Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №548/836/24 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/836/24

Провадження №1-кп/548/36/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хорол у режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024170590000021 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого робітником з благоустрою КП «Добробут» Хорольської міської ради, не одруженого, на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, інвалідності не має, раніше судимого:

- 18.04.2013 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільненого 18.06.2014 року на підставі ст.2 Закону України "Про амністію";

- 03.02.2017 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 15 ч. 3, 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та випробуванням на 1 рік (вказується як така, що перериває строк погашення судимості);

- 05.04.2021вироком Подільського районного суду м. Києва за ст. 309 ч.1 КК України до покарання у виді 17000 грн штрафу в дохід держави (вказується як така, що перериває строк погашення судимості);

- 23.04.2024 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 3 місяці позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року виключено з резолютивної частини посилання на призначення покарання за ст. 71 КК України, ухвалено вважати засудженим ОСОБА_4 до 5 років позбавлення волі,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 361 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 маючи незняту і непогашену судимість за вчинення корисливого кримінального правопорушення, повторно вчинив умисні, в тому числі і корисливі кримінальні правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 26.12.2023 о 18 год 33 хв, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем - облікового запису потерпілого ОСОБА_5 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24», яка згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , знаючи комбінацію паролю-доступу користувача, з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі витоку інформації та бажаючи їх настання, без дозволу власника, на його мобільному телефоні марки «Armor_X3 _DH1_V02» ввів логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24» та отримав доступ до персональних даних ОСОБА_5 , у результаті чого несанкціоновано втрутився в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24» та отримав доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 по банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 .

Крім того, ОСОБА_4 26.12.2023 о 18 год 33 хв, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного останньому облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці № НОМЕР_1 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_5 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «Приват Банк» «Privat24», підробив електронний документ на переказ - квитанцію (ID транзакцію) №65581249764 від 26.12.2023, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_5 здійснити переказ коштів в сумі 10050 грн. із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 .

Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону останнього марки «Armor_X3 _DH1_V02», спрямував завідомо підроблений платіжний документ - квитанцію №65581249764 від 26.12.2023 в обробку платежів, чим незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 та продовженого Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, скориставшись відсутністю власника та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль, здійснив вхід в мобільний додаток «Приват24», який був встановлений на мобільному телефоні марки «Armor_X3 _DH1_V02» належному потерпілому, увійшов в систему, де 26.12.2023 о 18.33 годині здійснив крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 належної ОСОБА_5 в сумі 10050 грн на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , які в подальшому витратив на власні потреби.

Крім того, 01.01.2024 о 13 год 41 хв обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного останньому облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці № НОМЕР_1 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ – електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_5 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «Приват Банк» «Privat24», повторно підробив електронний документ на переказ - квитанцію (ID транзакцію) №65755770862 від 01.01.2024, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_5 здійснити переказ коштів в сумі 4020,10 грн із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 . Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_5 , за допомогою його мобільного телефону марки «Armor_X3 _DH1_V02» спрямував завідомо підроблений платіжний документ – квитанцію №65755770862 від 01.01.2024 в обробку платежів, чим незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 та продовженого Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, скориставшись відсутністю власника та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль здійснив вхід в мобільний додаток «Приват24», який був встановлений на мобільному телефоні марки «Armor_X3 _DH1_V02» належному потерпілому, увійшов в систему, де 01.01.2024 о 13.41 годині здійснив крадіжку грошових коштів шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_5 в сумі 4020,10 грн на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 17.01.2024 о 15 год 58 хв обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, здійснивши несанкціоноване втручання в роботу належного останньому облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24» та отримавши несанкціонований доступ до електронної інформації щодо залишку коштів на банківській картці № НОМЕР_3 , з метою їх подальшого викрадення з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що у відповідності положень п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» безготівкове переведення коштів здійснюється на підставі документів на переказ - електронного або паперового документа, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів, та усвідомлюючи, що заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_5 у безготівковій формі, що зберігаються та обліковуються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , неможливе без документа на переказ, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підробку документа на переказ та його використання, із використанням технічних можливостей облікового запису в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «Приват Банк» «Privat24», повторно підробив електронний документ на переказ - квитанцію (ID транзакцію) № 66187934832 від 17.01.2024, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості щодо наміру ОСОБА_5 здійснити переказ коштів в сумі 3015,08 грн із банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 . Після цього, підробивши вищевказаний електронний документ, для забезпечення несанкціонованого перерахунку вищевказаних коштів, з використанням технічних можливостей облікового запису потерпілого ОСОБА_5 , за допомогою його мобільного телефону марки «Armor_X3 _DH1_V02» спрямував завідомо підроблений платіжний документ – квитанцію №66187934832 від 17.01.2024 в обробку платежів, чим незаконно надав банку наказ про перерахунок коштів потерпілого.

Крім того, при невстановлених слідством обставинах (точної дати, часу та місця не встановлено), обвинувачений ОСОБА_4 знайшов одну рослину коноплі, із якої обірвав гілки з листям та з верхівками, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, який в подальшому переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 та у приміщенні будинку висушив його, після чого частково перетер руками, тим самим незаконно виготовивши наркотичний засіб - канабіс та залишив його зберігати для власного вживання без мети збуту у приміщенні будинку за вказаною адресою в паперовому згортку перетерте, а у полімерному пакеті залишки частково перетертого наркотичного засобу.

24.01.2024 ОСОБА_4 прибув до Хорольського районного суду Полтавської області, що за адресою м. Хорол вул. Незалежності, 82, Лубенського району Полтавської області для участі у судовому розгляді справи та під час перевірки працівниками служби судової охорони Хорольського районного суду Полтавської області у ОСОБА_4 у речах було виявлено наркотичні засоби та в подальшому працівниками поліції ВП №2 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області під час огляду приміщення Хорольського районного суду Полтавської області було вилучено:

- паперовий згорток із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-23/1782-НЗПРАП від 31.01.2024 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 2,436 г;

- полімерний пакет із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-23/1783-НЗПРАП від 31.01.2024 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 79,790 г.

Загальна маса виявленого у ОСОБА_4 і вилученого наркотичного засобу - канабісу у висушеному стані склала 82,226 г.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, надав пояснення, які повністю узгоджуються із фактичними обставинами зазначеними в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся просив суворо не карати.

Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, у суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений, так і прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин, після роз`яснень цьому обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно речових доказів, проведених експертиз, а також відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 361 ч.1 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Також є вірною кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 і за ч. 1 ст. 200 КК України, як підробка документа на переказ.

Є вірною кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 і за ч. 2 ст. 200 КК України, як підробка документа на переказ вчинена повторно.

Є вірною кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 185 ч.4 КК України, як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Також суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Разом з тим, суд вважає необхідним закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в частині інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України, що стосується епізоду його злочинної діяльності від 17.01.2024.

Так, згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою с. Вергуни Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 та продовженого Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, скориставшись відсутністю власника та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, самостійно, достовірно знаючи логін та пароль здійснив вхід в мобільний додаток «Приват24», який був встановлений на мобільному телефоні марки «Armor_X3 _DH1_V02» належному потерпілому, увійшов в систему, де 17.01.2024 о 15.58 годині здійснив крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 належної ОСОБА_5 в сумі 3015,08 грн на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні прокурор вказувала на необхідність закриття кримінального провадження у цій частині у зв`язку із декриміналізацією діяння.

Обвинувачений пояснив, що йому зрозуміла підстава для закриття кримінального провадження, через що клопотання підтримує, прохає провадження відносно нього по епізоду крадіжки від 17 січня 2024 року за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України закрити.

Відповідно до п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Отже, закриття кримінального провадження із вказаних підстав є можливим, якщо караність діяння, за яке особу притягнуто до відповідальності, скасовано, тобто, діяння не визнається таким, що містить склад злочину.

Так, 18 липня 2024 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який на даний час набрав чинності та яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дійсно, відповідно до п. 3 Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року - фабулу ч.1, ч.2 ст.51 КУпАП викладено в такій редакції: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, станом на момент вчинення інкримінованого діяння (17 січня 2024 року) - до 3028 грн.

Отже, діяння, що інкримінується обвинуваченому як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, дійсно декриміналізовано зазначеним вище законом, оскільки ОСОБА_4 інкримінується заволодіння чужим майном шляхом крадіжки на суму 3015 грн 08 коп, що є меншим, ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, через що є достатні правові підстави для закриття провадження у цій справі на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Ураховуючи наведені обставини, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за фактом заволодіння ним належними ОСОБА_5 грошовими коштами шляхом крадіжки, вчинене 17 січня 2024 року, слід закрити, в зв`язку із усуненням кримінальної караності діяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд враховує рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є схильним до вчинення корисливих злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та припинення ведення ним злочинної діяльності, а тому суд доходить твердого переконання, що відсутні будь-які підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, та вважає, що його виправлення можливе лише при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Так як обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 361 КК України, за жоден з яких засуджений не був, покарання за цим вироком йому слід визнати за сукупністю злочинів відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Виходячи з того, що обвинувачений вчинив вказані кримінальні правпорушення до постановлення вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2024 року, який змінено ухвалою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року і яким ОСОБА_4 остаточно засуджено до 5 років позбавлення волі, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складжання покарань, призначених за ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09.02.2026 та за цим вироком.

При цьому, в строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати покарання, відбуте ним покарання за попереднім вироком.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен відбувати покарання у місцях позбавлення волі, до набрання вироком законної сили цьому обвинуваченому необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, строк відбування покарання цьому обвинуваченому слід обраховувати з дня постановлення цього вироку, тобто з 10 серпня 2026 року.

Суд визначає, що такий запобіжний захід обирається саме з метою забезпечення виконання цього вироку суду та із зазначенням настання певної події - до набранням цим вироком законної сили, що у повному обсязі узгоджується з принципом юридичної визначеності, який є особливо важливим при позбавленні свободи та з принципом законності в цьому контексті (щодо процедури - п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»), стосується забезпечення передбачуваності застосування певного закону і не суперечитиме як п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню вартість проведених експертиз в сумі 4543 грн 68 коп.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 361 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн 00 коп;

- за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) грн 00 коп;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) грн;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, та покарання, призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2024 року, який змінено ухвалою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року і яким ОСОБА_4 остаточно засуджено до 5 років позбавлення волі, остаточно визначити до відбування ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_4 рахувати з дня постановлення цього вироку суду, тобто з 10 серпня 2026 року, при цьому, у строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_4 , зарахувати покарання, відбуте ним за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2024 року, який змінено ухвалою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року в період часу з 23 квітня 2024 року по 09 серпня 2026 року включно.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід - тримання під вартою.

Кримінальне провадження №1202411705900000069 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом викрадення 17 січня 2024 року грошових коштів, належних потерпілому ОСОБА_5 , закрити у зв`язку із декриміналізацією вказаного діяння відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн 68 коп.

Речові докази :

- наркотичний засіб канабіс масою 2,436 г та 79,790 г, що зберігається у камері речових доказів ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, знищити;

-оптичний диск із відеозаписами із камер відеоспостереження Хорольського районного суду Полтавської області, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити у цих матеріалах.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Повний текст вироку виготовлено 10.08.2026.

Головуючий