Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №164/1342/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1342/26

п/с 1-кп/164/239/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030540000025 від 13 лютого 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілки Маневицького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, вчиненому за наступних обставин.

Так, постановою Маневицького районного суду Волинської області від 5 листопада 2025 року у справі № 164/2099/25, яка набрала законної сили 1 грудня 2025 року, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Незважаючи на вищевказану постанову Маневицького районного суду Волинської області від 5 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 1 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.ст. 68, ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України, ухилився від виконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, всупереч вищевказаному рішенню суду, 12 лютого 2026 року, біля 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, умисно керував автомобілем „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 100-річчя Маневич в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію” був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.

Крім того, всупереч вищевказаному рішенню суду, 12 травня 2026 року, біля 10 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, умисно керував автомобілем „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Незалежності в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію” був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 5 листопада 2025 року у справі № 164/2099/25, яка набрала законної сили 1 грудня 2025 року, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З вищевказаною постановою Маневицького районного суду Волинської області від 5 листопада 2025 року ОСОБА_4 був належним чином ознайомлений. Маючи реальну можливість виконувати дану постанову в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, умисно ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами. Підтвердив, що 12 лютого 2026 року, біля 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 керував автомобілем „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 100-річчя Маневич в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. 12 травня 2026 року, біля 10 години 30 хвилин, ОСОБА_4 знову керував автомобілем „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Незалежності в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_4 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора та захисника, які не заперечували проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_4 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_4 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, має на утриманні двоє малолітніх дітей, являється учасником бойових дій, має постійне місце проживання, здійснює догляд за матір?ю ОСОБА_6 , яка являється інвалідом І групи.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, а також те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на автомобіль „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,слід передати власнику ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання - 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Скасувати арешт на автомобіль „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль „FORD FUSION”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,- передати власнику ОСОБА_4 .

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1