Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №366/2139/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2139/26

Провадження № 1-кп/366/251/26

В И Р О К

Іменем України

10 серпня 2026 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026116180000056 від 11.07.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бахмут Донецької області, українця, громадянина України, військовослужбовця, перебуваючого у званні солдат, посада - номер обслуги 2 артилерійського розрахунку 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини В/Ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий та зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , розлучений, на утриманні дітей не маючий, з повною середньою освітою, який не є депутатом, не є особою з інвалідністю, інших осіб на утриманні не маючий, раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2024 № 137 (по стройовій частині) військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, солдата ОСОБА_2 , включено до списків особового складу, на посаду номеру обслуги 2 артилерійського розрахунку 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися її та законів України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів – це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. Незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, це вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори з урахуванням їх корисності для використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров`я, яку вони можуть становити у разі зловживання ними, і застосовуваних згідно з законодавством заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць Переліку – таблиця II містить наркотичні засоби і психотропні речовини, включені до списків № 1 і № 2, обіг яких в Україні обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.

Статтею 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначено, що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Згідно з частиною другою ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

У статті 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» зазначено, що діяльність з перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також конопель для медичних цілей, рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з них лікарських засобів на території України здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензії на цей вид діяльності.Порядок перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України, конопель для медичних цілей, рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з них лікарських засобів, а також порядок оформлення необхідних для цього документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP віднесено до списку 2 таблиці II як: «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».

Згідно з постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря) не можуть перебувати у власності громадян.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_2 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам, 06.07.2026, перебуваючи в с. Пироговичі, Вишгородського району Київської області, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено – PVP.

Реалізуючи свій злочинний умисел на придбання, ОСОБА_2 шляхом доступу до мережі Інтернет в месенджері «Telegram», знайшов чат-бот під назвою «Пепсі», та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, замовив у невстановленої на теперішній час особи, щодо якої внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2026 № 12026111180000241 за ч.2 ст. 307 КК України, з поштовою доставкою на своє ім`я до поштомату ТОВ «Нова Пошта», який знаходиться за адресою: с-ще Іванків Вишгородський район Київська особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою в речовині – 0,387 грам.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 09.07.2026 ОСОБА_2 , перебуваючи біля поштомату ТОВ «Нова Пошта» в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області, о 13 год. 05 хв. сплатив за доставку замовленої посилки, після чого забрав з поштомату особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою в речовині – 0,387 грам, тим самим придбав та почав її зберігати при собі в кармані штанів.

Після вказаного, ОСОБА_2 на автомобілі під керуванням свого знайомого поїхав до села Пироговичі Вишгородського району Київської області тим самими здійснив перевезення придбаної у невстановленої особиособливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

10.07.2026, ОСОБА_2 , близько 23 год. 30 хв., зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, на автомобілі під керуванням свого знайомого поїхав до селища Іванків Вишгородського району Київської області де зупинився біля АЗС по вулиці Івана Проскури в селищі Іванків Вишгородського району Київської області, після чого до них під`їхали працівниками патрульної поліції ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та встановили наявність у останнього заборонених у обігу речовин.

Далі, 11.07.2026 в період часу з 00 години 15 хвилин до 00 години 50 хвилини, в ході огляду місця події у ОСОБА_2 виявлено та вилучено коробку з сірниками, в середині якої знаходився поліетиленовий пакет із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору. Вказані предмети який поміщено до спеціального пакету № PSP 1194612.

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/111-26/37260-НЗПРАП від 16.07.2026 за результатами проведення комплексної судово-дактилоскопічної і експертизи матеріалів, речовин та виробів, у наданій на дослідження кристалоподібній речовині світло-бежевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP. Маса PVP в речовині становить 0,387 г.

Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 10.07.2026 постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню відповідно до положень ст. 302 КПК України надійшов до суду разом із заявою щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Розгляд провадження судом проведено за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні, оскільки встановлені органом досудового розслідування обставини, учасниками судового провадження не оспорювалися, з огляду на наявність письмової заяви підозрюваного, складеної в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку та враховуючи, що до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, які були детально вивчені судом.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника, адвоката ОСОБА_3 , винуватість у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, викладеними в обвинувальному акті, згоден з розглядом обвинувального акта в його відсутність в спрощеному порядку.

Мотиви призначення покарання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов`язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що санкція ч. 1 ст. 309 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом установлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу за мобілізацією, характеристика задовільна.

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_2 , яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини його вчинення, зокрема, розмір наркотичного засобу вилученого у ОСОБА_2 , установлені вище дані про особу ОСОБА_2 , з огляду на обставини, які пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення, як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Призначаючи покарання, суд виходить із положень ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості кримінального проступку, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, беззастережне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення. Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Долю речових доказів і процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до статей 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2 КК України, ст.ст. 302, 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 виконання обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 і 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, зокрема:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Здійснення пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останнього.

Вирок згідно ч. 2 ст. 49-1 КВК України підлягає виконанню не пізніше десяти днів з дня набрання ним законної сили або звернення його до виконання.

Строк відбування покарання згідно ст. 49-2 КВК України слід обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази в кримінальному провадженні: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, маса PVP в речовині становить 0,387 г. – знищити.

Стягнути на користь держави із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартість витрат на залучення експерта в кримінальному провадженні: за проведення експертизи КСЕ-19/111-26/37260-НЗПРАП від 16.07.2026, в розмірі 3 850 гривень 88 копійок.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути оскаржений до Київського апеляційного суду з врахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подання апеляції після прийняття рішення Київським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_4