Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №358/1059/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1059/26 Провадження № 2-о/358/83/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.

за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника – адвоката Орло Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області про встановлення факту постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт її постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю в період із 01 вересня 1988 року по 04 липня 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 та в період із 04 квітня 1991 рік по 25 серпня 1993 року за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона має намір подати документи на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для реалізації права на вказане звернення їй необхідно підтвердити факт її проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Оскільки інформація щодо її реєстрації в м.Богуслав у певні періоди відсутня, виникла необхідність у встановленні даного факту в судовому порядку. Таким чином встановлення даного факту має для нього юридичне значення.

В судовому засіданні заявник та її представник – адвокат Орло Ю.В. підтримали вимоги заяви, з підстав у ній зазначених, та просили задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності із винесенням рішення на розсуд суду.

З урахуванням думки учасників судого розгляду та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.

Суд, вислухав доводи заявника, його представника, показання свідків, дослідив матеріали справи, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно копії паспорту НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , заявник у справі ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дибинці Богуславського району Київської області. – а.с.5-6, 23.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 , заявник у справі зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Розкопанецькій сільській раді Богуславського району Київської області та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». – а.с.22.

ІНФОРМАЦІЯ_2 заявник у справі ОСОБА_1 в с.Розкопанці Богуславського району Київської області народила сина ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_4 від 19.09.1991. – а.с.11.

Згідно довідки КНП БМР «Богуславська ЦЛ» від 30 березня 2026 - ОСОБА_1 , яка проживала у с. Розкопанці, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила хлопчика у пологовому відділенні Богуславської лікарні. – а.с.24.

Згідно архівної довідки Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації №104/18-1019 від 10.04.2026 року ОСОБА_1 дійсно працювала помічником вихователя з 04.04.1990 року по 31.05.1993 рік, перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 02.07.1990 p. no 04.08.1990 p., з 20.08.1990 p. no 24.08.1990 p., з 08.01.1991 p. no 09.01.1991 р., 25.01.1991 р., з 14.02.1991 р. по 19.02.1991 p., з 27.05.1991 p. по 12.07.1991 р., а з 20.10.1991 року по 25.08.1993 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною. – а.с.26.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 24.03.2026 ОСОБА_1 з 12.02.2011 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . – а.с.8.

Згідно копії довідки Виконавчого комітету Богуславської міської ради №48 від 24.03.2026 - ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 у період із 26.04.1986 року по 01.09.1988 року. Інформація надана на підставі погосподарської книги №6, господарства № 531 (за 1986 – 1990 роки). – а.с.9.

Згідно копії довідки Виконавчого комітету Богуславської міської ради №23-31/323 від 24.03.2026 - ОСОБА_1 у період із 28.05.1999 року по 12.02.2011 року була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_4 ; у період із 12.02.2011 року по теперішній час – по АДРЕСА_3 . – а.с.10.

Згідно копії диплому НОМЕР_5 , 20.06.1995 заявник ОСОБА_1 закінчила навчання в Українському державному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова. – а.с.12.

Згідно копії архівної довідки УДУ ім. Михайла Драгоманова №02/601 від 25.05.2026 року ОСОБА_6 дійсно навчалася в Українському державному університеті імені М.П. Драгоманова на філологічному факультеті з 1988 року по 1995 рік. З 01.09.1988 року зараховано студенткою першого курсу денної форми навчання. З 23.01.1990 року відрахована зі складу студентів другого курсу, з 30.09.1991 року поновлена на навчанні у складі студентів другого курсу заочної форми навчання, 21.06.1995 року відрахована у зв`язку із закінченням навчання. – а.с.14.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 03.06.2026 - у період навчання із 01.09.1988 року по 04.04.1990 року заявник у справі проживала у житловому будинку своїх батьків за адресою АДРЕСА_1 . – а.с.15.

Із трудової книжки заявника НОМЕР_6 вбачається, що у період із 04.04.1991 року по 01.05.1993 року вона працювала помічником вихователя у дитячому садку №558 м. Києва. – а.с.19-20.

Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 03.06.2026 року підтверджено, що заявник ОСОБА_1 у період із 04 липня 1991 року по 25 серпня 1993 року проживала без реєстрації по АДРЕСА_2 , перебуваючи у декретній відпустці та по догляду за дитиною. – а.с.21.

В судовому засіданні факт постійного проживання заявника на території посиленого радіоекологічного контролю в період із 01 вересня 1988 року по 04 липня 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 та в період із 04 квітня 1991 рік по 25 серпня 1993 року за адресою: АДРЕСА_2 , підтвердили, також, під присягою свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (матір заявника).

Вказані покази свідків узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, тому суд не має підстав ставити їх під сумнів.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а заяву такою, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлений факт того, що заявник ОСОБА_1 дійсно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю в період із 01 вересня 1988 року по 04 липня 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 та в період із 04 квітня 1991 рік по 25 серпня 1993 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є підставою для реалізації права відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на звернення до відповідних органів ПФУ для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Керуючись ст. 18, 76-81, 229, 247, 263-265, 293-294, 315-316, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживала на території посиленого радіоекологічного контролю період із 01 вересня 1988 року по 04 липня1990 року за адресою: АДРЕСА_1 та в період із 04 квітня 1991 рік по 25 серпня 1993 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець