Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №161/14124/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14124/26

Провадження № 2/161/6984/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона з 18 вересня 2022 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2025 року розірвано. У шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що після розірвання шлюбу, син залишився повністю на її матеріальному забезпеченні. У свою чергу, вона намагається забезпечити сину належний рівень життя, достатній для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, однак повноцінно фінансово забезпечити дитину у неї немає можливості. Інколи, до 01 квітня 2026 року, відповідач надавав їй кошти на дитину, але ця сума була значно малою. Відповідач не бажає добровільно брати участь в утриманні дитини в належних та передбачених законом умовах. Вказує, що вони, сторони по справі, не досягли жодних домовленостей щодо того, в який спосіб відповідач буде виконувати свій матеріальний обов?язок перед дитиною та, відповідно, який розмір аліментів сплачуватиме на утримання сина. Враховуючи те, що відповідач є працездатним, на даний час проходить службу у ЗСУ, має постійний дохід, інших дітей не має, аліментів нікому не сплачує, отже, відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі – 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі викладеного, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжує проживати разом зі своєю матір`ю – позивачкою ОСОБА_1 .

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючи розмір аліментів на малолітню дитину суд враховує як матеріальне становище позивачки, яка самостійно в достатній мірі немає змоги забезпечити сина, так і обов`язок батька брати участь в матеріальному утриманні дитини, і вважає, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на малолітнього сина, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу).

Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка ОСОБА_1 звернулась 30 червня 2026 року, отже саме із зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки, позивачка за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 184, 191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду у повному обсязі складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій