Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №367/4110/23 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4110/23

Провадження №2/367/2554/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом. В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Вона, як спадкоємиця першої черги за законом після смерті своєї матері, 23.09.2022 року звернулася до Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. з заявою про прийняття спадщини. Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавці на підставі договору дарування квартири, посвідченого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Ірпіиського нотаріального округу Запісочгим О.В. за реєстровим номером №1924. Проте, 20 травня 2023року приватний нотаріус Бучанського районного округу Київської області Микитенко Н.С., відмовила в отримані свідоцтва про право на спадщину за законом як єдиній спадкоємиці, мотивуючи це тим, що на день смерті спадкодавця - ОСОБА_3 за її місцем проживання були зареєстровані ще дві особи: донька спадкодавиці ОСОБА_2 , 1972 року народження та онук спадкодавиці ОСОБА_4 , 1995 року народження. ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини не надала. За життя спадкодавець заповіту не склала.Вона з 2017 року доглядала свою матір (спадкодавцю), яка вже на той час мала хронічну хворобу серця, гіпертонію, діабет 2 степені. Вона її постійно супроводжувала до медичних закладів, готувала їжу, слідкувала за прийомом ліків та інше. У 2019 році матір зламала руку, яка в подальшому дуже погано зрослася і була не діючою, тому матір потребувала постійного догляду. Відповідач ОСОБА_5 є громадянкою РФ, починаючи з 2017 року жодного разу не приїжджала до матері в Україну. Відповідач не цікавилася, як живе її мати, що їй потрібно, який її стан здоров`я. В березні 2022 року місто Буча Київської області, де проживала матір ОСОБА_3 перебувало в окупації, тому вона не мала можливості отримати належним чином медичну допомогу, отримати харчі та ліки, знаходилася у безпосередньому стані. Вона ж з онуком не змогли потрапити до окупованого міста та евакуювати ще на той час живу матір/бабусю. За допомогою волонтерської допомоги лише 28.03.2022 року вдалося потрапити до помешкання матері, проте, було лише констатовано факт її смерті. Свідоцтво про смерть змогли отримати лише 21 червня 2022 року. Просить суд усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від права на спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Буча.

В судове засідання позивач не з`явилася, через канцелярію суду її представник ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечують, щодо заочного розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Заяву про слухання справи за її відсутності не надала, причини неявки суду не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її присутності, заперечень по справі не має.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Надим Тюменської області, її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , даний факт підтверджено свідоцтвом про народження сері НОМЕР_1 від 15 квітня 1976 року.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого 24 січня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що шлюб між чоловіком ОСОБА_7 і дружиною ОСОБА_3 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 20.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 років в м. Буча, Бучанського району, Київської області, про що 21 червня 2022 року складено відповідний актовий запис № 968 Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

З копії довідки про причину смерті від 09 квітня 2022 року, ОСОБА_3 1947 року народження померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: хронічна ішемічна хвороба серця.

Згідно даних паспорта громадянина України серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 , виданого 09.10.2001 року, Леніградським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ОСОБА_1 має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 27.04.2006 року.

З матеріалів спадкової справи № 18/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що справа зведена по заяві ОСОБА_1 від 23.09.2022 року, засвідченої консулом Генерального консульства України в Сан-Франциско, США Остапенко Н.В. та зареєстрованої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. 23.09.2022 року індекс 57/02-14. Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 приймає спадщину, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_3 , 1947 року народження.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала останній на підставі договору дарування квартири, посвідченого 03.08.2005 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Запісочним О.В. за реєстровим № 1924. (право власності на квартирну зареєстровано 18.08.2005 року Ірпінським БТІ, номер запису 236 в книзі 12-173, реєстраційний номер: 11552626.

В квартирі АДРЕСА_1 станом на 28.03.2022 року разом з ОСОБА_3 були зареєстровані ОСОБА_4 , 1995 року народження та ОСОБА_2 , 1972 року народження, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП Бучанської міської ради від 17.11.2022 року № 13-02/1183.

З постанови приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. від 20 травня 2023 року вих.№ 95/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину законом на квартиру під АДРЕСА_1 , як єдиній спадкоємиці, у зв`язку з тим, що крім неї є ще один спадкоємець, який також спадщину прийняв.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Як встановлено ч.ч. 2, 3 ст. 1235 ЦК України заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Як встановлено п. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ч.ч. 5 - 6 ст. 1224 ЦК України).

Таким чином закон передбачає можливість усунення особи від права на спадкування обов`язкової частки у спадщині за умови встановлення судом певного юридичного складу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Зазначений правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 127/11015/17 (провадження № 61-13141 св 18).

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємців за умови отримання її від інших осіб.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 19.06.2019 у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 04.07.2018 у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

З досліджених в судовому засіданні доказів та фактичних обставин справи суд не встановив юридичного складу для ухвалення рішення про усунення відповідача від спадкування за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , з наступних підстав.

Так, відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , причиною її смерті була ішемічна хвороба серця.

З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не була лежачою, могла самостійно ходити та обслуговувати себе. Жодних медичних виписок з хвороби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в яких би містилося призначення лікаря «потребує постійного стороннього догляду» до матеріалів даної цивільної справи надано не було.

Зі сторони позивача до суду не надходило жодних клопотань щодо витребування доказів, чи допиту свідків.

Доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 , як донька спадкодавці доглядала свою матір, постійно супроводжувала, до медичних закладів, готувала їжу, слідкувала за прийомом ліків, не знайшли належного підтвердження в поданих позивачем доказах.

Зокрема з поданої відповіді КНП «Бучанський консультативно-діагностичний центр» Бучанської міської ради від 16.06.202р. № 356 на запит адвоката, вбачається, що згідно даних реєстрації медичної інформаційної системи центру ОСОБА_3 була на обстеженні у лікарів центру, а саме: кардіолога, невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, ортопеда-травматолога, а також перебувала на лікуванні в денному стаціонарі, були встановлені наступні діагнози: кардіолог 26.06.2020р., 03.07.2020р. - діагноз: ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. Персистуюча форма фібриляції передсердь, тахісистолічиий варіант. СНА2 ЛS2- VАSc- 4б. Гіпертонічна хвороба 3ст. 2ст. Ризик 4. СН2а ст. ЦД 2 тип. Анемія 2 ст.; невропатолог 26.06.2020р., 27.08.2020р., 03.09.2020р., 18.09.2020р. - діагноз: дисциркуляторна сицефалонатія 2 ст, з внутрішньокоординатними порушеннями. Поперековий остеохондроз; ортопед-травматолог 16.10.2020р.- діагноз: лівобічний гонартроз; отоларинголог 07.07.2021р., 15.07.2021р.,- діагноз: Н65.2- хронічний серозний середній отит; офтальмолог 15.09.2021р. - діагноз: стареча ядерна катаракта. При цьому жодний визначений та поставлений діагноз не містить в призначенні чи рекомендації лікаря, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду, в тому числі і постійного. Також з поданої відповіді не вбачається, що ОСОБА_3 здійснювала обстеження у відповідних лікарів саме за допомогою ОСОБА_8 .

Суд зауважує, що жодних медичних документів, які б свідчили про те, що внаслідок ішемічної хвороби серця ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, таких доказів суду надано не було.

Таким чином, позивачем не доведено, що померла ОСОБА_3 перебувала в безпорадному стані та потребувала допомоги відповідача. Крім того, позивачем не доведено факту ухилення відповідача від надання допомоги померлій ОСОБА_3 при наявності у неї можливості.

Подані до суду копія акту ОСББ «ПЕРЕМОГА-23» від 06.03.2024р №48 з якого вбачається, що ОСОБА_2 , сестра ОСОБА_1 , дочка померлої ОСОБА_3 не проживає з 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 , в квартирі не знаходяться її особисті речі, копія паспорту ОСОБА_2 , як громадняки Російської Федерації, відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 14.03.2024 № 19-17802/18/24-Вих., з якої вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином рф ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 08.11.2017 по 31.12.2023 року в Базі даних не виявлено, - не є належним доказом того, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги ОСОБА_3 , її матері.

Судом не встановлено інших обов`язкових елементів необхідних для ухвалення рішення про усунення відповідача від права на спадкування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, позивачем перед судом не доведено, що спадкодавець потребувала матеріальної допомоги відповідача, жодних даних щодо отримання доходів (в тому числі і пенсії) спадкодавицею в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом не встановлено потреби спадкодавця у матеріальній допомозі зі сторони відповідача, не встановлено висунення до відповідача самою спадкодавицею (чи будь - якими іншими особами) прохання (вимоги) надання допомоги, а як наслідок не встановлено і факту ухилення відповідачки від надання спадкодавиці допомоги (тобто умисних дій відповідачки спрямованих на ухилення від надання спадкодавиці допомоги).

Таким чином, суд встановив, що позивач не надала належних, допустимих та безспірних доказів потреби спадкодавиці у наданні допомоги відповідачкою, звернення до відповідачки з проханням (вимоги) про надання такої допомоги, а також ухилення відповідачки, яка є спадкоємицею майна ОСОБА_3 за законом, від надання спадкодавиці такої допомоги, а тому в задоволенні позову про усунення її від права на спадкування слід відмовити.

Доводи позивача щодо понесення нею витрат на утримання, догляд, лікування спадкодавиці в якості підстав для усунення відповідача від права спадкування за законом судом до уваги не приймаються, оскільки, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1232 ЦК України, понесення особою таких витрат є підставою для їх стягнення зі спадкоємців у разі їх розумності та обґрунтованості, проте не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Враховуючи вказане нормативне регулювання, суд констатує, наявність конфліктних, неприязних чи інших негативних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем може бути підставою для зменшення судом обов`язкової частки, у разі встановлення судом обґрунтованості таких вимог, однак не підставою усунення відповідача від права на спадкування. Таких вимог позивач до суду не пред`являла.

З огляду на викладене в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом - слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову повністю, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 1216, 1223, 1224, 1235, 1241 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 281-282, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза