Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №363/4139/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"10" серпня 2026 р. Справа № 363/4139/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2026 близько 13:00, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї рідної сестри – ОСОБА_2 , а саме: нецензурно виражався та психологічно тиснув, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2026 серії ВАД №971594, який складено у присутності ОСОБА_1 та ним підписано, без будь-яких зауважень та копіями матеріалами доданих до нього и, а саме: рапорту т.в.о. заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції В. Асипенка про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, та неможливість у зв`язку з цим внесення відповідних відомостей до ЄРДР; рапорту старшого інспектора-чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Гаркавки В.М. про отримання повідомлення від ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення «Домашнє насильство» зі змістом, якого заявниця повідомила, що її 2 брати ( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) в стані алкогольного сп`яніння приїхали до її будинку і почали буянити, вдарили її чоловіка, чоловік та вона поїхали з місця проживання, а брати залишились, вона боїться їхати додому; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , згідно якої, приїхали її брати та почали нецензурно виражатися, піднімали руку на чоловіка, погрожували фізичною розправою; письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.06.2026, у яких вона зазначила, що до неї приїхали її рідні брати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , почали висловлюватися нецензурною лайкою, провокували бійку, погрожували фізичною розправою, виганяли її співмешканця з будинку, у зв`язку з чим вона разом із ним була вимушена залишити будинок, оскільки не хотіла, щоб діти стали свідками конфлікту; письмових пояснень ОСОБА_3 від 13.06.2026, у яких він підтвердив факт свого перебування разом із братом за адресою: АДРЕСА_2 та виникнення конфлікту із сестрою на ґрунті користування гаражем; рапорту поліцейського СПДН Вишгородського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції О.Фільова відповідно до якого, після прибуття за викликом було встановлено учасників події, відібрано заяву та пояснення, а за результатами перевірки щодо обох братів складено окремі протоколи за частиною першою статті 173-2 КУпАП; витягом з ІПС МВС України «Армор»; копією паспортів громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, до матеріалів справи також додано копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.06.2026, у яких він, посилаючись на статтю 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень, а також його заяву, адресовану суду про невизнання вини та розгляд справи без його участі.

У судові засідання, призначені на 16.07.2026 та 10.08.2026, ОСОБА_1 не з`явився, при цьому, у матеріалах справи міститься його власноручна заява від 13.06.2026, у якій він зазначив, що вини у вчиненні правопорушення не визнає, просив у разі застосування до нього адміністративного стягнення обмежитися мінімальним покаранням та просив розглянути справу без його участі.

Судом вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про призначені судові засідання, проте судові повістки, надіслані на номер мобільного телефону, що зазначений у його заяві від 13.06.2026 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення, згідно відповідних довідок – не доставлено з причин «абонент тимчасово недоступний», а поштове відправлення із судовою повісткою, надіслане на адресу проживання, не вручено з причин «одержувач відсутній за вказаною адресою». Крім, цього уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, проте, станом розгляду справи не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП його присутність під час розгляду справи не є обов`язковою і він заздалегідь висловив волю не брати участі у судовому розгляді та просив розглянути справу без нього, строк розгляду справи, встановлений частиною другою статті 277 КУпАП, а також відсутність клопотань про відкладення розгляду справи

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини першої статті 173-2 КУпАП.

Враховуючи положення статей 283, 39-1 КУпАП, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суд не вважає доцільним вирішувати питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276–279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач