Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №367/2810/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2810/24

Провадження №2/367/776/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого – судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що вона домовилася з відповідачем ОСОБА_2 про поставку продуктів харчування з великою знижкою, а саме м`яса курки в кількості 1000 кг по 131 грн за 1 кг на загальну суму 131000 грн в строк до 01 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка вказує, що 01 вересня 2023 року вона перерахувала на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кошти в розмірі 32 000 грн з призначенням платежу «оплата за продукти», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3176541574.1.

05 вересня 2023 року позивач перерахувала на вказаний розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 9 000 грн з призначенням платежу «оплата за продукти», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3181152819.1.

21 вересня 2023 року позивач перерахувала на вказаний розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 30 000 грн з призначенням платежу «оплата за продукти», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3212567812.1.

26 вересня 2023 року позивач перерахувала на вказаний розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 60 000 грн з призначенням платежу «оплата за продукти», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3220551961.1.

Загалом сплачено: 32 000 + 9 000 + 30 000 + 60 000 = 131 000 грн.

Незважаючи на отримання грошових коштів, відповідач свої зобов`язання не виконала, а саме: товар позивачу поставлений не був.

Позивач зазначає, що 29 лютого 2024 року вона направила відповідачу вимогу, в якій просила поставити продукти харчування в строк до 15 березня 2024 року, та повідомила, що у разі непоставки вона відмовиться від договору купівлі-продажу та просила повернути сплачені 131000 грн в строк до 15 березня 2024 року. Відповіді на вимогу позивачка не отримала, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 28 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

27 вересня 2024 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аветисяна Р.М. надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Аветисян Р.М. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується оголошенням на сайті «Судова влада України» та зворотніми повідомленням про вручення поштової кореспонденції, які повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, вид економічної діяльності ОСОБА_2 : роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями та іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах. Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 17.06.2022, 2003570000000017395.

Відповідно до платіжнх інструкцій № 0.0.3176541574.1. від 01.09.2023р., № 0.0.3181152819.1 від 05.09.2023р., № 0.0.3212567812.1 від 21.09.2023р., № 0.0.3220551961.1 від 26.09.2023р., ОСОБА_1 здійснено переказ коштів на ім`я одержувача: ОСОБА_2 ФОП у розмірах: 32000,00 грн, 9000,00 грн, 30000,00 грн, 60000,00 грн. Призначення платежу: оплата за продукти.

Судом встановлено, 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 направила на адресу особи-підприємця ОСОБА_2 вимогу, в якій просила поставити продукти харчування в строк до 15 березня 2024 року, та повідомила, що у разі непоставки вона відмовиться від договору купівлі-продажу та просила повернути сплачені 131000 грн в строк до 15 березня 2024 року.

Проте стороною відповідача не надано суду доказів відправлення та (або) отримання (вручення, тощо) позивачем придбаного товару, як і наявності факту відправлення продавцем та отримання покупцем товару за експрес-накладною Пошти. Тобто сторона відповідача не спростувала доводів позивача, що нею не був отриманий (у т.ч. через відмову від отримання) товар, що був предметом договору купівлі-продажу між сторонами.

Доказів повернення ФОП ОСОБА_2 позивачу суми сплачених коштів за придбаний позивачем ОСОБА_1 товар матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 659 ЦК України).

Статтею 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України )

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Закон України «Про захист прав споживачів» (надалі Закон - в редакції Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього Закону договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір, укладений на відстані, - це договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Пункт 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що засоби дистанційного зв`язку - це телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Згідно ч. ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, той факт, що позивач, не отримав товар, а відповідач не повернула позивачу грошові кошти, сплачені за товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача коштів за неотриманий товар у розмірі 131 000,00 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.530,610-611,638,655,659,664, 668, 693 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.81, 89,223, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за неотриманий товар в розмірі 131 000 (сто тридцять одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 310 (одна тисяча триста десять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук