Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №548/58/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/58/26 Номер провадження 33/814/828/26Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., із секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: адвоката Мотальової–Кравець В.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мотальової–Кравець В.Ю., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, відомості про сімейний сан, наявність утриманців, пільгові статуси, інвалідність, РНОКПП в матеріалах справи відсутні, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, водій ОСОБА_1 , 08.01.2026 о 01 год 00 хв в м. Хорол по вулиці Шевченка, 134 Лубенського району Полтавської області, керував автомобілем марки ВАЗ 111730 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на відеозапис, тим самим порушив п. 2.5 ПДР України.

Крім цього, водій ОСОБА_1 , 08.01.2026 близько 01 год 00 хв в м. Хорол по вулиці Шевченка, 134 Лубенського району Полтавської області, керував автомобілем марки ВАЗ 111730 днз НОМЕР_1 , в порушення п. 12.1 ПДР України не врахував дорожню обстановку не впорався з керуванням та допустив зіткнення із електрощитовою, в результаті чого транспортний засіб та електрощитова отримали механічні пошкодження.

Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Мотальова–Кравець В.Ю., інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності. До того ж, сам протокол не є самостійним та беззаперечним доказом.

Посилається на те, що працівниками поліції належним чином не роз`яснили ОСОБА_1 його права.

Апелянт зауважує, що ОСОБА_1 мав намір пройти огляд у медичному закладі, проте через нічний час, перебування у шоковому стані та неналежне роз`яснення йому правових наслідків, не зміг повноцінно реалізувати це право.

Захист наголошує, що жодних об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, окрім суб`єктивного твердження про «запах алкоголю», поліцейські не виявили. Зафіксоване в протоколі «порушення мови» не пов`язане із вживанням алкоголю, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни III групи, а специфіка його вимови зумовлена виключно станом здоров`я.

Стверджує, що з відеозапису взагалі не вбачається наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Одночасно сторона захисту в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , а копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП останньому вручена не була.

Як встановлено апеляційним судом, адвокат Мотальова–Кравець В.Ю. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 25.03.2026 не брали, копію постанови отримано адвокатом Мотальовою-Кравець В.Ю. лише після під час з ознайомленням з матеріалами справи, що підтверджується відповідною заявою Вх. №4988/26 від 23.06.2026 (а.с. 39).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року, є поважними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 участі у розгляді справи у суді першої інстанції не брав, копію судового рішення в день прийняття рішення не отримував, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за необхідне, поновити адвокату Мотальовій–Кравець В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явився, клопотань, заяв про відкладення не надсилав, адвокат Мотальова-Кравець В.О. не заперечувала щодо проведення розгляду справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі ОСОБА_1 ..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Мотальову-Кравець В.Ю. в підтримку апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в апеляційній скарзі не оскаржується.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначених вимог дотримався у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з урахуванням: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561623 від 08.01.2026 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, у якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду відмовився та міститься підпис ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КП «Лубенська міська лікарня» від 08.01.2026; відеозапису з нагрудної камери поліцейських, долученого до матеріалів справи.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом захисником не оспорюється.

З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я. Водій ОСОБА_1 висловив бажання пройти такий огляд у медичному закладі.

Після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду в медичному закладі у м. Лубни. Однак ОСОБА_1 заперечив проти цього, вказавши, що не бажає «продуватись» взагалі. Інспектор неодноразово запитував водія про готовність пройти огляд, з`ясовував остаточність його рішення та роз`яснив правові наслідки такої відмови, проте ОСОБА_1 підтвердив, що огляд проходити не буде.

У зв`язку з цим стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу було доведено до відома ОСОБА_1 , а також роз`яснено йому права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Указаний протокол складено без зауважень чи заперечень з боку ОСОБА_1 та підписано ним власноруч.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права апеляційний суд вважає неспроможним, оскільки зазначене спростовується наявними матеріалами.

Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, які відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці чи у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп`яніння, і пояснення щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння та причин небажання проходити такий огляд не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції порушений порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст. 266 КУпАП, є надуманими та спростовується вищенаведеними доказами по справі.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За правилами частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться:

– поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

– лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Суд зважає на те, що відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Крім того, суд звертає увагу, що для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, достатньо лише наявності належним чином, відповідно до положень КУпАП, зафіксованої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння з долученого до протоколу відеозапису, не входять до повноважень судді першої чи апеляційної інстанції, а належить до дискреційних повноважень поліцейського.

На відеозапису події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

До того ж , суд апеляційної інстанції зазначає, що наявні у водія ознаки алкогольного сп`яніння, могли й не проглядатись на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, які бачили їх при безпосередньому спілкуванні з водієм та сприймали їх суб`єктивно, що відповідає вимогам відомчої Інструкції та КУпАП. Їх відсутність водій міг спростувати пройшовши огляд.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що останній відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату Мотальовій–Кравець В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Мотальової–Кравець В.Ю., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко