Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №753/26944/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26944/25

провадження № 2/753/5652/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Бойко К. В., представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за об`єднаним позовом адвоката Шевчука І. П., відповідача за первісним позовом та позивача за об`єднаним позовом ОСОБА_1 , представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за об`єднаним позовом адвоката Мельниченко В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та об`єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 08 липня 1994 року між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу подружжя мають повнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що протягом останнього часу стосунки між ним та відповідачкою разладились через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Сторони з літа 2018 року проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. Шлюбні відносини носять лише формальний характер. На глибоке переконання позивача збереження шлюбних стосунків не є можливим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі № 753/26944/25 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання.

У листопаді 2025 року адвокат Мельниченко Вікторія Валеріївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 08 липня 1994 року між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу представник зазначає те, що сімейне життя подружжя не склалося у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння у їх відносинах, що призвело до припинення шлюбних та сімейних стосунків. З початку 2025 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. На сьогоднішній день, шлюб носить лише формальний характер. На глибоке переконання позивачки збереження шлюбних стосунків не є можливим та суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючу суддю Котенко Р. В.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.

03 квітня 2026 року від адвоката Мельниченко Вікторії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі № 753/25252/25 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року, занесеною у протокол судового засідання, справу № 753/26944/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та справу № 753/25252/25 за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу об`єднано в одне провадження та присвоєно номер справи № 753/26944/25.

03 червня 2026 року від представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за об`єднаним позовом адвоката Мельниченко Вікторії Валеріївни до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких остання повідомила суд, що ОСОБА_1 повністю заперечує дводи ОСОБА_2 про те, що подружжя з літа 2018 року проживає окремо. Представник ОСОБА_1. зазначила, що оскільки подружжям було прийнято рішення про будівництво житлового будинку, то ОСОБА_2 певний час проживав у будинку та контролював будівельний процес. Однак сторони весь цей час підтримували шлюбні стосунки та вели спільне господарство. Зазначає, що подружжя припинили сімейні стосунки лише на початку 2025 року.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за об`єднаним позовом адвокат Шевчук Іван Петрович пояснив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 липня 1994 року, від якого мають двох повнолітніх дітей. Разом з тим, з часом подружні стосунки погіршилися та вже з 2018 року подружжя проживало окремо, спільний побут не вели. Так, з 2018 року ОСОБА_2 проживав у селі Безрадичі Київської області, а ОСОБА_1 проживала у місті Києві. Вказана обставина підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5 , який є сусідом у будинку АДРЕСА_1 , де проживало подружжя ОСОБА_6 . Представник зауважив, що окреме проживання сторін є головним доказом того, що ОСОБА_2 не хотів перебувати у шлюбі з ОСОБА_1 . Вказав, що подружжя прийняло рішення розірвати стосунки ще у червні 2018 року. ОСОБА_2 не звертався до суду із позовом про розірвання шлюбу раніше, бо не вбачав у цьому необхідності. Наразі ж він хоче бувати своє подальше життя.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за об`єднаним позовом адвокат Мельниченко Вікторія Валеріївна у судовому засіданні пояснила, що фактично шлюбні стосунки припинилися на початку 2025 року, так як в середині 2024 року між сторонами почали виникати суперечки. В кінці 2025 року подружжя вирішило розлучитись. Додала, що якби стосунки припинилися ще у 2018 році, то сторони розлучилися б раніше. Зазначила, що з 2018 року подружжя спільно будувало будинок в селі Старі Безрадичі Київської області, у листопаді 2019 року будинок був введений в експлуатацію та був придатний для проживання. ОСОБА_2 дійсно більшість часу проживав у вказаному будинку з метою контролю будівництва. У той же час ОСОБА_1 проживала у м. Києві, оскільки працювала і працює викладачем у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Однак усі питання щодо будівництва та оздоблення будинку подружжя вирішувало разом, подружжя мало спільний бюджет, ОСОБА_1 неодноразово перераховувала своєму чоловіку кошти на купівлю оздоблювальних матеріалів, періодично приїздила у вказаний вище будинок тощо. Наразі у сторін є спільне розуміння, що шлюб розпався остаточно, тож просила позов ОСОБА_1 задовольнити та розірвати шлюб між сторонами.

