Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: видачі, зупинення, анулювання ліцензій податковим органом
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №ЗД/380/27/25
Суддя: Качмар Володимир Ярославович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Справа № ЗД/380/27/25 пров. № А/857/33208/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача – Качмара В.Я.,
суддів – Гінди О.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Клімат Плюс» про забезпечення позову, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року (суддя Лунь З.І., м.Львів), -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Клімат Плюс» (далі – ТОВ) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної податкової служби України (далі – ДПС) про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 08.07.2025 №1076-р/лєр (далі – Рішення; Заява відповідно), до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року Заяву задоволено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог Заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі вказує на відсутність достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Наголошує, що оскаржуваним Рішенням суд надав платнику податку, який порушив встановлені вимоги до ведення господарської діяльності, право продовжувати вчиняти дії всупереч нормам, визначеним законодавством.
Заявник у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026, справа №ЗД/380/27/25 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи Заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення створює ТОВ правові наслідки у вигляді позбавлення можливості здійснювати господарську діяльність на спірному об`єкті, до моменту перевірки правомірності прийняття оспорюваного Рішення в судовому порядку.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
З матеріалів справи видно, що до основного виду діяльності ТОВ відноситься: КВЕД 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.
02.08.2024 ТОВ видано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого реєстраційний номер 990117202400002 терміном дії з 02.08.2024 безстроково, за адресою: Львівська область, Червоноградський район, с.Борок, вул.Миру, буд.14, буд.14/3, буд.14/4.
Підставою для включення ТОВ до переліку суб`єктів, які підлягають перевірці слугувала службова записка управління контролю за обігом та ліцензуванням спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах Департаменту контролю за підакцизними товарами № 10/99-00-09-02-01-08 від 24.06.2025 так як:
за результатами аналізу баз даних ДПС встановлено ненадання/несвоєчасне надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розрахунку максимальної продуктивності обладнання виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання.
Також встановлено несвоєчасне надання центральному орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику змін щодо максимальної продуктивності такого обладнання у такого підприємства як, ТОВ.
Заявником в період з 01.05.2025 по 31.05.2025 в середньому виробляло 21400 літрів безводного спирту сорту ЛЮКС за добу замість 19190 літрів безводного спирту як визначено ДНУ «УкрНДІспиртбіопрод», тобто день настання зміни потужності на 2206 літрів безводного спирту за добу відбувсяя 01.05.2025,що підтверджується інформацією з ЄДР про добові фактичні обсяги отриманого реалізованого спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно УКТ ЗЕД у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С та/або про добові фактичні обсяги отриманого спирту етилового та обсягу окремих видів продукції, виробленої з його використанням, станом на 24.06.2025 до ДПС зміни що відповідають фактичній максимальній потужності не надходили.
ТОВ протягом травня 2025 року не здійснювало виробництво спирту упродовж 106 год та/або 4,4 доби в перерахунку від максимальної продуктивності обладнання, яку визначив Інститут, що підтверджується повідомленнями в електронній формі про зупинку і відновлення виробництва спирту етилового до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Також, ТОВ подано декларацію з акцизного податку № 9178905913 від 20.06.2025 де в додатку 1, Розрахунок суми гарантованого зобов`язання з акцизного податку з виробленого на митній території України спирту етилового, біоетанолу відобразило кількість днів, протягом яких виробництво спирту етилового, біоетанолу не здійснювалося через зупинку виробництва або внаслідок технічних чи регламентних робіт в кількості (2дні), що суперечить встановленим фактам та годинам простою підприємства.
Такі дії заявника можуть свідчити про умисне з корисловою метою приховування реальної максимальної продуктивності обладнання для подальшого виробництва необлікованого спирту етилового, адже вже 01.06.2025 Товариство почало звітувати про максимальну продуктивність обладнання в межах розрахунку наданого ДНУ «Укр НДІспиртбіопрод», а саме 19194 літри б.с. на добу.
ТОВ порушило вимоги частини другої статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817-IX), а саме не надало центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оновлений розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу протягом 30 календарних днів із дня такої зміни.
На підставі службової записки начальника управління контролю за обігом та ліцензуванням спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах Департаменту контролю за підакцизними товарами Л.Баранової № 10/99-00-09-02-01-08 від 24.06.2025 та відповідно до пункту 47 статті 46 Закону №3817-IX ДПС прийняла Рішення.
Частинами першою та другою статті 150 КАС визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, та/або в очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись наперед під час вирішення судом питання щодо забезпечення позову.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції установив, що підставою для прийняття відповідачем Рішення вказана ненадання/несвоєчасне надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання передбачено припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у силу пункту 47 статті 46 Закону №3817-IX.
Положеннями Закону № 3817-IX визначено, що припинення дії ліцензії - це позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до пункту 47 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є ненадання/несвоєчасне надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання.
Задовольняючи Заяву суд першої інстанції обмеживсь висновком, що за наслідками припинення дії ліцензії фактично блокується господарська діяльність ТОВ на виробництво спирту етилового неденатурованого.
При цьому суд не надав належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову, а також не встановили підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ .
Висновки суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного заявником Рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджений оцінкою судом будь-яких доказів.
Крім того судом першої інстанції не зазначено, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. До матеріалів Заяви заявником не долучено належних та допустимих доказів в розумінні статей 150, 151 КАС.
Отже, суд апеляційної інстанції визнає, що заявником не доведено, а судом першої інстанції належно не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.
Враховуючи викладене висновки суду першої інстанції щодо підстав застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС такими, що не ґрунтуються на повно і правильно досліджених та проаналізованих судом доказах, із наведенням відповідних висновків і мотивів у судовому рішенні.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 05.08.2022 у справі № 140/1116/21, від 31.05.2022 у справі № 600/6293/21-а, від 17.05.2022 у справі № 240/16158/21, від 04.07.2024 у справі № 160/7437/24, від 03.12.2024 у справі № 380/13157/24, 17.12.2025 у справі №500/4532/25 та інших.
З оскаржуваної ухвали та доводів заявника не вбачається наявності правових і фактичних підстав для забезпечення позову та наявності незворотних наслідків, що вимагали б невідкладного й негайного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Необхідності вжиття таких заходів у цьому конкретному випадку судом не доведено.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення заяви про забезпечення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Клімат Плюс» про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua