Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №605/133/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/133/26

Провадження № 2/605/160/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача, адвоката Федюшина О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 червня 2017 року Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 23.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що у них народилися дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем один одного, відсутні спільні інтереси з чоловіком, втратили почуття любові та поваги один до одного. Через постійні непорозуміння припинилися шлюбні відносини, спільне господарство не ведеться. Шлюб фактично припинив існування і носить лише формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливе і суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні.

Ухвалою від 14 квітня 2026 року суддя Лелик О.М. прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі. Вирішила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28 квітня 2026 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, поданий відповідачем ОСОБА_1 . У відзиві відповідач просить надати строк на примирення 3 місяці через те, що вважає, що сім`ю ще можна зберегти.

В судовому засіданні 12 травня 2026 року позивачка та представник позивачки заперечили щодо надання строку на примирення, вважають, що збереження сім`ї не можливе. Також повідомили суд про те, що на розгляді Підгаєцького районного суду Тернопільської області перебувають матеріали щодо вчинення домашнього насильства, однак рішення у справі ще не прийнято.

Відповідач та представник відповідача клопотання про надання строку на примирення підтримали, просили суд надати строк на примирення, оскільки вважають, що збереження шлюбу можливе.

Заслухавши думку сторін, їх представників суд постановила надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 два місяці на примирення до 12 липня 2026 року та зупинив провадження у справі до закінчення строку для примирення.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.07.2026 №01-04/24, на підставі рішення зборів суддів Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 20.05.2026, призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справу передано судді Кравчук В.М.

Ухвалою від 14 липня 2026 року цивільну справу № 605/133/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу суддя Кравчук В.М. прийняла до свого провадження, поновила провадження та призначила справу до судового розгляду на 10 годину 30 хвилин 05 серпня 2026 року.

В судове засідання 05 серпня 2026 року з`явився відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Федюшин О.М.

Позивач ОСОБА_2 та адвокатка Луцишин Г.М. в судове засідання не прибули. Перед судовим засіданням до суду надійшла заява позивачки, подана через канцелярію суду, в якій вона просила розглядати справу без участі позивача та представниці позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Додатково в цій заяві повідомила, що судом було надано достатньо часу для можливості примирення їх з відповідачем, протягом якого між ними постійно виникали конфліктні ситуації, що супроводжувались викликом поліції та соціальних служб. Вважає, що відповідач намагається умисно затягувати розгляд справи про розлучення, проте наполягає на тому, що хоче припинити шлюбні відносини, які негативно впливають на її психоемоційний стан та суперечать її інтересам.

Також повідомила суд, що на даний час їхні спільні діти проживають з нею, окремо від відповідача, однак вона не має заперечень щодо виконання останнім його батьківських обов`язків щодо спільних дітей, спору щодо визначення місця проживання дітей чи участі батьків у їх вихованні немає.

Позивачка категорично заперечує щодо вчинення відповідачем будь яких дій, що свідчать про умисне затягування розгляду справи, заперечує щодо відкладення розгляду справи та просить суд реагувати на будь-яке зловживання відповідачем його процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився, що протягом строку, наданого судом для примирення, не вдалося примиритися з дружиною, він дуже не хоче, щоб шлюб був розірваний, оскільки справді кохає дружину, однак розуміє, що примусити до шлюбу ніхто нікого не може. Тому позовні вимоги визнав в повному обсязі, включно із сумою судових витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_5 , хоч і висловився щодо надмірного розміру адвокатського гонорару представниці позивачки, однак проти позиції відповідача не заперечував.

З`ясувавши позицію позивачки, заслухавши пояснення відповідача, його представника, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 17 червня 2017 року Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 23, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.06.2017, який міститься в матеріалах справи (арк.спр.7).

У шлюбі народилися дві дочки:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25 січня 2023 року Підгаєцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі, Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.спр.8);

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 18 серпня 2018 року Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.спр.9).

Позивачка стверджує, що вони з відповідачем разом не проживають, спільного господарства не ведуть. На розірванні шлюбу наполягає, оскільки їхній з відповідачем шлюб фактично припинив своє існування, наявні різні погляди на життя, тому перебування в такому шлюбі суперечить її інтересам.

Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 , суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.

Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя позитивного результату не принесло.

З огляду на те, що упродовж двох місяців, наданих для примирення, сторонам не вдалося порозумітися, відносини між подружжям погіршилися, що в результаті призвело до фактичного припинення спільного проживання, а шлюб існує лише формально, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу не має сенсу, суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача, а також інтересам їхніх дітей.

Позивачка просить після розірвання шлюбу залишити її прізвище « ОСОБА_7 » без змін. Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

На підставі ст. 109, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 89, 206, 223, 259, 263-266, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 червня 2017 року Підгаєцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 23.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Сторонам надати/надіслати копію рішення суду.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Бережанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: вул. Банкова, 6 м. Бережани, Тернопільська область, 47501) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлений і підписаний 10 серпня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК