Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №524/16397/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16397/25

Провадження №2/524/1697/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач вказує, що шлюб з відповідачем зареєстровано 22 жовтня 1994 року. Від шлюбу мають повнолітню дитину та неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейно-шлюбні відносини між ними припинені з грудня 2018 року по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного.

Ухвалою судді від 14 січня 2026 року відкрито провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, залучено сторін.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року надано сторонам строк на примирення три місяці, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року відновлено провадження у справі.

У судове засідання позивач та відповідач, які повідомлялися судом про час, дату та місце розгляду справи належним чином, не прибули.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 позов підтримали, просили задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала щодо позову, просила задовольнити та розглянути справу за її відсутності, про що надала заяву до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 56 СК України чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.

У ст. 110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як установлено ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом достовірно встановлено, що сторони у справі уклали шлюб 22 жовтня 1994 року, який було зареєстровано у Палаці шлюбів м. Кременчук, актовий запис за № 1478, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 18).

У шлюбі сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 (а.с.6).

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з грудня 2018 року по причині різних характерів, поглядів на життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного. Сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Вказані обставини постають з позовної заяви, підтверджуються письмовими доказами, а також заявами сторін, наявних в матеріалах справи.

На підставі встановлених фактів, враховуючи, що сторони за час наданий судом для примирення не досягли між собою згоди та не примирилися, наполягали на розірванні шлюбу та не просили суд надати повторно строк для їх примирення та збереження сім`ї, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.

Спір між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та розподілу майна фактично відсутній.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач не виявила бажання змінити прізвище після розірвання шлюбу, у зв`язку з чим необхідно прізвище ОСОБА_2 залишити - ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач просить не стягувати судові витрати з відповідача.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 22 жовтня 1994 року, який було зареєстровано у Палаці шлюбів м. Кременчук, актовий запис за № 1478 - розірвати.

Визначити прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: