Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №754/10197/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2119/26

Справа №754/10197/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026 приблизно о 15 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 54А, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю головними уборами, тобто промисловими товарами у невстановленому для цього місці, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 160 КУпАП.

Крім того, 25.05.2026 приблизно о 12 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 54, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці, а саме торгувала головними уборами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 160 КУпАП.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, з огляду на необхідність з`ясування аналогічних обставин за протоколами про адміністративні правопорушення щодо однієї особи, суд робить висновок про необхідність об`єднання справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП для спільного розгляду в одному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 160 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Під час надходження справ до суду явку особи посадовою особою, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення, забезпечено не було.

На неодноразові виклики ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи судовими повістками, які надсилалися за місцем проживання засобами поштового зв`язку. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Також оголошення про виклик у судове засідання розміщувалося на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Крім того, відповідно до листа заступника начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 попереджено про необхідність явки в судові засідання, призначені на 09 год. 00 хв. та 09 год. 05 хв. 05.08.2026, про що відібрано усне зобов`язання.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак вона цим правом не скористалася і про причини своєї неявки суд не повідомила. Попри персональне попередження про необхідність явки, про що органом, який склав протоколи, відібрано усне зобов`язання, ОСОБА_1 до суду не прибула.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 160 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами, що тягне за собою накладення штрафу від шести до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку торговельної діяльності та громадського порядку. Об`єктивна сторона полягає у здійсненні торгівлі з рук у невстановлених місцях промисловими товарами (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 160 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 884461 від 09.05.2026 та серії ВАД № 884455 від 25.05.2026, складеними відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та такими, що містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень. У письмових поясненнях від ОСОБА_1 підтвердила, що здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці головними уборами у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Предмети торгівлі конкретизовано розписками ОСОБА_1 від 09.05.2026 про прийняття нею на відповідальне зберігання шести кепок та від 25.05.2026 про прийняття семи головних уборів. Фототаблицями зафіксовано розміщення товару в місці події.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку, узгоджуються між собою щодо часу, місця, обставин подій та предмета торгівлі, а тому є належними і допустимими та у своїй сукупності достатніми для вирішення справи.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 160 КУпАП, а її дії кваліфіковано правильно, як торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчинених правопорушень, особу порушниці, ступінь її вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Водночас суд ураховує вік ОСОБА_1 та її майновий стан, які згідно зі ст. 33 КУпАП належать до обставин, що враховуються при накладенні стягнення, а тому вважає за можливе визначити розмір штрафу в мінімальних межах, установлених санкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обидва правопорушення кваліфіковані за однією і тією самою нормою, а тому стягнення накладається в межах санкції ч. 2 ст. 160 КУпАП.

Санкція ч. 2 ст. 160 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі як обов`язкове додаткове стягнення, і суд не наділений повноваженнями його не застосовувати.

Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який перебуває в особистій власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Предмети торгівлі за обома епізодами перебували у ОСОБА_1 , пропонувалися нею до продажу і прийняті нею на відповідальне зберігання згідно з розписками від 09.05.2026 та від 25.05.2026. Заперечень щодо належності їй цих предметів ОСОБА_1 не заявляла, відомостей про належність товару іншим особам матеріали справи не містять. За таких обставин предмети торгівлі підлягають конфіскації із зверненням у дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 754/10197/26 (провадження № 3/754/2119/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 160 КУпАП та матеріали справи № 754/10199/26 (провадження № 3/754/2120/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 160 КУпАП об`єднати в одне провадження.

Об`єднаному провадженню присвоїти номер справи № 754/10197/26, провадження № 3/754/2119/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 160 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 (сто дві) гривні, з конфіскацією предметів торгівлі.

Конфіскувати предмети торгівлі, а саме кепки у кількості 6 (шести) штук, прийняті ОСОБА_1 на відповідальне зберігання згідно з розпискою від 09.05.2026, та головні убори у кількості 7 (семи) штук, прийняті на відповідальне зберігання згідно з розпискою від 25.05.2026, звернувши їх у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу , згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП , надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК