Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №753/22774/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 753/22774/24 Суддя в І-й інстанції Маркєлова В.М.

Провадження № 33/824/110/2026 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників Крупія І.Я., Крупій І.Я., розглянувши справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 31 жовтня 2024 року о 20 год. 30 хв в м. Києві по вул. Іжкарська 16-А, керував транспортним засобом Volkswagen Golf H3 номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» №ARJL-0314, показник якого склав 2,66 ‰.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування у зв`язку із порушенням вимог процесуального та матеріального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що судом не в повній мірі досліджено обставини, пов`язані з тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не рухався з місця стояння про що повідомляла свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні та у пояснення наданих поліцейському. Так, свідок повідомила, що повертаючись з роботи, побачила як за кермом припаркованого авто сидить чоловік у нетверезому стані, який завів автомобіль та хотів їхати, після чого свідок зупинила останнього та викликала поліцію. Жодного факту керування у своїх пояснення свідок не вказала, натомість повідомила, що на її думку, водій лише хотів їхати. Крім того, судом було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик поліцейського, що склав протокол та провів огляд на стан сп`яніння діючого військовослужбовця будучи не уповноваженою на те особою. Також апелянт вказав, що судом в основу ухваленого рішення як доказ винуватості зазначено неналежним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення та недостовірні дані, що вказані у зазначеному протоколі щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 20 годині 30 хвилин, в той час як патрульні прибули на місце виклику, відповідно до відеозапису, лише о 20 годині 56 хвилин. Крім того, апелянт вказав, що з наявного у матеріалах справи відеозапису з бодікамер поліцейських вбачається про вибірковість здійснення фіксації проходження огляду. Апелянт звернув увагу, що при складанні протоколу заперечував проти керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а допитані в суді свідки також вказали, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував в автомобілі на сидінні водія та слухав музику із заведеним двигуном. Крім того, зазначив, що судом як докази у справі взято протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис із нагрудної камери поліцейського, натомість апелянт вказав, вказаний відеозапис здобутий з порушенням встановленого порядку та містить записи, які зроблені пізніше, ніж час який ставиться у вину та зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Просив постанову скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисників, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи цієї скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Висновки місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння стверджуються наступними доказами, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 163440 від 31.10.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікаційних ознак транспортного засобу та даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто обставин, які не оспорюються учасниками судового розгляду;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та письмовою роздруківкою результатів проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу відповідно до яких за результатами цього огляду у ОСОБА_1 виявлений алкоголь в концентрації 2,66 ‰;

відеозаписом процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та фіксації результатів цього огляду, що зроблений з допомогою нагрудної камери поліцейського яким встановлюється перебіг процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та яким є підтверджується факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

іншими доказами.

Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для накладення на нього стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення.

Апеляційний суд вважає, що розгляд справи був проведений повнота всебічно, у ході цього розгляду із належною повнотою були з`ясовані усі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у справі зібрана достатня кількість доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, висновки місцевого суду ґрунтуються на зібраних та досліджених у ході судового розгляду доказах та є належним чином мотивованими.

На думку суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у місцевому суді доведений із належною повнотою. Те, що свідки, у тому числі і ОСОБА_2 , не бачили безпосередньо як ОСОБА_1 керував транспортним засобом не спростовує факт такого керування. Зокрема свідок ОСОБА_2 повідомила обставини, які указують на можливість керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не виключають такого керування. Під час з`ясування обставин правопорушення поліцейськими, які прибули на місце події у зв`язку із повідомленням громадян про керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 у процесі спілкування із поліцейськими неодноразово визнавав факт такого керування, посилаючись на конкретні дії пов`язані із керуванням, зокрема, «розвернувся», «газонув», тощо. Ні під час проведення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, ні після її завершення та фіксування результатів ОСОБА_3 факт керування транспортним засобом не оспорював. Наведене дає підстави стверджувати про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом доведений із належною повнотою, що указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги у цій частині.

Те, що час вчинення адміністративного правопорушення не співпадає із часом прибуття поліцейських на місце події є звичайним перебігом подій і не спростовує висновків суді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Порушень будь-яких нормативних документів, якими регламентується процес виявлення у водіїв стану сп`яніння та фіксації його результатів, у ході апеляційного розгляду не виявлено.

Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Постанова Дарницького районного суду міста Києва від 14.03.2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ігнатюк