Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №697/657/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/657/26

№ пров. 3/697/336/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610688 від 09.03.2026, вбачається, що 09.03.2026 о 15 год. 17 хв. в м. Канів по вул. Енергетиків, 133, гр. ОСОБА_1 , передав право керувати власним автомобілем Geely Emgrand, н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , який на момент керування т/з перебував в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в спеціалізованому лікувальному закладі Канівської БЛ, результат позитивний – 1,68 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «Г» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив суду, що він не надавав дозволу керувати ОСОБА_2 т/з, оскільки спав у машині на передньому сидінні в стані алкогольного сп`яніня.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Константінова Т.М. просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 .. Зазначила, що ОСОБА_1 не передавав права керування гр. ОСОБА_2 , оскільки в момент керування останнім ОСОБА_1 спав, а ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом виключно з власної ініціативи.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Константінової Т.М., пояснення свідка ОСОБА_3 , письмову заяву ОСОБА_2 та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яке посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність. Це, - насамперед дія або бездіяльність, що за наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, Суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з вимогами ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 «г» ПДР України, водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 «г» ПДР необхідною є наявність таких обставин: 1) особа, якій передано керування автомобілем, перебуває у стані сп`яніння, і це є явним, очевидним; 2) власнику автомобіля достовірно відомо, що він передає керування особі, яка перебуває у стані сп`яніння, однак незважаючи на цю обставину, відбувається передача керування транспортним засобом.

Як зазначено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КУпАП), настає за умови, що тому, хто це робить, відомо про такий стан.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він не надавав дозволу керувати т/з ОСОБА_2 , оскільки він спав на передньому сидінні. Пояснив суду, що 9.03.2026 він попросив свого знайомого ОСОБА_4 з`їздити у місто Черкаси забрати друзів. Сам за кермо не сідав, оскільки 8.03.2026 року вживав алкогольні напої. Також зазначив, що після зустрічі з друзями вони продовжили вживати алкогольні напої, після чого по дорозі назад в Канів він заснув на передньому сидінні автівки, за кермом на той час був ОСОБА_3 , який не вживав спиртні напої.

Допитаний в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_3 , пояснив суду, що 09.03.2026 до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив, щоб він відвіз його до м. Черкаси зустріти знайомих. До м. Черкаси вони їхали вдвох, а з ОСОБА_5 поверталися вже вчотирьох. Зазначив, що ОСОБА_1 вживав з військовими коньяк та те, що по дорозі з м. Черкас до м. Канева ОСОБА_1 заснув на передньому пасажирському сидінні. Пояснив, що коли вони всі приїхали у м. Канів від залишив машину під будинком по АДРЕСА_2 навпроти заправки. ОСОБА_6 на момент зупинки автомобіля продовжував спати, а військовий на ім`я ОСОБА_7 , який також вживав алкоголь просив, щоб він відвіз його до с. Ліпляве, поводив себе агресивно, провокував бійку. ОСОБА_3 зазначив, що моменту зупинки т/з працівниками поліції не бачив, оскільки він вже пішов додому.

Із заяви ОСОБА_2 засвідченої приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Лагутінською Є.П., зареєстрованою в реєстрі за №574, вбачається, що 09.03.2026 ОСОБА_1 забрав його до його товариша з міста Черкаси до міста Канева. За кермом був знайомий ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . Коли вони їхали в місто Канів, ОСОБА_1 перебував на передньому пасажирському сидінні. По дорозі він заснув. Приїхавши у Канів, він кудись подзвонив і далі продовжив спати. Ключі від автомобіля знаходились у бардачку поряд з коробкою передач. ОСОБА_2 з товаришем вирішили з`їздити у магазин, а тому він взяв ключ і сів за кермо, в цей час ОСОБА_1 , спав у автомобілі. Дозволу на керування транспортним засобом останній йому не надавав. По дорозі ОСОБА_1 прокинувся і сказав, щоб ОСОБА_2 зупинив автомобіль. У цей час їх зупинили працівники поліції. Підтвердив той факт, що ОСОБА_1 не надавав йому дозволу на керування його автомобілем.

Як вбачається з фабули правопорушення, вказаної в протоколі відносно ОСОБА_1 , останній передав право керувати власним автомобілем Geely Emgrand, н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , який на момент керування т/з перебував в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в спеціалізованому лікувальному закладі Канівської БЛ, результат позитивний – 1,68 проміле.

З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №610632 відносно ОСОБА_2 вбачається, що 09.03.2026 о 15:17 год. в м.Канів по вул. Енергетиків, 133, гр. ОСОБА_2 керував т/з Geely Emgrand, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря та підтверджується висновком медзакладу №7 від 09.03.2026 (а.с.5)

З дослідженого судом відеозапису, що наданий суду на двох оптичних носіях, вбачається, що працівниками поліції було зафіксовано факт керування т/з гр. ОСОБА_2 , факт його освідуввання в медичному закладі та факти складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Вказаними відеозаписами підтверджується також, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 про причини складання протоволу відносно нього, не було з`ясовоно чи добровідьно передавав ОСОБА_1 . ОСОБА_2 право керування транспортним засобом.

Інших доказів винуватості ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно передав право керування автомобілем ОСОБА_9 , суду не надано жодних доказів.

Зазначені сумніви слід трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винуватість особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (it 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Однак, у даній справі, докази зібрані особою, уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП на складання протоколів про адміністративні правопорушення, за своєю суттю залишають місце сумнівам, і як наслідок не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 247, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 697/657/26 відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський