Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №157/907/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/907/26

Провадження № 2-др/157/13/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 30.07.2026 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2025 до 12.05.2026 у розмірі 35423 грн 15 коп. та стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 грн 20 коп. судового збору.

Представник позивачки під час судового засідання клопотав про надання строку для подання доказів щодо понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу. У позовній заяві зазначив, що попередній розмір витрат на правову допомогу позивачки складає 12000 грн та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося, позивачці надано строк для подання суду та відповідачу доказів щодо розміру понесених нею судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення. Також надано відповідачу строк для подання заперечень щодо розміру понесених позивачкою судових витрат протягом трьох днів з дня отримання доказів про їх розмір.

31.07.2026 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Федчик С.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Протягом визначеного у рішенні суду строку від відповідача не надійшло заперечень щодо розміру понесених позивачкою судових витрат.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає клопотання представника позивачки про стягнення понесених судових витрат таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 30.07.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2025 до 12.05.2026 у розмірі 35423 грн 15 коп. та стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 грн 20 коп. судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивачки ОСОБА_1 надано такі докази: договір про надання правничої (адвокатської) допомоги від 13.05.2026; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (відповідно до п. 3 Договору) від 31.07.2026; фіскальний чек від 31.07.2026 на суму 4500 грн.

В акті приймання-передачі наданої правничої допомоги (відповідно до п. 3 Договору) від 31.07.2026 зазначено, що: 13.05.2026 за проведення особистого прийому ОСОБА_1 , надання первинної юридичної консультації щодо можливих варіантів захисту своїх прав та інтересів, укладення договору про надання правничої (адвокатської допомоги) затрачено 0,5 год, 14.05.2026 за вивчення та аналіз наданих ОСОБА_1 документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку позовної заяви до суду, позовна заява на 6 арк. затрачено 3 год, що складає 3000 грн; 30.07.2026 за підготовку до участі та участь у судовому засіданні затрачено 1 год, що складає 1500 грн. Всього витрачено часу адвокатом для надання правничої допомоги 4,5 год, сума гонорару за надану правову допомогу у справі 4500 грн.

Таким чином вартість наданих адвокатом послуг позивачці становить 4500 грн, які були сплачені ОСОБА_1 адвокату Федчику С.В.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного Суду 13.03.2025 року у справі № 275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Керуючись зазначеними вище нормами закону та судовою практикою, зважаючи на наявність належних доказів, що підтверджують факт та розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність заперечень щодо їх співмірності та обґрунтування зменшення розміру витрат від ОСОБА_2 , беручи до уваги, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, суд вважає за необхідне покласти такі судові витрат на відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 133, 141, 246, 259, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити заявлену вимогу про стягнення понесених позивачкою ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