Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №549/300/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/300/26

Провадження №3/549/99/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2026 року селище Чорнухи

Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкий С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі – СПД №2), про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП,

установив:

Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 20.03.2026 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт з направленням до Чорнухинської селищної ради з метою проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №996327 від 07.07.2026, повторно протягом року, ОСОБА_1 , 07.07.2026, близько 19 год 30 хв, перебуваючи у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно матері ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №996326 від 09.07.2026, ОСОБА_1 , 09.07.2026, близько 16 год 10 хв, перебуваючи у АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис серії АА 299097 від 07.07.2026, а саме заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засіданні 24 липня 2026 року показав, що проживає в АДРЕСА_2 , а матері по господарству допомагає в АДРЕСА_1 . У нього зараз в будинку проходять ремонті роботи, тому 07 липня 2026 року близько 19 год він зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 вживав спиртні напої в господарстві матері коли її не було вдома. Матері не подобається, коли він вживає спиртні напої.

Ввечері мама ОСОБА_2 прийшла додому та почала казати погані слова на його співмешканку. Він заступився за неї, між його матір`ю та ним виникла словесна сварка. В подальшому він сказав, що забере свої речі і вони підуть до свого будинку. Але ніж, які йому подарували під час проходження військової служби, був відсутній. З цього приводу у них також з ОСОБА_2 виникла словесна сварка.

Коли вони з співмешканкою вийшли з господарства побачили, що під`їхали працівники поліції. Він не бачив, що їх викликала мати.

09 липня 2026 року близько 16-00 год він перебував в господарстві матері на її прохання. Вона була на роботі, а треба було доглянути за домашніми тваринами. Працівники поліції з`явилися коли він вже уходив.

Свідок ОСОБА_3 24 липня 2026 року суду показала, що 07 липня 2026 року близько 19 год вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 вживала спиртні напої в господарстві його матері ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 коли її не було вдома. Вони проживають за вказаною адресою тимчасово у зв`язку з проведенням ремонтних робіт у їх помешканні, допомагають ОСОБА_2 по господарству.

Близько 19 год 30 хв прийшла потерпіла ОСОБА_2 і стала безпричинно обзивати її нецензурними словами, казати, що вона погана невістка. ОСОБА_1 у зв`язку з цим заступився за неї і між останніми виникла сварка. Миска, яку вона дійсно зачепила рукою, впала зі столу та розбилася. При виході з господарства потерпілої вони зустріли працівників поліції.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів щодо повідомлення потерпілої ОСОБА_2 про день, час і місце розгляду справи, проте остання в судове засідання не з`явилась.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Приписами ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

При цьому диспозиція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно із п.3 ч.1 статті 1 Закону України «Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Отже, враховуючи обставини справи суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з приводу вживання ними алкогольних напоїв.

Невід`ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

З огляду на викладене суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що терміновий заборонний припис був винесений поліцейським одночасно зі складанням протоколу про адміністративне правопорушенням стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП.

За таких обставин, висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, є передчасним, оскільки обов`язок, невиконання якого поставлено особі за вину, виник виключно внаслідок застосування термінового заборонного припису, виданого на підставі обставин, існування яких під час судового перегляду не підтвердилося.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вказаного припису фактично означало б покладення на нього відповідальності за невиконання акту, єдиною фактичною підставою винесення якого були обставини, відсутність яких встановлена судом, що не відповідає вимогам ст.7 КУпАП.

Матеріали справи не містять даних, які б підтверджували наявність законних підстав для винесення термінового заборонного припису та виникнення у ОСОБА_1 обов`язку його виконання, а невиконання якого утворило склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124, 251, 247, 280, 284 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником цієї особи, потерпілим, його представником до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя С.І.Крєпкий