Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №153/75/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Справа153/75/26

Провадження1-кп/153/3/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився у 1949 році у листопаді місяці 19 числа, уродженець м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 291 КК України,

за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської

окружної прокуратури Вінницької області – ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2025 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи дорожнім велосипедом марки «Hellweg», порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б, д), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, №1306 (далі Правил дорожнього руху), що виразилось тому, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Так, ОСОБА_3 , рухаючись на велосипеді по ділянці проїзної частини автодороги вул.Свободи, 101, поблизу магазину «Грош Експрес» в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, зі сторони перехрестя вулиць Свободи/Козацької слави в напрямку до перехрестя вулиць Свободи/Гоголя, в порушення вимог п.п. 9.2, 9.4, 10.1, 10 Правил дорожнього руху, не подав сигнал рукою завчасно до початку маневру, перед початком виконанням маневру не переконався, що вказаний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, здійснив поворот ліворуч, проте в цей час поза нього в попутному напрямку рухався електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» під керуванням ОСОБА_6 , яка розпочала випередження велосипеда на якому рухався ОСОБА_3 , в результаті чого ОСОБА_3 здійснив наїзд передньою частиною свого велосипеда на праву бічну частину електровелосипеда, на якому рухалась ОСОБА_6 , яка внаслідок наїзду втратила керування велосипедом та впала на дорожнє покриття.

Згідно висновку експерта №CE-19/102-25/26947-IT від 15.12.2025, водій велосипед марки «Hellweg» ОСОБА_3 , з технічної точки зору, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, 10.4 ПДР та у даній дорожній обстановці мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.п.10.1,10.4 ПДР, а тому у його діях вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1,10.4 ПД, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок зазначених порушень правил безпеки дорожнього руху, водій електровелосипеда ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому проксимального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки, які відповідно до висновку експерта №106 від 16.12.2025, по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які призвели до довготривалого розладу здоров`я, більше як 21 доба, та не є небезпечними для життя потерпілого, лікування яких проведено шляхом хірургічної операції: металева фіксація гомілки, відкрита репозиція, остеометалосинтез проксимальною латеральною та проксимальною медіальною великогомілковими пластинами, кістакова аллопластика інпресії латеральної суглобової поверхні метафізу лівої великогомілкової кістки.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, тобто порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило інші тяжкі наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що 25 жовтня 2025 року приблизно о 10:00 рухався в м.Ямпіль в сторону магазину «Грош», де мав намір перевірити банківську картку та зняти кошти в банкоматі. За його словами, перед здійсненням повороту праворуч він подав відповідний сигнал рукою, оглянувся та переконавшись, що позаду нікого немає, розпочав маневр. У цей момент почув удар, після чого втратив свідомість. До тями, зі слів обвинуваченого, він прийшов уже біля пішохідного переходу, де знаходився службовий автомобіль патрульної поліції. До нього підійшов працівник поліції та запитав, чи він його чує. У відповідь обвинувачений запитав, що він тут робить, оскільки не пам`ятав обставин події та вважав, що мав їхати додому.

Надалі його доставили до лікарні, де провели медичне освідування. Згодом до нього прибув слідчий, який розпитував про обставини дорожньо-транспортної пригоди, однак він повідомив, що нічого не пам`ятає, оскільки вдарився головою та втратив свідомість. Також зазначив, що невідома особа допомогла йому підвестися та підняла велосипед. Слідчому він пояснив, що не пам`ятає, чи подавав сигнал рукою перед виконанням повороту.

Крім того, обвинувачений зазначив, що після події відвідав потерпілу за місцем її проживання та поспілкувався з нею. За його словами, потерпіла повідомила, що претензій до нього не має. Водночас він вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_6 .

Цивільний позов не визнав, зазначивши, що не має фінансової можливості відшкодувати потерпілій заявлену суму коштів.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 25 жовтня 2025 року приблизно о 10 год. 30 хв. рухалася на електровелосипеді в напрямку магазину «Грош» у м. Ямпіль з метою придбати квіти. За її словами, наближаючись до магазину «Аврора», вона побачила попереду велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. Переконавшись у безпечності маневру, вона об`їхала його та продовжила рух прямо. Потерпіла зазначила, що не бачила жодних ознак того, що ОСОБА_3 мав намір змінити напрямок руху чи здійснити поворот, оскільки він не подавав відповідних сигналів. Під час випередження вона раптово відчула удар у праву задню частину свого електровелосипеда, внаслідок чого втратила керування та впала на проїзну частину. Після падіння вона обернулася та запитала ОСОБА_3 , чи він не бачить, куди їде. На той момент він також лежав на землі. Зі слів потерпілої, очевидці допомогли їй підвестися, однак через сильний біль у нозі вона не могла самостійно стояти. Після цього її посадили до автомобіля та доставили до приймального відділення лікарні.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження та станом на час судового розгляду повністю не відновилася. Також зазначила, що зазнала моральних страждань: після ДТП у неї виник страх користуватися електровелосипедом, змінився звичний спосіб життя, вона обмежена у пересуванні та не має можливості повноцінно виконувати повсякденні побутові справи. Цивільний позов потерпіла підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 25 жовтня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв. перебував поблизу магазину «Грош Експрес» у м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області. У цей час він почув характерний звук, ніби щось упало. Після цього побачив жінку, яка лежала посеред проїзної частини, поруч із нею знаходився електровелосипед. Безпосереднього самого моменту зіткнення він не бачив. За словами свідка, потерпіла знаходилася приблизно за 10–15 метрів від пішохідного переходу. Після події жінку та електровелосипед забрали з проїзної частини. Також він бачив чоловіка, який перебував поруч із велосипедом. Інших осіб на місці події свідок не бачив.

Підстав не довіряти свідку у суду немає, оскільки його покази є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та дослідженими доказами.

Також, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення є доведеною в ході судового розгляду матеріалами кримінального провадження, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом:

З протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2025 року, фототаблиці до протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2025 року встановлено, що місцем огляду являлась АДРЕСА_2 , де відбувся наїзд велосипедом марки «Hellweg» на електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» (а.с.98-107).

З копії постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 26 жовтня 2025 року встановлено, що велосипед червоного кольору марки «Hellweg» на електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року (а.с.110).

З копії ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області №153/1737/25 від 28 жовтня 2025 року встановлено, що в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року за ст. 291 КК України було накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на велосипед червоного кольору марки «Hellweg» на електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» (а.с.111-114).

З протоколу огляду предмету від 30 жовтня 2025 року та компакт-диску DVD-R Omega встановлено, що на відеозаписі з камер спостереження «Безпечне місто» м.Ямпіль за 25.10.2025 року зафіксована ділянка перехрестя вулиць Свободи та Гоголя, а також пішохідний перехід біля магазину «Грош Експрес». Встановлено, що о 09 год. 30 хв. велосипедист чоловічої статі рухався до пішохідного переходу, його обігнав автомобіль червоного кольору, а позаду рухався електровелосипед. Момент зіткнення велосипедистів на відео не зафіксовано через розмиття запису. Після відновлення запису о 09 год. 31 хв. видно велосипедиста, який тримає свій велосипед, поруч перебувають інші особи, а до місця події під`їжджає службовий автомобіль поліції. (а.с.116).

З копії постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 30жовтня 2025 року встановлено, що компакт-диска DVD-R Omega із відеозаписом з камер спостереження «Безпечне місто» м.Ямпіль за 25.10.2025 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року (а.с.117).

З протоколу огляду предмету від 18 листопада 2025 року та компакт диску із вмістом відеозаписів із камер відео спостереження, що розміщений на приміщенні магазину «Грош Експрес» встановлено, що на відеозаписі з камер спостереження, що розміщений на приміщенні магазину «Грош Експрес» зафіксована наступна подія: на диску містяться два відео файли з камер відеоспостереження магазину «Грош Експрес» по вул. Свободи, 101 у м.Ямпіль за 25.10.2025 року на яких зафіксовано рух велосипедиста чоловічої статі на велосипеді червоного кольору та електровелосипеда, яким керувала жінка. На відеозаписі видно, що автомобіль червоного кольору випереджає велосипедиста, після чого він зникає з поля зору камери. Надалі в кадрі з`являється електровелосипед, який рухається в тому ж напрямку. О 08:39:43 зафіксовано падіння жінки з електровелосипеда на проїзну частину, після чого велосипед і потерпіла ковзають по дорозі. До місця події підбігають очевидці, надають потерпілій допомогу, згодом прибувають працівник поліції та службовий автомобіль поліції (а.с.119-121).

З копії постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 18 листопада 2025 року встановлено, що компакт-диска DVD-R марки Mr.DATA із відеозаписом з камер спостереження, що розміщені на приміщенні магазину «Грош Експрес» за адресою вул.Свободи,101 м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області за 25.10.2025 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року (а.с.120).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04 грудня 2025 року та доданого до нього компакт-диска DVD-R встановлено, що за участю потерпілої ОСОБА_6 було проведено слідчий експеримент, під час якого вона відтворила обставини дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, потерпіла вказала, що 25 жовтня 2025 року, рухаючись по вул.Свободи,101 у м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, поблизу магазину «Грош Експрес», ОСОБА_3 , керуючи велосипедом марки «Hellweg», здійснив наїзд передньою частиною велосипеда на праву задню бокову частину електровелосипеда, яким вона керувала. Унаслідок зіткнення вона втратила керування транспортним засобом та впала на дорожнє покриття (а.с.125-127).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04 грудня 2025 року та компакт-диска DVD-R встановлено, що за участю ОСОБА_3 було проведено слідчий експеримент в ході якого він вказав, що 25 жовтня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв. по вул.Свободи, 101 в м.Ямпіль Могилів-Подільского району Вінницької області поруч із магазином «Грош Експер» в напрямку до перехрестя вулиць Свободи/Гоголя, здійснював поворот ліворуч, не подав сигнал рукою перед початком виконанням маневру. Зіткнення із електровелосипедом марки «Crosser» моделі «CR-1» під керуванням ОСОБА_6 він не пам`ятає, втратив свідомість, коли прийшов до тями вже побачив зелений велосипед. Жінки не було, а очевидці сказали, що її забрали в лікарню. Коли він здійснював маневр він не бачив, як рухався електровелосипед марки «Crosser» під керуванням ОСОБА_6 (а.с.128-130).

З копії постанови слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницької області ОСОБА_8 про призначення судово-медичної експертизи від 08 грудня 2025 року встановлено, що у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року за ст. 291 КК України було призначено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_6 (а.с.122).

З висновку експерта №106 від 11 грудня 2025 року встановлено, що ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому проксимального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що призвели до довготривалого розладу здоров`я, більше як 21 доба, та не є небезпечними для життя потерпілого (а.с.123-124).

З висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 жовтня 2025 року встановлено, що ОСОБА_6 була тверезою (а.с.108).

З висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 жовтня 2025 року встановлено, що ОСОБА_3 був тверезим (а.с.109).

З копії постанови слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницької області ОСОБА_8 про призначення судової транспортно-трасологічної автотехнічної експертизи від 09 грудня 2025 року встановлено, що у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000264 від 26 жовтня 2025 року за ст. 291 КК України було призначено судову транспортно-трасологічної авто технічну експертизу (а.с.131-132).

З висновку експерта №СЕ-19/102-25/26947-ІТ від 15 грудня 2025 року встановлено, що в даній дорожній ситуації водій велосипеда марки «Hellweg» мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху. В діях велосипедиста марки «Hellweg» ОСОБА_3 вбачається невідповідності вимогам п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.134-138).

Досліджені в судовому засіданні докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ст.291 КК України, як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило інші тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_9 суд вважає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд ураховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – кримінальне правопорушення, передбачене ст.291 КК України, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином; особу обвинуваченого ОСОБА_9 , а саме те, що він є пенсіонером, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, що підтверджується вимогою №216371-2025 від 27 жовтня 2025 року. На обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується листом КНП «Ямпільської територіальної лікарні» Ямпільської міської ради №01-4-586 від 31 жовтня 2025 року. Має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно.

Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50,65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ст.291 КК України.

Призначаючи ОСОБА_9 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Щодо заявленого потерпілою ОСОБА_6 цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч.1,4,5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільний позов у частині відшкодування потерпілій ОСОБА_6 завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у виді витрат на лікування є обґрунтованим, оскільки підтверджується чеками на придбання медичних препаратів.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування спричиненої моральної шкоди, то відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а саме: душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із втратою, знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, необхідність докладання додаткових зусиль та витрачання часу на поновлення порушеного права, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності, а тому розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Виходячи зі ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій, їх наслідків, тривалості лікування, глибини і тривалості її фізичних та душевних страждань, які вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, ступінь впливу наслідків отриманих травм на працездатність потерпілої, терміну тривалості лікування та відновлення стану здоров`я, враховуючи принципи розумності та справедливості, а також те, що моральна шкода не є способом збагачення, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 150 000 гривень, який вона в своєму позові просить стягнути з обвинуваченого, є завищений і такий, що не відповідає реально спричиненій шкоді та наслідкам, які настали. Тому, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задоволити частково та стягнути з ОСОБА_3 50 000 гривень моральної шкоди, що на переконання суду є співмірним тим фізичним та душевним стражданням, які переніс потерпілий внаслідок вчинення щодо нього злочину.

В решті частині заявлених позовних вимог щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди суд вважає відмовити у зв`язку необґрунтованістю.

Також потерпіла заявила вимогу про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 всі здійснені нею і документально підтверджені процесуальні витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 гривень. На підтвердження вказаної суми потерпілий надав: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №05 від 30 січня 2026 року; копію детального опису наданих послуг і виконаних робіт адвокатом, їх вартість при наданні правової допомоги від 30 січня 2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішеннях ЄСПЛ від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вказане, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності і розумності судових витрат, тому суд вважає вимоги потерпілої щодо стягнення з обвинуваченого (цивільного відповідача) витрат на професійну правничу допомогу такими, що підлягають задоволенню в сумі 5000 грн.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються і з витрат на проведення експертизи CE-19/102-25/26947-IT від 15.12.2025 року у розмірі 2228 грн.50 коп.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні. Оскільки процесуальні витрати документально підтверджені, вони підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 .

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав передбачених ст.ст.176,177 КПК України для його застосування - суд не вбачає.

Згідно ч.4 ст.174 КПК скасувати арешт застосований ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2025 року у справі №153/1737/25.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди завданої вчиненим кримінальним правопорушенням – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 матеріальну шкоду у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В іншій частині цивільного позову -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області №153/1737/25 від 28 жовтня 2025 року на велосипедом марки «Hellweg» та електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» - скасувати.

Речові докази по справі:

велосипед марки «Hellweg» повернути власнику ОСОБА_3 ;

електровелосипед марки «Crosser» моделі «CR-1» повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку обвинуваченим та прокурору негайно. Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя : ОСОБА_1