Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №565/1401/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1401/26

Провадження № 2/565/867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її утримання аліментів на період навчання у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення позивачем 23 років.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є її батьком, на даний час позивач досягла повноліття, продовжує навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка та потребує матеріальної допомоги від батька.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06 липня 2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді 06 липня 2026 року у відпустці розгляд справи призначено на 10 серпня 2026 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді Єдиного державного демографічного реєстру №2871706 від 11 червня 2026 року, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

13 травня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис за №113, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 13 травня 2023 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 01 березня 2006 року.

Згідно з довідкою Львівського національного університету імені Івана Франка №3589 від 17 липня 2026 року, ОСОБА_1 є студенткою 4 курсу освітнього ступеня бакалавр, денної форми здобуття освіти філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року .

ОСОБА_1 досягла повноліття, продовжує навчання, доказів наявності у неї власних доходів суду не надано. У зв`язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги батьків.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.

Згідно з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, але не більше терміну навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених в ст.182 цього Кодексу.

За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

У ч.2 ст.200 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Обов`язок утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня дочка відповідача, вік якої перевищує 18 років, але є меншим 23 років, навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача можливості надавати допомогу повнолітній дочці, матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження доходу відповідача.

У позовній заяві зазначено, що позивач несе витрати на проїзд маршрутними транспортними засобами до м.Вараш (приїжджає орієнтовно 1-2 рази на місяць), на проїзд по м.Львів, на харчування, придбання необхідного одягу, взуття, товарів для навчання, тощо. Відповідач має задовільний стан здоров`я та постійні доходи.

Позивачем не зазначено про участь матері в її утриманні, про наявність чи відсутність у батька інших дітей крім позивача, не обґрунтовано розмір стягуваних аліментів.

Враховуючи викладене, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дітей, суд вважає, що наявні підстави для стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на її у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення нею навчання. Такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення належного утримання повнолітньої дочки відповідача, яка продовжує навчання, та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Оскільки ОСОБА_1 закінчує навчання до досягнення 23-річного віку, з урахуванням вимог ст.199 СК України, аліменти слід стягнути до закінчення нею навчання.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати на оплату судового збору.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 10 червня 2026 року до закінчення навчання - 30 червня 2027 року.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук