Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №314/5394/24 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №314/5394/24

Суддя: Дадашева С. В.

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/5394/24 Головуючий в 1 інст.Мануйлова Н.Ю.

Провадження №33/807/851/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника-адвоката Балкового Р.Л., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Балкового Р.Л. на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 594604 від 26 листопада 2024 року, водій ОСОБА_1 26 листопада 2024 року о 18:24 год. в Запорізькій області, м.Вільнянськ, вул.Канарєєва, 4, керував транспортним засобом DAEWOO LANOS державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Балковий Р.Л. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в матеріалах справи докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , відсутні.

Вимога працівника поліції щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак є необґрунтованою та безпідставною.

З відеозапису вбачається, що о 18-40 годині спілкування поліцейських з ОСОБА_1 було припинено, після чого відео фіксацію завершено. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час його складання - 18-50 годині, тобто протокол був складений уже після завершення спілкування та за відсутності ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не отримував копію протоколу, не був ознайомлений про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості надати пояснення та заперечити факт вчинення ним правопорушення.

Під час зупинки транспортного засобу DAEWOO LANOS працівники поліції не представилися, не повідомили про здійснення відеофіксації, водія не було проінформовано про конкретну причину зупинки транспортного засобу.

Заявлене захисником-адвокатом Балковим Р.Л. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, відомості про належне сповіщення про день та час розгляду справи в матеріалах справи відсутні. 04 травня 2026року ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції, 12 травня 2026 року захисник-адвокат Балковий Р.Л. (на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам від 11 травня 2026 року) звернувся до суду першої інстанції з завою про ознайомлення з матеріалами справи щодо ОСОБА_1 , та вже 14 травня 2026 року захисник-адвокат Балковий Р.Л. подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Балкового Р.Л., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.

Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №594604 від 26 листопада 2024 року, згідно з яким, водій ОСОБА_1 26 листопада 2024 року о 18-24 годині в Запорізькій області, м.Вільнянськ, вул.Канарєєва, 4, керував транспортним засобом DAEWOO LANOS державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, під відеозапис, на бодікамеру ТЕС-1, у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

До вказаного протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №620810 від 26 листопада 2024 року; довідку щодо відсутності повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; відеозапис події.

Як зазначено в постанові суду, у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 зазначеного Кодексу, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

В ході апеляційного розгляду захисник-адвокат Балковий Р.Л. підтримав апеляційну скаргу та навів доводи, які є аналогічними тим, що містяться в цій скарзі.

Перевіряючи доводи сторони захисту, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №594604 від 26 листопада 2024 року, водію ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, а саме: відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

Проте, як встановлено під час апеляційного розгляду, зазначені вимоги працівниками поліції не дотримані.

Так, відеозаписом, доданим до протоколу, зафіксована зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , пропозиція працівників поліції на адресу ОСОБА_1 щодо надання документів останнього, на що ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування та зазначати про те,що в нього немає ніяких документів, в нього все вдома. Далі, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи готовий він пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, зазначивши, що він не бачить в цьому сенсу, та повторно вказав про те, що він не керував транспортним засобом. Після цього, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та почали знову пред`являти вимогу ОСОБА_1 щодо пред`явлення документів, чи військово-облікових документів. Потім, з ТЗ вийшла жінка, та за допомогою мобільного додатку «Дія», почала шукати документи на ім`я ОСОБА_1 .

Надалі, відеозаписом ніяких подій не фіксується. Через деякий час на відеозаписі з`являється ОСОБА_1 та каже : «До побачення, поїхали». На цьому відео зйомка припиняється.

З відеозапису убачається, що працівниками поліції не було зазначено ОСОБА_1 про те, що в нього виявлені будь-які ознаки сп`яніння, тобто відеозаписом не підтверджено, що в цьому випадку взагалі були передбачені законом підстави для проведення огляду ОСОБА_1 . Також, останньому не були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом в матеріалах справи також відсутні, що в свою чергу не узгоджується з вимогами ст.266 КУпАП.

Отже, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі є слушними, оскільки підтверджуються відеозаписом.

На думку суду апеляційної інстанції, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах цієї справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.

В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

Проте, суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику - адвокату Балковому Р.Л. строк на апеляційне оскарження постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Балкового Р.Л. задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 314/5394/24

Оригінал: reyestr.court.gov.ua