Окрема думка від 09 серпня 2026 р. у справі №990/181/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

10 серпня 2026 року

м. Київ

справа №990/181/25

адміністративне провадження №П/990/181/25

судді Верховного Суду Стеценка С.Г. на рішення Верховного Суду від 06.08.2026 у справі № 990/181/25 (адміністративне провадження № П/990/181/25) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть справи та зміст рішення Верховного Суду.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККСУ від 19.03.2025 №52/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 за пунктом 130 додатку до вказаного рішення код кандидата - « 0067317», бал - « 49,5» та за пунктом 195 додатку до вказаного рішення код кандидата - « 0099100», бал - « 59,5»;

- визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККСУ від 19.03.2025 №56/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 та поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами);

- зобов`язати ВККСУ провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (код кандидата - « 0067317», код кандидата - « 0099100» екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17.07.2024 №228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 29.07.2025) для розгляду адміністративної справи № 990/181/25 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді - Коваленко Н.В., Стародуб О.П., Стеценко С.Г., Кравчук В.М.

13.10.2025 на адресу Верховного Суду надійшла заява позивача про відвід судді Чиркіна С.М. від розгляду справи № 990/181/25.

В обґрунтування заявленого відводу позивач посилався на підстави, передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява про відвід судді була мотивована тим, що у процедурі добору на посаду судді місцевого суду, кандидатами на посади суддів місцевих адміністративних судів, зокрема, і сином судді Чиркіна С.М. - ОСОБА_2 складено четвертий етап кваліфікаційного іспиту (практичне завдання). На думку позивача, у разі успішного виконання практичного завдання кандидата на посаду судді місцевого суду ОСОБА_2. рішенням ВККСУ буде допущено до наступного етапу добору - проведення співбесіди. В свою чергу за результатами співбесіди ВККСУ відносно кандидатів на посаду місцевих судів може бути прийнято рішення рекомендувати або не рекомендувати кандидата до призначення на посаду судді.

Заявник наголошував, що ймовірне негативне для ВККСУ судове рішення в цій справі може також негативно вплинути і на результати співбесіди з кандидатом на посаду судді ОСОБА_2., який є сином судді Чиркіна С.М. Також стверджував, що суддя Чиркін С.М. брав участь в розгляді іншої справи № 990/96/25, в межах якої розглядався позов іншого учасника конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах до ВККСУ, який за предметом і підставами є подібним до даної справи. Рішенням Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 990/96/25 позов учасника конкурсу до ВККСУ задоволено частково, проте із прийнятим рішенням у означеній справі суддя Чиркін С.М. не погодився та висловив окрему думку від 15.09.2025, за змістом якої він вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Верховний Суд ухвалою від 20.10.2025 визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чиркіна С.М. від розгляду справи № 990/181/25, а ухвалою від 22.10.2025 відмовив у задоволенні відповідної заяви позивача про відвід судді. Постановляючи такі ухвали, Верховний Суд дійшов висновку, що з предмета спору та меж заявлених позовних вимог, зазначених у позовній заяві доводів не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість Чиркіна С.М. як судді у справі, що розглядається, або його необ`єктивність при її розгляді чи заінтересованість у результаті її розгляду.

Я - суддя Стеценко С.Г., як член колегії суддів у справі № 990/181/25, не погодився із таким результатом вирішення судом заяви позивача про відвід судді Чиркіна С.М. й 21.10.2025 письмово виклав свою окрему думку, у якій наголосив, що участь сина судді Чиркіна С.М. - ОСОБА_2. у процедурі добору на посаду судді місцевого суду, яку здійснює ВККСУ, яка є відповідачем у справі №990/181/25, очевидно свідчить про наявність конфлікту інтересів і у зовнішнього незаангажованого спостерігача у разі невідведення судді Чиркіна С.М. від розгляду цієї справи виникнуть сумніви в неупередженості судді. З метою забезпечення справедливого вирішення публічно-правового спору між позивачем та ВККСУ, запобігання підриву авторитету судової влади, я вважав, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Чиркіна С.М. від розгляду справи № 990/181/25 була обґрунтованою та мала бути Судом задоволена.

Разом з тим, 06.08.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Кравчука В.М., Стеценка С.Г. прийнято остаточне рішення у справі №990/181/25, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВККСУ про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Однак, автор окремої думки вчергове переконується, що Верховним Судом не було забезпечено право особи на розгляд її справи № 990/181/25 належним судом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як суддя Чиркін С.М. не міг брати участь у судовому розгляді і ухваленні рішення від 06.08.2026 у справі, оскільки мав конфлікт інтересів і підлягав відведенню.

Мотиви окремої думки.

Питання відводу судді від участі у розгляді справи є важливим елементом забезпечення права учасників процесу на розгляд справи безстороннім, об`єктивним, неупередженим і, як наслідок, належним судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як указано в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

У рішенні від 09.11.2006 в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ відзначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, зокрема, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на викладене, відводу (самовідводу) підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви у безсторонності судді.

Необхідність судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи у будь-якому випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді та про задоволення такої заяви підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій виснувала, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи для правової системи України, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.

Тобто розгляд питання про відвід є виконанням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення принципу неупередженості і має бути максимально безстороннім та об`єктивним з метою усунути будь-які сумніви в забезпеченні незалежною державою принципу справедливості судочинства.

На моє переконання, доводи позивача, викладені ним в уже зазначеній вище заяві про відвід судді Чиркіна С.М., яка була подана у ході судового розгляду, свідчили про виникнення у нього чіткого уявлення про те, що справа № 990/181/25 не буде розглянута неупереджено та об`єктивно.

Ще раз акцентую увагу:

1) син судді Чиркіна С.М. бере участь у доборі на посаду судді місцевого суду, який організовує та проводить ВККСУ;

2) ВККСУ є відповідачем у справі № 990/181/25, де головуючим є суддя Чиркін С.М.;

3) на цій підставі позивач заявляє відвід судді Чиркіну С.М.;

4) Верховний Суд більшістю голосів суддів, які входять до складу суду, що розглядає справу № 990/181/25, відмовляє у задоволенні відповідної заяви позивача про відвід судді.

Логічне питання: чи буде позивач та будь-який інший незаангажований сторонній спостерігач довіряти такому складу суду?

Відтак, з продемонстрованим у цій справі підходом до визначення повноважного складу Суду не погоджуюсь, оскільки це нівелює саму мету інституту відводу (самовідводу) судді - забезпечити довіру, яку Суд повинен вселяти в громадськість у демократичному суспільстві й гарантувати свою незалежність, безсторонність, неупередженість.

Підсумок.

Перше. Очевидною є наявність конфлікту інтересів. Про це говорять самі обставини (участь сина судді Чиркіна С.М. - ОСОБА_2. у процедурі добору на посаду судді місцевого суду, яку здійснює ВККСУ, яка є відповідачем у справі №990/181/25). Про це стверджував позивач, заявляючи про відвід судді. Про це фактично стверджував і сам суддя, розкриваючи інформацію про конфлікт інтересів (судове засідання 23.09.2025).

Друге. У зовнішнього незаангажованого спостерігача, як власне і у позивача у цій справі, внаслідок невідведення судді Чиркіна С.М. від розгляду цієї справи могли виникнути або ж виникли сумніви в неупередженості судді. З метою забезпечення справедливого вирішення публічно-правового спору між позивачем та ВККСУ, запобігання підриву авторитету судової влади, суддя Чиркін С.М. не міг брати участь у розгляді справи й ухваленні рішення 06.08.2026 і підлягав відведенню.

Третє. Задля уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді Чиркіна С.М. або будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні цієї справи, а також з метою сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до судової влади, вважаю, що Суд мав постановити ухвалу про задоволення заяви позивача та відвести суддю Чиркіна С.М. від участі у розгляді цієї справи, передавши її матеріали для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України.

...........................

С.Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду