Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №607/15415/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026 Справа №607/15415/25 Провадження №2/607/2296/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді - Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» зазначило, що 21 лютого

2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі також - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 73181519 (далі - Договір), відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 7 500,00 грн строком на 30 днів (з 21.02.2025 по 22.03.2025) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,825 % на день, що нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, а комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого кредиту

(1 125,00 грн). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

03 березня 2025 року, за твердженням позивача, між ТОВ «1 БАНК» та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14370523 до Договору, за умовами якої суму кредиту збільшено на 1 500,00 грн (до 9 000,00 грн), а процентну ставку змінено на 1,000 % на день.

ТОВ «1 БАНК», за твердженням позивача, на виконання умов Договору та додаткової угоди виконало свої зобов`язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в загальному розмірі 9 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи.

У зв`язку з невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість на загальну суму 16 488,75 грн, зокрема: 9 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 043,75 грн - сума заборгованості за процентами;

1 125,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4 320,00 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування; 0,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.

26 червня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 26/06/25 (далі - Договір факторингу), за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним реєстром прав вимоги.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , подав відзив на позовну заяву, у якому не заперечив факту укладення Договору та факту отримання кредитних коштів у розмірі 7 500,00 грн, однак категорично заперечив проти розрахунку заборгованості, долученого позивачем, а також проти збільшення суми кредиту на 1 500,00 грн за додатковою угодою № 14370523.

Відповідач зазначив, що він перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 10 січня 2020 року, є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 17 серпня 2023 року), у зв`язку з чим, посилаючись на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011), вважає себе звільненим від сплати процентів за користування кредитом, комісії та будь-яких інших нарахувань за Договором, окрім суми кредиту. Відповідач висловив готовність в добровільному порядку погасити заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 500,00 грн та просив суд задовольнити позов частково саме в цій сумі, а судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти застосування пільг, передбачених для військовослужбовців, посилаючись на недоведеність відповідачем його статусу учасника бойових дій. У запереченні на відповідь на відзив відповідач додатково надав суду довідку про проходження військової служби за формою № 5 та посвідчення учасника бойових дій, підтвердивши безперервне перебування на військовій службі, та повторно просив задовольнити позов частково в розмірі 7 500,00 грн.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня

2025 року відкрито провадження у цій справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 серпня

2025 року задоволено клопотання ТОВ «Фінпром Маркет» та витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» докази, які становлять банківську таємницю щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку.

Представник позивача - ТОВ «Фінпром Маркет» - у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Відповідач, його представник у судове засідання не з`явилисяся з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом.

21 лютого 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Договір № 73181519 з додатком (таблиця обчислення загальної вартості кредиту), який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «81254», направленим на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12 - 19).

Пунктом 2.1 Договору вказано, що за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно з пунктом 2.2 Договору сума кредиту - 7 500,00 грн; строк кредитування - 30 днів; денна процентна ставка - 0,825 %; комісія за надання кредиту - 15,00 % від суми наданого кредиту (1 125,00 грн); проценти за понадстрокове користування кредитом - 4,00 % на день;

пеня - 4,00 % на день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1 517,28 %; орієнтовна загальна вартість кредиту - 9 356,25 грн.

У матеріалах справи наявна додаткова угода № 14370523 до Договору з додатком (таблиця обчислення загальної вартості кредиту), за умовами якої суму кредиту збільшено на 1 500,00 грн (до 9 000,00 грн) з одночасною зміною процентної ставки на 1,000 % на день (а.с. 20, 21).

Позивачем надано довідку про ідентифікацію (а.с. 22), довідки ТОВ «Фінансової компанія «Фінекспрес» від 25 червня 2026 року № КД-000034587/ТНПП та № КД-000034640/ТНПП про завершення платіжних операцій: дата 21.02.2025 року, номер платежу e06eb1cf-7e31-454e-9dd5-842b416a2617, сума 7 500.00 грн, отримувач ОСОБА_3 , ЕПЗ № НОМЕР_1 ;

дата 03.03.2025 року, номер платежу 86f79b76-f0aa-419b-ab79-80c09f923415, сума 1500.00 грн, отримувач ОСОБА_3 , ЕПЗ № НОМЕР_1 (а.с. 23 - 25).

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09 жовтня 2025 року

№ 20.1.0.0.0/7-251007/56597-БТ, надану на ухвалу суду, на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту №? НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ).Згідно з випискою за рахунком на цю картку було зараховано 7 500 грн (платіж 21.02.2025) та 1 500 грн (платіж 03.03.2025) (а.с. 114, 115)

Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем, загальна заборгованість відповідача за Договором станом на 21 липня 2025 року становить 16 488,75 грн, з яких: 9 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 043,75 грн - заборгованість за процентами; 1 125,00 грн - заборгованість за комісією; 4 320,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування; 0,00 грн - заборгованість за пенею (а.с. 38).

26 червня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) було укладено Договір факторингу, разом з додатками до нього (а.с. 26 - 33). Відповідно до реєстру прав вимоги № 26/06/25-02 від 26 червня 2025 року до Договору факторингу до нового кредитора під № 204 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі

16 488,75 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 10 січня 2020 року й дотепер перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, що підтверджується довідкою від 30 січня 2025 року № 50/02/10/1-584,

а 17 серпня 2023 року йому видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 (а.с. 112).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 ЦК України).

Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (абзац другий).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне у електронній формі.

2.2. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів унормовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 675 електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина третя статті 11 Закону № 675).

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За частиною дванадцятою статті 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні Договору між первісним кредитором та відповідачем у електронній формі, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення цього правочину. Крім того, відповідач у відзиві не заперечив факт укладення Договору та факт отримання ним кредитних коштів.

2.3. У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено

(частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)

(абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року

№ 6-р(II)/2022).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що при укладенні між сторонами Договору та додаткової угоди було дотримано його письмової форми з погодженням усіх істотних умов, а отже, між ними виникли відповідні зобов`язання.

2.4. За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду

від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв`язку зі заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 905/306/17) Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Аналіз змісту Договору факторингу та доданих до нього документів, у тому числі реєстру прав вимоги № 26/06/25-02 від 26 червня 2025 року, підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, що дає підстави для висновку, що ТОВ «Фінпром Маркет» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 у межах фактично доведеної заборгованості.

2.5. В аспекті розв`язання спору щодо стягнення основного боргу суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитодавця). Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кредитодавця кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).

Судом встановлено, що факт зарахування на картковий рахунок відповідача коштів у сумі 7 500,00 грн та 1 500 грн підтверджений незалежним доказом - відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09 жовтня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251007/56597-БТ.

За таких обставин суд, керуючись частиною першою статті 81 ЦПК України вважає, що позивачем доведено факт надання суми кредиту у розмірі 9 000,00 грн.

2.6. У частині розв`язання спору щодо вимог про стягнення процентів, комісії та процентів за понадстрокове користування кредитом суд зазначає таке.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону № 2011 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України

від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року перманентно продовжується відповідними нормативними актами й триває по цей час.

Статтею 3 Закону № 2011 унормовано, що його дія поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами (довідкою про проходження військової служби від 30 січня 2025 року № 50/02/10/1-584, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 ), що ОСОБА_1 з 10 січня 2020 року й дотепер безперервно перебуває на військовій службі за контрактом, тобто протягом усього періоду дії Договору та після нього.

Кредит, наданий відповідачу, не пов`язаний з придбанням об`єктів житлового фонду чи автомобіля, а тому на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону№ 2011.

Суд зауважує, що передбачена Договором комісія за надання кредиту у

розмірі 1 125,00 грн має одноразовий характер, визначена у фіксованому розмірі 15 % від суми наданого кредиту та є платою за надання кредиту, а не процентами за користування ним, штрафною санкцією чи пенею за невиконання зобов`язання.

За таких обставин суд констатує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача

2 043,75 грн процентів, 4 320,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом є необґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення доведеної суми кредиту, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є загалом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню на суму 10 125,00 грн, водночас у частині стягнення процентів та процентів за понадстрокове користування кредитом слід відмовити.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджує платіжна інструкція № 79937584.1 від 24 липня 2025 року (а.с. 55). Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 487,49 грн (10 125,00 * 2 422,40 / 16 488,75), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

3.3. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2

ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з вимогами частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За частиною четвертою цієї статті ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року

(справа № 751/3840/15-ц) вказано, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини витрати можуть бути компенсовані лише за умови, що вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за обсягом (пункт 79 справи «Ніколова проти Болгарії» від 25 березня 1999 року, заява № 31195/96).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінпром Маркет» долучено договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту № 16-П від 11 липня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 3 500,00 грн та платіжний документ про її оплату (а.с. 39 - 46).

Відповідач із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не звертався, а зазначив про необхідність пропорційного їх розподілення, тож суд вважає, що ТОВ «Фінпром Маркет» надано належні докази понесених витрат на правничу допомогу, які, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно у розмірі 2 149,19 грн (10 125,00 * 3 500,00 / 16 488,75).

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76 - 78, 81, 89, 133, 137, 141, 211, 258 - 265, 268,

273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит

№ 73181519 від 21 лютого 2025 року в розмірі 10 125 (десять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1 487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) гривень 49 копійок.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 149 (дві тисячі сто сорок дев`ять) гривень 19 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Т. І. Якімець