Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №154/1077/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1077/26

2/154/941/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тивонюк А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яким вказала, що сторони перебували в шлюбі з 15 вересня 1985 року до 08 жовтня 2025 року. Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 08 жовтня 2025 року шлюб між ними було розірвано.

Зазначає, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі та проживання однією сім`єю, ними за спільні кошти було набуте таке майно: побудований та введений в експлуатацію у 2005 році житловий будинок загальною площею 124.9 кв. м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; придбаний в 1991 році в колишньому колгоспі на підставі прибуткового касового ордеру та акту прийому-передачі вантажний автомобіль «ГАЗ-53 Б», самоскид, 1977 року випуску, д.н.р.з. НОМЕР_1 ; придбаний у 2017 році на підставі договору купівлі продажу легковий автомобіль «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, д.н.р.з. НОМЕР_2 .

Також вказує, що на час придбання вказаного вище майна та його реєстрації у них з відповідачем ніяких протиріч не було, навпаки були довірливі подружні стосунки, тому право власності на вказане вище майно було зареєстроване за відповідачем – ОСОБА_2 . На даний час вказані вище транспортні засоби повністю знаходяться у володінні та користуванні відповідача, а в спільному будинку вони з відповідачем зареєстровані та продовжують проживати кожен своїм життям, не ведучи спільного господарства та не підтримуючи ніяких стосунків.

Вказує, що на момент звернення до суду сторонами (колишнім подружжям) не було досягнуто будь-яких домовленостей щодо порядку володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Вважає, що вищевказане майно підлягає поділу між сторонами в рівних частках, а тому є усі передбачені законом підстави для визнання спільним сумісним майном подружжя житлового будинку та автомобілів, визнання за позивачем права власності на 1/2 частку спірного будинку, а також стягнення грошової компенсації половини вартості транспортних засобів.

З огляду на вказане просить визнати спільним сумісним майном подружжя житловий будинок загальною площею 124.9 кв.м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, темно зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 ; легковий автомобіль, марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, сірого кольору, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_2 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просить визнати право власності на житлового будинку, загальною площею 124.9 кв.м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 ; вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, темно-зеленого кольору, номер шассі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 , виділити у власність ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію, яка дорівнює половині вартості цього транспортного засобу і складає 43760 гривень; легковий автомобіль, марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, сірого кольору, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_2 , виділити у власність ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя, й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію, яка дорівнює половині вартості цього транспортного засобу, в сумі 68087 гривень.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою від 21 квітня 2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 03 червня 2026 року підготовче судове засідання у справі закрито та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовних вимог не визнав, заперечив проти задоволення позову, пояснивши це тим, що позивачка не вкладала своїх коштів у вказане майно. Усе воно було придбане за його власні кошти.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Як вбачається з рішення Володимирського міського суду Волинської області по справі № 154/2451/25 від 08 жовтня 2025 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 15 вересня 1985 року сільською радою с. Ласків Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 10, розірвано.

Згідно витягу з рішення Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району від 29.08.2005 року № 8/2 Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна у с. Суходоли, було вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок серії НОМЕР_4 від 10 листопада 2005 року, виконкомом Зарічанської сільської ради посвідчено, що вцілому житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Згідно технічного паспорту на автомобіль «ГАЗ – 53 Б», випуск 1977 року, темно-зеленого кольору, номер шассі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником автомобіля є ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення Територіального сервісного центру МВС № 0744 № 31/35-0744, відповідно до бази даних ЄДР ТЗ станом на 19.02.2026 року за громадянином ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ.

Таким чином, судом встановлено, що подружжям ОСОБА_5 під час шлюбу було придбано житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б» та легковий автомобіль марки «SKODA OCTAVIA». Право власності на житловий будинок та транспортні засоби було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до Висновку про вартість об`єкта оцінки, станом на 03 березня 2026 року ринкова вартість вантажного автомобіля – самоскида, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, об`ємом двигуна 4300 см. куб., д.р.н.з. НОМЕР_1 , становить 87 521 грн.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки, станом на 03 березня 2026 року ринкова вартість легкового автомобіля, марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, об`ємом двигуна 1984 см. куб., д.р.н.з. НОМЕР_2 , становить 136 175 грн.

Отже, вартість частки автомобіля «ГАЗ – 53 Б», складає 87521 : 2 = 43760 гривень. Вартість частки автомобіля «SKODA OCTAVIA», складає 136175 : 2 = 68087 гривень.

Статтею 4 ч.1 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зважаючи на положення ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно положень ст. 368 ч.3 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами 60 СК України встановлені загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положеннями ст. 69 ч.1, 70 ч.1 СК України визначено право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя . Так, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку , допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а саме в п. 22 роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Право власності має фундаментальним характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Постановою Верховного Суду України від 07.09.2016 р. по справі № 6-801цс16 визначено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Постановою Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 визначено, що зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Оскільки право власності на спірний житловий будинок та транспортні засоби виникло у відповідача у період шлюбу з ОСОБА_3 суд дійшов висновку про те, що житловий будинок загальною площею 124.9 кв.м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, темно зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 ; легковий автомобіль, марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, сірого кольору, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_2 є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . За таких обставин вимоги позивачки про визнання спірного будинку та транспортних засобів об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та присудження позивачці грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на транспортні засоби є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав з відповідачі підлягають до стягнення на користь позивачки понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1758,05 гривень.

Керуючись ст. 4, 15, 59, 77-80, 141, 212-215, 218, 280-282 ЦПК України, ст. 368, 370 ЦК України, ст. 60, 69, 70, 71 СК України, з урахуванням Постанов ВСУ від 07.09.2016 р. по справі № 6-801цс16, від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя – задовольнити повністю.

Визнати спільним сумісним майном подружжя, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 : житловий будинок загальною площею 124.9 кв.м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, темно зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 ; легковий автомобіль, марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, сірого кольору, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_2 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житлового будинку, загальною площею 124.9 кв.м., (житлова 86.0 кв.м., допоміжна 38.9 кв. м.) з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , 0).

Вантажний автомобіль – самоскид, марки «ГАЗ – 53 Б», 1977 року випуску, темно-зеленого кольору, номер шассі НОМЕР_3 , з об`ємом двигуна 4300 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_1 , виділити у власність ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя, й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію, яка дорівнює половині вартості цього транспортного засобу, в сумі 43 760 (сорок три тисячі сімсот шістдесят) гривень.

Легковий автомобіль марки «SKODA OCTAVIA», 2000 року випуску, сірого кольору, з об`ємом двигуна 1984 см. куб., бензин, державний номерний знак НОМЕР_2 , виділити у власність ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності подружжя, й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію, яка дорівнює половині вартості цього транспортного засобу, в сумі 68 087 (шістдесят вісім тисяч вісімдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1758 (одна тисячу сімсот п`ятдесят вісім) гривень 05 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Головуюча Ірина КУСІК