Відповідачка за первісним позовом, позивач за об`єднаною позовною заявою ОСОБА_1 , допитана у судовому засіданні як свідок, суду показала, що з 08 липня 1994 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого сторони мають повнолітніх сина та доньку. Підтвердила, що дійсно з початком будівництва житлового будинку у селі Старі Безрадичі Київської області так склались обставини, що її чоловік більшість часу проживав у цьому будинку, оскільки треба було постійно контролювати підрядників, самостійно займатись оздоблювальними роботами, облаштуванням будинку тощо. Вона ж переважно проживала у м. Києві у квартирі у будинку, що розташований по пр-ту П. Григоренка, оскільки працювала у м. Києві в університеті, син також на той час навчався у м. Києві. Крім того, вона у м. Києві мала матір похилого віку, яка потребувала постійної опіки. Водночас, у весняно-літній період вона постійно з чоловіком їздила у село. Вони разом займались городом, оздобленням будинку, ландшафтним дизайном, садівництвом. Всі питання щодо ведення господарства з чоловіком завжди вирішували разом, мали спільний бюджет. Зокрема, разом їздили у магазини та придбавали матеріали для оздоблення будинку та подвір`я, купляли меблі, побутову техніку, текстиль тощо.

Заперечуючи проти доводів позивача за первісним позовом ОСОБА_2 щодо припинення шлюбних відносин з 2018 року, ОСОБА_1 показала суду, що до кінця 2024 року у них з ОСОБА_2 були відносини, притаманні подружній парі. Всі їх друзі, родичі сприймали їх тільки як подружжя. Так, зокрема, протягом цих років вони з чоловіком спільно святкували дні народження, оскільки обидвоє народились у грудні. Свтякування здебільшого проводилось у будинку у селі Старі Безрадичі Київської області, куди запрошувались родичі та друзі. Разом їздили навідувати родичів, подорожували. У 2020 - 2021 роках як подружжя запрошувались на весілля до родичів чоловіка. Оскільки і вона і відповідач є викладачами у вищих навчальних закладах, то вона також підтримувала свого чоловіка у його науковій дільяності. Зокрема, у 2023 році разом з чоловіком їздила до Польщі у м. Варшава для участі у конференції, куди він був запрошений як степендіат.

Стосунки з чоловіком погіршились влітку 2024 року. Зокрема, ОСОБА_1 пояснила, що у серпні 2024 року у них з чоловіком під час перебування у будинку у селі Старі Безрадичі Київської області відбулась побутова сварка, після якої чоловік відвіз її до м. Києва, а сам повернувся до будинку. У той же час вона захворіла та перебувала на лікуванні приблизно півтора місяця. Відповідач у цей період не підтримував з нею контакт, не цікавився її здоров`ям та приблизно у листопаді 2024 року повідомив, що хоче розлучитися. Деякий час ОСОБА_1 сподівалась, що стосунки з чоловіком відновляться, проте на спільному святкуванні їх днів народжень 27 грудня 2024 року чоловік об`явив всім присутнім родичам та друзям, що вони розлучаються, тому вона вважає, що саме з початку 2025 року можна вважати, що їх шлюб розпався.

На цей час ОСОБА_1 не бачить жодних перспектив у спільному майбутньому з чоловіком, оскільки вважає, що чоловік не ставився до їх подружніх стосунків як до цінних. Вказала, що бажання примиритись з чоловіком у неї відсутнє, просила розірвати їх з чоловіком шлюб.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона є троюрідною сестрою ОСОБА_1 та хрещеною матір`ю доньки подружжя. З подружжям ОСОБА_6 у неї весь час були дружні стосунки, вони періодично зустрічались. Вона неодноразово приїздила в гості до подружжя у їх будинок у селі Старі Безрадичі Київської області. Щороку була запрошена до подружжя ОСОБА_6 на дні народження, які вони спільно святкували у грудні. Бути пристуньою щороку не вдавалось, однак у грудні 2021 році вона була на їх святі у будинку у селі, де присутніми також були друзі та колеги подружжя. Також вказала, що влітку 2024 року вона зверталась до ОСОБА_2 за допомогою з приводу перевезення речей, на що ОСОБА_2 їй не відмовив та допоміг. У той час ОСОБА_1 була разом з чоловіком. Крім того, у 2024 році вони разом з ОСОБА_1 їздили у відпустку і жодних розмов про якісь проблеми у подружньому житті або про розлучення не було. Про те, що подружжя ОСОБА_6 розлучається їй стало відомо від ОСОБА_1 навесні 2025 року і це було для неї несподіванкою, оскільки вони хоча останній час бачились не так часто, проте під час зустрічей ніяких погіршень у стосунках подружжя вона не помічала.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він є сусідом подружжя ОСОБА_6 у селі Старі Безрадичі Київської області. Їх будинки розташовані поруч. Знає подружжя ОСОБА_6 приблизно з 2010 року. Вказав, що з восени 2023 року через непорозуміння під час будівництва будинків вони не спілкуються з ОСОБА_2 . Проте раніше він товаришував з подружжям ОСОБА_6 , ходив до них у гості. Вони одночасно будували будинки, тож були спільні теми для обговорення. Також, свідок зазначив, що неодноразово, починаючи з 2019 року підвозив ОСОБА_1 з села до м. Києва і навпаки - забирав її з м. Києва та віз на дачу у село Старі Безрадичі Київської області. Пам`ятає, що останній раз бачив ОСОБА_1 у селі у 2024 році. Про розлучення подружжя дізнався кілька місяців тому.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що вона є сусідкою подружжя ОСОБА_6 у селі Старі Безрадичі Київської області. Познайомилась з ними приблизно у 2010 році, коли купили земельні ділянки поруч. Почали спілкуватись, ходили в гості. Наразі вона з подружжям не спілкується, проте пам`ятає, що у 2023 році ходила зі своїм чоловіком до подружжя ОСОБА_6 на пікнік і подружжя ОСОБА_6 було разом. Підстав вважати, що вони вже не були сімейною парою на той час не було. Вказала, що їй відомо, що ОСОБА_1 постійно не проживала у будинку у селі Старі Безрадичі Київської області, приїжджала туди періодично. Вони з чоловіком, зокрема, інколи її підвозили з дачі до м. Києва та навпаки. Також, зазначила, що хоча вона зараз не спілкується з подружжям, проте, оскільки їх будинки розташовані на сусідніх земельних ділянках, у 2024 році бачила, що подружжя ОСОБА_6 спільно приїздили до будинку та перебували там. Про те, що подружжя розлучається дізналась у цьому році.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, а також свідків відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08 липня 1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів міста Києва зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1160. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .

Від шлюбу подружжя має двох повнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Сторони скористалися цим правом та звернулися до суду з позовами, наполягають на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намір зберігати шлюб. Беручи до уваги доводи сторін, суд вважає, що причини, що спонукають їх наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

При цьому, щодо обставини про фактичне припинення шлюбних відносин суд дійшов висновку, що доводи позивача ОСОБА_2 про припинення спільного проживання з дружиною та розпад сім`ї з 2018 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Так, вказана вище ОСОБА_2 обставина спростовується показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також показами позивачки за об`єднаним позовом ОСОБА_1 , яка була допитана як свідок, які показали, що з 2018 року до 2024 року подружжя проживало разом однією сім`єю та вело спільний побут та господарство, спільно будували житловий будинок у селі Старі Безрадичі Київської області, мали спільний бюжет.

Вказані обставини також підтверджуються перепискою між сторонами у мессенджері за період з 2020 року по серпень 2024 року, з якої вбачається, що подружжя обговорює питання з приводу садівництва на земельній ділянці, сімейного бюджету, питання з внутрішніх оздоблювальних робіт у будинку, побутові та інші питання, з яких можна дійти висновку, що сторони спілкуються між собою як подружня пара.

Доводи позивача та інших свідків про спільні святкування під час проживання у будинку у селі Старі Безрадичі Київської області та проводження часу з близькими та друзями як сімейна пара підтверджуються фотографіями за період з 2020 року по 2023 рік.

Доводи позивачки за об`єднаним позовом про спільний бюджет та ведення спільного господарства з чоловіком після 2018 року також підтверджуються копіями платіжних інструкцій за період з квітня 2020 року по квітень 2023 року, з яких вбачається перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 .

Доказів на спросутвання тієї обставини, що вказані кошти не є спільним бюджетом подружжя та використовувались подружжям не в інтересах сім`ї, відповідачем за об`єднаним позовом ОСОБА_2 суду не надано.

Суд при ухваленні рішення не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_5 від 31 травня 2026 року, оскільки справжність підпису останнього на поясненнях не засвічена нотаріально, що унеможливлює ідентифікувати особу. У судовому засіданні вказана особа як свідок не допитувалася.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, доводи позивача за об`єднанним позовом ОСОБА_1 про припинення шлюбних відносин з чоловіком ОСОБА_2 з січня 2025 року є доведеними, а тому суд дійшов висновку, що саме з цього часу подружжя фактично не проживало однією сім`єю, не вело спільне господарство та не мало спільний бюджет.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заяви про розірвання шлюбу відповідають дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовів та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що об`єднані позови судом задовольняються і позивачі сплатили однаковий судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, суд не покладає на жодну зі сторін судовий збір.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та об`єднаний з цим позовом позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08 липня 1994 року Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів міста Києва за актовим записом № 1160 - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом, відповідач за об`єднаним позовом: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач за первісним позовом, позивач за об`єднаним позовом: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Р. В. Котенко