Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №607/14147/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 Справа №607/14147/26 Провадження №2-о/607/398/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Кокітко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської областізвернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви заявником викладено обставини, що у правовстановлюючому документі, а саме, державному акті на право приватної власності на землю невірно вказано його по батькові та замість вірного « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_3 ».

Дана обставина перешкоджає заявнику належним чином реалізувати свої прав як власника щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

З підстав, наведених у заяві, заявник просить суд встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме, державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 02756 від 23.04.1996, виданого на підставі рішення В.Березовицької селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 32.

У судове засідання заявник не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, щодо заявлених вимог заявника не заперечує.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено, що згідно з державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 02756 від 23.04.1996, виданого на підставі рішення В.Березовицької селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 32, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка розташована на території смт В.Березовиця В.Березовицької селищної Ради.

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.12.2013 Тернопільським РС УДМС України в Тернопільській області та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 12.03.2018 Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Тернопільській області, актовий запис № 34.

Судом з`ясовано, що в державному акті допущено помилку в написанні по батькові заявника, зокрема, зазначено, що державний акт серії ТР № 02756 від 23.04.1996, виданий на прізвище, ім?я, по батькові « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 ».

Заявник як на підставі наведених вище обставин, просить суд встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме, державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 02756 від 23.04.1996, виданого на підставі рішення В.Березовицької селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 32, у зв`язку із невірним написанням його по батькові, внаслідок чого дана обставина перешкоджає заявнику належним чином реалізувати свої прав як власника щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Суд погоджується з такими аргументами заявника, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. ч. 1 ст. 315 ЦПК і не є вичерпним.

Як зазначено у пункті 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом встановлено, що метою встановлення факту належності правовстановлюючого документа заявнику, а саме, державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 02756 від 23.04.1996, є необхідність в реалізації свого права на володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

За таких обставин, беручи до уваги той факт, що існує розбіжність в написанні по батькові заявника у державному акті на право приватної власності на землю, що унеможливлює здійснення заявника права на володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, суд дійшов висновку, що заява є підставною, обґрунтованою, а факт належності правовстановлюючого документа заявнику ОСОБА_1 підтверджено належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 263-265, 293, 352, 354, 315, 316, 318, 319 Цивільного процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме, державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 02756 від 23.04.1996, виданого на підставі рішення В.Березовицької селищної Ради народних депутатів від 19 травня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 32.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04393462, місцезнаходження вул. Микулинецька, 42, селище В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

Рішення суду складено та підписано 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О. М. Вийванко