Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №157/75/23 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/75/23

Провадження №1-кп/157/18/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

законного представника – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2022 року за №12022030530000520, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований, раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28 жовтня 2022 року, діючи з прямим умислом, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , бойовий припас, а саме 20-мм осколково-запалювальний артилерійський снаряд, осколки від якого у цей день були виявлені та вилучені працівниками поліції під час проведення огляду місця події.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується стороною обвинувачення, не визнав, і від надання пояснень відмовився, користуючись положеннями ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу підтверджується дослідженими судом доказами.

Згідно з протоколом огляду місця події від 28 жовтня 2022 року та з доданими до нього фототаблицями, 28 жовтня 2022 року у період часу, зокрема з 18 год 17 хв по 22 год 27 хв слідчим було проведено у присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з участю спеціаліста ВВТС ОСОБА_9 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_10 огляд території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 . Серед іншого, було оглянуто подвір`я, на якому виявлено дерев`яну гойдалку, а на ній виявлено пошкоджений одяг, а саме: флісову кофту синього кольору із застібкою, на якій пошкодження розташовані в районі грудної клітки та на правому рукаві, майку чорного кольору з пошкодженнями у ділянці грудної клітки та низу з правої сторони, спортивні штани синього кольору, зазначений одяг був вилучений. У господарському приміщенні, розташованої навпроти літньої кухні, під час огляду було виявлено та вилучено металеві осколки від вибуху (утворилися металеві залишки від вибуху), ці залишки були вилучені та упаковані до спеціального пакету № АБ 019421.

Із зазначеного протоколу вбачається, що підставою для виїзду слідчо-оперативної групи на місце події та проведення огляду послугувало повідомлення на лінію «102» про те, що особа чоловічої статті отримала тілесні ушкодження внаслідок вибуху невідомого предмету.

З показань у судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вбачається, що вони дійсно у жовтні 2022 року були присутні під час огляду слідчим домогосподарства за адресою місця проживання ОСОБА_4 , від місця огляду знаходилися не дуже близько, однак бачили як слідча проводила цей огляд. Також під час огляду були присутні поліцейські, які приїхали з м. Луцька.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що як спеціаліст-вибухотехнік був присутній під час огляду місця події у с. Фаринки, зокрема, під час огляду дерев`яного приміщення, де стався вибух. На місці події бачив понятих, яких у певний період огляду з метою забезпечення їх безпеки попросив відійти на безпечну відстань, та в ході огляду було вилучено, зокрема, осколкові елементи, що утворилися внаслідок вибуху бойового снаряду. На місці події після огляду складав довідку про категорію вибухонебезпечності. Будучи спеціалістом відділу вибухотехнічної служби неодноразово приймав участь, як і в цьому випадку, у вилучені залишків бойового снаряду, адже на місце вибуху сторонніх осіб близько допускати не можна.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що він брав участь в огляді місця події у с. Фаринки. Підставою для огляду було те, що у жовтні 2022 року до поліції повідомили про те, що у с. Фаринки стався вибух та потерпілим є неповнолітня особа. Прибувши у складі слідчо-оперативної групи на місце події він побачив біля домогосподарства карету швидкої медичної допомоги. У кареті знаходився неповнолітній ОСОБА_4 , якому лікарі надавали медичну допомогу. На місці події було вилучено пошкоджений одяг. Він також здійснював фотографування, у тому числі місця, де відбувся вибух. Під час огляду були присутні два понятих, також були присутні працівники вибухотехнічної служби, які за допомогою спеціальних інструментів виявляли на місці вибуху осколки.

Відповідно до довідки Відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Волинській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.10.2022, при перевірці, огляді металевих залишків (осколкових елементів) які утворилися внаслідок вибуху найбільш ймовірно артилерійського снаряду калібру 20 мм, упакованих до спеціального пакету ВТС № АБ 019421, вилученого під час огляду місця події за адресою: вул. Гагаріна, 59, с. Фаринки, Камінь-Каширський район, що належить до категорії безпечно та заходів безпеки не потребує.

Згідно з висновком комплексної судової вибухо-технічної експертизи № КСЕ-19/103-22/9693 надані на дослідження сімнадцять металевих фрагментів, які упаковані у сейф-пакет Вибухотехнічної служби Національної поліції України АБ 019421, є залишками (осколками) бойового припасу, а саме: сім металевих фрагментів – залишками (осколками) головного підривача, ймовірно 20-мм осколково-запалювального артилерійського снаряду; десять металевих фрагментів, можуть бути як залишками (осколками) головного підривача, так і залишками (осколками) корпуса, ймовірно 20-мм осколково-запалювального артилерійського снаряду після його вибуху.

Зазначені металеві фрагменти, що визнані речовими доказами, були оглянуті у судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

Аналізуючи у сукупності вищезазначені докази, які є належними, достатніми та допустимими, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у зберіганні бойового припасу, а саме 20-мм осколково-запалювального артилерійського снаряду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведена.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він у вересні 2022 року (точної дати під час досудового розслідування не встановлено), в лісовому масиві поблизу с. Фаринки Камінь-Каширського району Волинської області, знайшов 33 бойових припаси, які є 20-мм осколково-запалювальними артилерійськими снарядами. Надалі, діючи з прямим умислом, шляхом привласнення знайденого, незаконно, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, придбав, після чого переніс їх до господарського приміщення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 28.10.2022 без передбаченого законом, дозволу, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення огляду місця події.

Матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів щодо придбання, носіння обвинуваченим 33 бойових припасів та зберігання цих же 32 бойових припасів.

В обгрунтування доведеності зазначеного обвинувачення прокурор посилається на вищезазначений протокол огляду місця події, згідно з яким у ході огляду місця події в іншому господарському приміщенні, відмінному від того, де виявлені і вилучені осколки бойового припасу, було виявлено у пластиковій пляшці ємністю 2 л 32 металевих предмети циліндричної форми, ззовні схожих на осколково-запалювальні артилерійські снаряди, та на протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного.

Як вбачається із вказаного протоколу огляду місця події від 28 жовтня 2022 року з доданими до нього фототаблицями, 28 жовтня 2022 року слідчим, що прибув у складі слідчо-оперативної групи на місце події та проводив огляд на підставі повідомлення на лінію «102» про отримання чоловіком тілесних ушкоджень внаслідок вибуху невідомого предмету за адресою АДРЕСА_1 , було оглянуто не лише подвір`я, на якому виявлено дерев`яну гойдалку, а на ній виявлено пошкоджений одяг, та господарське приміщення, де стався вибух і з якого вилучено металеві осколки від вибуху, а було оглянуто, зокрема, ще й інше господарське приміщення, в якому виявлено у пластиковій пляшці ємністю 2 л 32 металевих предмети циліндричної форми, ззовні схожі на осколково-запалювальні артилерійські снаряди.

Конституцією України заборонено проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч. 2 ст. 30).

Відповідно до вимог ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як виняток ч. 2 ст. 30 Конституції України передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.

Тобто, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, законом передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

У матеріалах кримінального провадження міститься добровільна згода особи на проникнення до житла чи іншого володіння з метою проведення слідчих дій, в якій зазначається, що ОСОБА_12 (сестра обвинуваченого) ознайомлена зі змістом ст. 30 Конституції України, а також зі змістом ч. 1 ст. 233 КПК України, добровільно надає згоду на огляд, проведення проникнення до її житла (іншого володіння) без ухвали слідчого судді, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_12 у судовому засіданні дала показання про те, що обвинувачений є її братом. Вона не давала згоди слідчій, працівникам поліції на проникнення до її житлового будинку, літньої кухні чи інших приміщень, однак працівники поліції зайшли до її житлового будинку, де здійснювали обшук по шафах, також вони здійснювали обшук у літній кухні, звідки, як вона зрозуміла, поліцейські хотіли забрати солярку, та в інших господарських приміщеннях. Вона за ними не дивилися, оскільки на той час у будинку була сама з малолітньою дитиною, яка постійно плакала. Будь-які наслідки надання добровільної згоди на огляд житла чи іншого володіння їй ніхто не повідомляв.

У постанові Верховного Суду у справі № 536/1048/16-к (провадження № 51- 4088км18), зазначається, що виходячи з аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

У цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

З огляду на зазначені заперечення ОСОБА_12 у суді та відсутність інших належних доказів добровільності і конкретного обсягу її волевиявлення суд не вважає доведеним факт добровільної згоди на проникнення саме до іншої господарської споруди, відмінної від тієї, де були виявлені та вилучені осколки бойового припасу.

Отже, проникнення працівників поліції до господарського приміщення, в якому виявлені 32 бойових припаси, було здійснено без належно підтвердженої добровільної згоди його володільця та без ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що протокол огляду місця події у частині проведення обшуку у господарській будівлі (відмінної від тієї, де були вилучені осколки бойового снаряду), і виявлення у пластиковій пляшці снарядів належить визнати недопустимим доказом.

Показання свідка ОСОБА_13 (Понедільнік) у судовому засіданні про те, що ОСОБА_12 давала їй як слідчій під час проведення огляду місця події дозвіл, зокрема, на огляд зазначеної господарської будівлі жодними іншими належними та достатніми доказами не підтвердженні.

Законність процесуальних дій слідчого не може бути доведена виключно його показаннями.

Відповідно до кримінального процесуального закону законність слідчих дій першочергово повинна бути підтверджена процесуальними документами, зокрема протоколами огляду місця події, технічною фіксацією (зокрема, відеофіксацією тощо)

Крім того, показання свідка ОСОБА_13 (Понедільнік) у судовому засіданні про те, що ОСОБА_12 сама винесла з господарської будівлі і передала їй пластикову пляшку зі снарядами та обшук у зазначеній господарській споруді не проводився, спростовуються змістом вищезазначеного протоколу огляду місця події, в якому остання чітко описала процес огляду території домоволодіння за місцем проживання підозрюваного, а саме огляду подвір`я і розміщених на ньому господарських будівель, у тому числі огляду (а фактично проведення обшуку) у господарській будівлі, де були виявлені бойові припаси.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні правомірність проведення фактично обшуку господарської будівлі, яка не мала відношення до події, у зв`язку з якою прибула слідча оперативна-група, не обґрунтовує проведення такої слідчої дії невідкладністю випадку.

Крім того, стороною обвинувачення не надано суду доказів в обґрунтування неможливості звернення до суду з клопотанням про дозвіл на обшук, що вже був проведений.

У матеріалах кримінального провадження відсутні достовірні та допустимі докази на підтвердження кількості виявлених під час вищезазначеного обшуку бойових снарядів.

З показань свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вбачається, що вони були понятими під час огляду місця події та бачили виявлені бойові припаси, однак їх кількість при них ніхто не рахував, їм не відоме конкретне місце у господарській будівлі, де були виявлені бойові припаси, та кількість цих бойових припасів.

У протоколі проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2022 року, на який прокурор посилається в обгрунтування доведеності обвинувачення у придбанні, носінні та зберіганні 33 бойових припасів, зазначено слідчим: «слідчим експериментом встановлено, що приблизно два місяці тому ОСОБА_4 виїхав до лісу, що поблизу с. Фаринки Камінь-Каширського району, взявши з собою пластикову пляшку, помістив знайдені у лісі патрони, так як бачив їх приблизно двох років тому на тому ж самому місці. Після цього він помістив їх у пляшку та поїхав додому за адресою: АДРЕСА_1 , де у гаражному приміщенні залишив для зберігання. У пляшці було 32 патрони снаряди, звідки ОСОБА_4 взяв один, та намагаючись зробити механізм, використовуючи зварювальний пристрій, отримав поранення та був доставлений до КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ». Після розповіді ОСОБА_4 було запропоновано відтворити події без стороннього впливу. Так, всі учасники перебували біля місця проживання ОСОБА_4 , адреса зазначена вище. Звідти попрямували до лісу, а саме поблизу урочища «Чиста лужа», що неподалік с. Фаринки Камінь-Каширського району, де ОСОБА_4 вказав своєю правою рукою на місце під деревом породи сосна сироростуча, де він виявив снаряди, після чого зворотною дорогою попрямували до місця проживання. Перебуваючи біля паркану домогосподарства ОСОБА_4 вказав на гаражне приміщення, де знаходились патрони (снаряди). Після двох місяців їх виявили працівники поліції».

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився та вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до правового висновку, наведено у постанові ОП ККС Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19) приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дав показання про те, що поставив підпис на незаповненому папері, ніхто не роз`яснював йому прав та обов`язків понятого. Під час слідчого експерименту він стояв на вулиці біля хати на дорозі, а на подвір`я не заходив, після чого усі учасники слідчого експерименту поїхали з працівниками поліції до парку у с. Пнівне, де сфотографувалися разом з ОСОБА_4 під час слідчого експерименту слідча допитувала ОСОБА_4 , однак він не чув, що саме останній пояснював.

Такі показання свідка ОСОБА_14 в частині фотографування підтверджуються також долученими до протоколу слідчого експерименту фототаблицями із лише зображенням учасників слідчого експерименту.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що був присутній під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 . Слідча допитувала ОСОБА_4 у присутності адвоката. Був також присутній ОСОБА_14 , проте останній знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Він ( ОСОБА_15 ) не слухав, що саме пояснював ОСОБА_4 під час слідчого експерименту. Пам`ятає, що його завезли у лісову посадку, де сфотографували з іншими учасниками слідчого експерименту та, крім того, ОСОБА_4 показав, в якому місці знайшов гранату.

Зміст протоколу слідчого експерименту свідчить, що ця слідча дія полягала виключно в усній розповіді обвинуваченого про обставини минулих подій, а саме: коли, де він знайшов бойові припаси, та не містила ознак відтворення дій, обстановки чи обставин події, а тому суд розцінює її як прихований допит обвинуваченого на стадії досудового розслідування.

За таких обставин і беручи до уваги, що обвинувачений на підставі ст. 63 Конституції України від надання показань відмовився, а допитані судом в якості свідків поняті показали, що не чули пояснень під час проведення слідчої дії, суд в силу ч. 4 ст. 95, ст. 223 КПК України визнає вищезазначений протокол слідчого експерименту недопустимим доказом.

Враховуючи, що на комплексну судову вибухо-технічну експертизу (висновок експерта № КСЕ-19/103-22/9587 від 14 грудня 2022 року) були надані фрагменти від об`єктів (32 штук артилерійських снарядів), які були виявлені та вилучені слідчим у незаконний спосіб, а сам протокол огляду місця події в частині вилучення цих бойових припасів визнаний недопустимим доказом, тому на підставі ст. ст. 86, 87, 101 КПК України та доктрини «плодів отруйного дерева» зазначений висновок експертизи, згідно з яким надані на дослідження металеві фрагменти є залишками (осколками) бойових припасів, а саме 20-мм осколково-запалювальних артилерійських снарядів, суд визнає недопустимим доказом.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що факт незаконного придбання та носіння ОСОБА_4 33 бойових припасів і зберігання цих же 32 бойових припасів не доведений належними, достовірними та допустимими доказами.

З урахуванням вказаних умов, зазначені обставини суд виключає з обсягу обвинувачення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, які відносить до категорії тяжких злочинів, та дані про його особу, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, по місцю навчання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої покарання обставин, за відсутності обтяжуючих покарання обставини, і особи обвинуваченого, конкретних обставин кримінального провадження, зокрема тих, що останній зберігав лише один патрон, суд дійшов висновку про можливість виправлення його без реального відбування покарання, а тому останньому доцільно та необхідно призначити покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, і звільнити його на підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та поклавши обов`язки, що передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази, а саме: флісову кофту синього кольору, чорну майку, спортивні штани сірого кольору, що знаходяться згідно з квитанцією № 109366 в камері схову речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, належить повернути ОСОБА_4 , металеві залишки (осколкові елементи), що знаходяться на зберіганні у Камінь-Каширському районному суді Волинської області, – знищити.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення комплексної судової вибухово-технічної експертизи в розмірі 5285 грн 84 коп.

Підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження немає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, що передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5 285 (п`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 84 копійки.

Речові докази: флісову кофту синього кольору, чорну майку, спортивні штани сірого кольору повернути ОСОБА_4 , металеві залишки (осколкові елементи) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий: ОСОБА_1