Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №383/537/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/537/26

Номер провадження 2/383/524/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання – Зербул С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Струць Тетяну Ігорівну звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив зменшити розмір аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/9 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2023 року у справі №383/1357/23 з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, розпочавши стягнення з 14.08.2023 року.

Позивач зазначає, що з часу винесення зазначеного судового рішення його сімейний та майновий стан істотно змінився, адже 17.09.2024 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Крім того позивач зазначає, що його нова дружина має неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька якої внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України за заявою матері, яка проживає у сім`ї позивача та фактично перебуває на його утриманні.

Позивач вважає, що вказані обставини є підставою для зменшення розміру аліментів які стягуються на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2023 року.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.04.2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.18-19).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.41).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Струць Тетяна Ігорівна подала до суду заяву про проведення судового засідання без участі позивача та представника, заявлені позовні підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином (а.с.54). Відзив на позовну заяву не надала, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2023 року у справі №383/1357/23, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розпочавши стягнення з 14.08.2023 року, що підтверджується копією вказаного рішення (а.с.10-12).

17.09.2024 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17.09.2024 року (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2024 року (а.с.7 зворот).

ОСОБА_8 має диньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька якої записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8) та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00037343822 від 29.10.2022 року.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на тримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) викладено такий правовий висновок щодо застосування статті 192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на зміну матеріального та сімейного стану, оскільки окрім сина ОСОБА_9 , утримує сина ОСОБА_10 від іншого шлюбу, а також доньку дружини - ОСОБА_11 .

Проте, під час судового розгляду позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про істотну зміну його майнового стану. Водночас матеріалами справи підтверджується лише зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього дитини в іншому шлюбі, що саме по собі не свідчать про погіршення його матеріального становища.

Разом з тим, зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23 (провадження № 61-5168св24) та від 16 вересня 2024 року у справі № 591/6388/22 (провадження № 61-153св24).

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. До таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 16.09.2020 року по справі №565/2071/19.

Посилання позивача на перебування на його утриманні доньки дружини суд оцінює критично, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що зазначена особа перебуває на утриманні позивача або, що саме позивач несе витрати на її утримання.

Оскільки позивач не надав доказів погіршення його матеріального становища, не обґрунтував саме таке зменшення, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 10.08.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко