Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №357/11631/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №357/11631/26

Суддя: Вознюк О. Л.

Справа № 357/11631/26

3/357/3624/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної у Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 06.07.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду разом із захисником Рвачовим О.О. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 20.06.2026 о 15 год 40 хв у м. Біла Церква, вул. Генерала Воробйова, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf з д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі, у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України (протокол серії ЕПР1 №698232 від 20.06.2026).

У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що такий огляд не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що відмовився від огляду, оскільки перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з чим наполягав викликати працівників ВСП, оскільки поліцейські не уповноважені на проведення огляду та складання протоколу відносно військовослужбовців в порушення ст. 266-1 КУпАП.

Захисник Рвачов О.О. подав клопотання про закриття адміністративного провадження з таких підстав.

Зокрема захисник вважає, що порушено порядок проведення огляду, оскільки поліцейський не уповноважений на проведення огляду та складання протоколу відносно військовослужбовців в порушення ст. 266-1 КУпАП.

По-друге, захисник зауважив, що у поліцейського не було підстав для проведення огляду, оскільки у ОСОБА_1 відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком з приватної клініки Niko lub № 1901933 від 22.06.2026, яка вказує на відсутність в його підзахисного жодних ознак стану наркотичного сп`яніння.

По-третє, захисник зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення водія не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , оскільки його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, також на відеозаписі відсутній факт ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом направлення.

По-четверте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №698232 від 20.06.2026 року не може бути визнаний судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти російської федерації».

По-п`яте, сторона захисту вважає, що доданий до матеріалів справи рапорт не може бути визначний як належний та допустимий доказ вини його підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення у відповідності до висновку Касаційного адміністративного суду Верховного суду, який викладений у Постанові від 20.05.2020 року в справі №524/5741/16-а. Крім того, у відповідності до п. 2.2.9 Інстркції з діловодства в системі МВС України від 23.08.2012 №747 рапорт належить до внутрішніх Документів МВС України.

Суддя зауважує, що згідно ч. 1 ст. 255 КУпАП органи Національної поліції, зокрема Патрульна поліція України уповноважена на складання протоколу за ст. 130 КУпАП у порядку визначеному законом включно з проведенням огляду водіїв, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, захисник зауважує, що такий огляд має проводитись у порядку ст. 266-1 КУпАП, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що на його думку, зобов`язує поліцейських застосовувати спеціальну норму. Виходячи з положень вказаної норми, огляд військовослужбовців здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вказаного Порядку огляд стосовно військовослужбовців, як спеціальна норма, має застосовуватися якщо вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В такому разі огляд дійсно проводиться Військовою службою правопорядку. Натомість у працівників поліції не було підстав застосовувати приписи ст. 266-1 КУпАП, оскільки такий огляд проводиться для фіксування правопорушень іншого роду.

Зокрема відповідно до ст. 255 КупАП органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України уповноваженні складати протоколи про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, відповідальність за які передбачена статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Суддя звертає увагу, що згідно п. 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження – газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Водночас наданий стороною захисту медичний документ № 1901933 від 22.06.2026 року сам по собі не свідчить про те, що ОСОБА_1 було проведено огляд саме в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП та Інструкцією. Зокрема, із зазначеного документа не вбачається, що таке обстеження проводилося як огляд водія транспортного засобу за направленням працівника поліції, у передбаченому Інструкцією порядку та з дотриманням установленої процедури дослідження біологічного середовища.

Крім того, вказаний медичний документ датований 22.06.2026 року, тобто складений через два дні після події, яка мала місце 20.06.2026 року. Отже, його зміст не спростовує факту відмови ОСОБА_1 20.06.2026 року від проходження огляду у встановленому законом порядку та не може підміняти собою такий огляд.

При цьому суддя враховує, що відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції саме огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у визначеному нормативно-правовим актом порядку, а тому результати довільного медичного обстеження, проведеного за самостійним зверненням особи поза межами процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією, не можуть спростовувати факт відмови водія від проходження запропонованого працівниками поліції огляду.

В матеріалах справи наявне направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.06.2026 року. Зі змісту вказаного документа вбачається, що огляд у закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , що підтверджено його власноручним підписом у відповідному документі.

Крім того, факт пропозиції пройти огляд та відмови ОСОБА_1 від його проходження безпосередньо зафіксований на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, які досліджені судом. Таким чином, доводи сторони захисту щодо відсутності факту ознайомлення особи з направленням не спростовують встановленого судом факту пропозиції пройти огляд та категоричної відмови від його проходження.

Щодо посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини ОСОБА_1 з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Карелін проти росії», суддя зазначає, що наведена правова позиція не означає неможливості врахування протоколу як одного з доказів у справі.

Європейський суд з прав людини у справі «Карелін проти росії» звертав увагу, зокрема, на необхідність дотримання принципу безсторонності суду та недопустимість покладення на суд функції сторони обвинувачення. Водночас у цій справі суддя не покладає висновок про винуватість ОСОБА_1 виключно на протокол про адміністративне правопорушення, а оцінює його у сукупності з іншими доказами, зокрема відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, направленням на медичний огляд та поясненнями самого ОСОБА_1 .

При цьому суддя не змінює та не доповнює фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, а лише перевіряє її підтвердження іншими наявними у справі доказами.

Щодо доводів захисника про недопустимість рапорту працівника поліції як доказу, суддя враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а, відповідно до якого рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Водночас зазначений висновок Верховного Суду не є підставою для автоматичного виключення рапорту з доказової бази у кожній справі, оскільки правова оцінка такого документа залежить від його змісту та сукупності інших доказів. У справі № 524/5741/16-а висновок про недостатність рапорту був зроблений з огляду на відсутність інших належних і допустимих доказів на підтвердження обставин правопорушення.

У цьому випадку висновки, викладені працівниками поліції у рапорті, не є єдиним джерелом доказування, а узгоджуються з іншими матеріалами справи, насамперед із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких безпосередньо зафіксовано спілкування з ОСОБА_1 , наявність у нього ознак, які стали підставою для пропозиції пройти огляд, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та його відмову від такого огляду.

Відтак суддя оцінює рапорт не ізольовано, а у сукупності з іншими доказами, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зокрема, при досліджені відео з бодікамер поліцейських долучених до протоколу серії ЕПР1 № 698232 від 20.06.2026, встановлено, що працівники поліції 20.06.2026 зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 спочатку погодився, однак згодом категорично відмовився. При цьому працівник поліції декілька разів роз`яснював водієві наслідки такої відмови.

Водій відповідно до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС України.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, поліцейський за внутрішнім переконання встановлює наявність ознак алкогольного сп`яніння та діє згідно інструкції, що зобов`язує його роз`яснити особі підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, процедуру проведення такого огляду, суть вчиненого правопорушення та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З дослідженого відео вбачається, що поліцейськими виконані ці дії без тиску та примусу на водія ОСОБА_1 . Суддя не має повноважень оцінювати наявність або відсутність самих ознак наркотичного сп`яніння, які встановлювалися уповноваженою особою безпосередньо на місці вчинення правопорушення, оскільки диспозицією ст. 130 КУпАП охоплюється лише підтверджений факт керування транспортним засобом в стані наркотичного або алкогольного сп`яніння або відмова від проходження такого огляду. У вказаному випадку, суддею береться до уваги лише факт волимості ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, при фіксуванні факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими дотримані законодавчі вимоги, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутності пом`якшуючих обставин та обставин, що обтяжують відповідальність, а також з урахуванням, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного покарання, суддя вважає, що стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua