Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №361/8022/19 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/8022/19

провадження № 1-кп/361/151/24

10.08.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018110130001753 від 22 квітня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого

- 19 вересня 2025 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2018 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Залісся, вул. Київська, 53, де тимчасово проживав разом із ОСОБА_5 , звернув свою увагу на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, належний ОСОБА_6 , та яким користувався ОСОБА_5 , після чого у нього виник умисел, направлений на незаконне заволодіння цим транспортним засобом.

Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом, ОСОБА_4 у цей же день приблизно о 14 год. 05 хв., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, всупереч волі ОСОБА_5 , взяв ключі від автомобіля, які знаходились у будинку за вказаною вище адресою, після чого ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля та за допомогою ключів завів двигун, покинувши місце вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам вчинення кримінального правопорушення. Про вчинене щиро розкаявся, обіцяв більше не вчиняти кримінальні правопорушення, просив суворо його не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи, які не досліджувалися в суді, в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65 – 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20), а саме те, що у разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.

Судом встановлено, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2025 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Таким чином, після постановлення вказаного вироку ОСОБА_4 визнається винуватим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення попереднього вироку, тому призначати покарання необхідно з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Надаючи оцінку особистості обвинуваченого ОСОБА_4 , суд зазначає, що останній щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженню судом не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених особі покарань за цим вироком та за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2025 року призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, зарахувавши у строк перебування обвинуваченого під вартою за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2025 року – з 12 червня 2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Витрати на проведення експертизи на суму 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 00 коп. (висновок експерта № 12-2/610 від 22 квітня 2018 року) стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речовий доказ:

- автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , – залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1