Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 06 серпня 2026 р.
Справа: №398/2267/26
Суддя: Широкоряд Р. В.
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ провадження 33/4809/366/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Ремезок А. Ю.
Справа № 398/2267/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою, особи яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним за ст.173 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 копійок,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 07 квітня 2026 року близько 08 год. 45 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, вул. 6-го Грудня, 49 у приміщенні Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, образливо чіплявся до громадян, намагався пошкодити службову документацію, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вина підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №487981 від 07 квітня 2026 року; поясненнями ОСОБА_1 , який хоча і не визнавав свою вину, однак пояснив обставини події; дослідженими судом відеоматеріалами
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.
Постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права.
Суд не забезпечив належний склад суду при розгляді справи, не надав оцінки заявленому відводу (самовідводу) судді, не дослідив усіх доказів у їх сукупності, безпідставно поклав в основу рішення неналежні та недопустимі докази, не перевірив автентичність електронних доказів, не надав оцінки відеозаписам та часу їх створення, а також не забезпечив реалізацію права особи на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, незважаючи на задоволене клопотання.
Зазначені порушення призвели до неповного з`ясування обставин справи, неправильного встановлення фактичних обставин та ухвалення незаконної постанови, яка відповідно до вимог КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив постанову суду скасувати та закрити провадження по справі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 487981, 07 квітня 2026 року близько 08 год. 45 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, вул. 6-го Грудня, 49 у приміщенні Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_1 , образливо чіплявся до громадян, намагався пошкодити службову документацію, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Так, відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Отже, однією із форм дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, а також образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, належними та допустимими доказами не підтверджені.
Зокрема, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 «образливо чіплявся до громадян, намагався пошкодити службову документацію, чим порушував громадський порядок та спокій громадян». Разом із тим матеріали провадження не містять достатніх доказів на підтвердження саме таких обставин.
Так, матеріалами справи не підтверджено, у чому конкретно полягало «образливе чіпляння до громадян», які саме дії ОСОБА_1 були спрямовані на приниження честі та гідності інших осіб, а також яким чином його поведінка фактично порушила громадський порядок та спокій громадян.
Не знайшло свого підтвердження і твердження про «намагання пошкодити службову документацію». Будь-яких належних доказів фактичного пошкодження документів або вчинення ОСОБА_1 конкретних дій, безпосередньо спрямованих на їх пошкодження, до матеріалів провадження не долучено.
Саме по собі зазначення у протоколі про те, що особа «намагалася пошкодити» службову документацію, без встановлення конкретних фактичних дій та їх підтвердження іншими доказами, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
При цьому суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами провадження. Сам по собі зміст протоколу не звільняє орган, який його склав, від необхідності доведення викладених у ньому обставин належними та допустимими доказами.
Під час судового розгляду також досліджено відеозапис події. З його змісту не встановлено вчинення ОСОБА_1 конкретних дій, які б підтверджували зазначені у протоколі обставини щодо образливого чіпляння до громадян, порушення громадського порядку та спокою громадян або пошкодження чи безпосереднього посягання на службову документацію.
Навпаки, з дослідженого відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була пов`язана з його прагненням привернути увагу керівників відповідного органу до його вимоги виконати певні процесуальні дії.
При цьому сам по собі конфліктний характер поведінки або наполегливе привернення уваги посадових осіб не є достатньою підставою для кваліфікації таких дій за статтею 173 КУпАП без доведення конкретних ознак дрібного хуліганства.
Таким чином, дослідженими судом матеріалами провадження не доведено належними та допустимими доказами обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 дій, які б утворювали об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності
Доведення вини у вчиненні особою адміністративного правопорушення полягає на осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, особа не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.294, 247 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026, - задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026, стосовно ОСОБА_1 – скасувати, та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua