Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №365/229/21 — Київський апеляційний суд

cправа № 365/229/21 головуючий у суді І інстанції Кучерява Л.М.

провадження № 22-ц/824/8582/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Березовенко Р.В.,

суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» поданою представником - адвокатом Ваком Володимиром Івановичем на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії, у якому просив суд усунути позивачу, як власнику, перешкоди у користуванні належними йому земельними ділянками, скасувати державну реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок від 09 квітня 2020 року, укладених між ТОВ «Скіпщина» та позивачем, зобов`язати ТОВ «Скіпщина» повернути позивачу спірні земельні ділянки; стягнути з ТОВ «Скіпщина» на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 3 632 грн, витрати на правничу допомогу - 47 000 грн; за проведення експертизи - 14 000 грн.

В рамках даної справи 23 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоров О.С., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», подав письмове клопотання про призначення експертизи, а саме комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа, проведення якої просив доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що постановою Верховного Суду у справі № 365/229/21 від 08.03.2023 рішення Згурівського районного суду Київської області від 19.01.2022, додаткове рішення Згурівського районного суду Київської області від 08.06.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 27.09.2022 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду суду належить роз`яснити сторонам, зокрема, право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а у випадку подання відповідного клопотання, призначити у справі таку експертизу, за результатами проведення якої або в разі відмови від її проведення, розглянути заявлені позивачем вимоги відповідно до норм чинного законодавства. Зазначає, що довіреність, яка була додана стороною відповідача до відзиву на апеляційну скаргу, є нікчемною, однак вона підтверджує ту обставину, що позивач міг підписати ще у 2015 році якісь папери. Проте, до 08 квітня 2020 року позивач не міг укладати будь-які договори оренди щодо спірних земельних ділянок, оскільки він ще не був їх власником. У 2020 році всі реєстраційні дії щодо оформлення успадкованих земельних ділянок проводив особисто ОСОБА_1 , а не представники по нікчемній довіреності. Довіреність, як доказ фактичних обставин, може свідчити про спосіб підробки документів, а саме, що ТОВ «Скіпщина» в особі ОСОБА_2 , маючи старий незаповнений бланк договору оренди землі, що можливо був підписаний ще у 2015 році шляхом введення ОСОБА_1 в оману начебто для отримання грошових коштів, у подальшому були вписані свідоцтва про право на спадщину, які були видані 08.04.2020 та інформація про які містилася в Державному реєстрі речових прав, інформація про кадастрові номери та дата підписання договору «09 квітня 2020 року». Таким чином, спосіб підробки договорів оренди землі б/н від 09.04.2020 між позивачем і ТОВ «Скіпщина» міг бути вчинений як шляхом підробки підпису позивача в договорах оренди, так і внесення недостовірних відомостей в якісь незаповнені бланки, де, можливо, міститься підпис позивача, які він міг підписати будучи введеним в оману відповідачем ще до набуття права власності на земельні ділянки, тобто до 08.04.2020. Також зазначає, що Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 04.06.2025 частково задовольнив його клопотання про призначення експертизи, проте, за його апеляційною скаргою Київський апеляційний суд своєю постановою від 24.07.2025 скасував вказану ухвалу суду та повернув справу для продовження судового розгляду.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року клопотання задоволено.

Призначено у цивільній справі № 365/229/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії, комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документа.

На вирішення почеркознавчої експертизи поставленопитання:

1.Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься у графі «Орендодавець» у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, самим ОСОБА_1 або іншою особою?

На вирішення технічної експертизи документа поставленопитання:

1.Яким є приблизний час виготовлення (виконання) фрагментів (надрукований текст, рукописний текст, підписи осіб) Договору оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та Договору оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002?

2.Чи виготовлені (виконані) фрагменти Договору оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та Договору оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002 (надрукований текст, рукописний текст, підписи осіб) у різний час?

3.Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься у графі «Орендодавець» у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002 в датований період договорів - 09 квітня 2020 року чи в інший період?

4.Чи в один період часу були виконані друковані тексти, рукописні записи, а також підписи від імені ОСОБА_1 , який міститься у графі «Орендодавець» у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002?

Проведення експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса місцезнаходження: 03170, місто Київ, вулиця Велика Кільцева, 4) та попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Для проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів надано експертам матеріали цивільної справи № 365/229/21 (номер провадження: 2/365/5/26), оригінал Договору оренди землі від 09.04.2020, предметом якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та оригінал Договору оренди землі від 09.04.2020, предметом якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 25 лютого 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» - адвокатом Ваком Володимиром Івановичем через систему «Електронний суд» подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій останній просив скасувати ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року у справі №365/229/21, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрутування апеляціної скарги зазначено, що суд призначив експертизу без належних зразків підпису (почерку (експерементальних, вільних, умовно-вільних зразків) для проведення експертизи (відсутність належної бази для проведення експертизи) в порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз від 08.10.98 № 53/5.

Представник вказує, що в ухвалі суд самостійно зазначає, що наявні в матеріалах справи експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , відібрані 12.04.2021 адвокатом Федоровим О.С., «викликають сумніви у достовірній належності цих підписів ОСОБА_1 » у т. 6 а.с. 159-165 міститься протокол відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 , відібраних 12.04.2021 адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, який не є представником ОСОБА_1 відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги №113818 (абз. 4 на стор. 8 ухвали).

Всупереч цьому, суд не вчинив жодних дій для усунення цих сумнівів: не відібрав особисто зразки безпосередньо в судовому засіданні, не витребував безспірні вільні зразки (наприклад, з паспортного столу, банківських установ чи інших офіційних документів), а також не визначив (не вказав в якому документі вони містяться) їх в матеріалах справи, не встановив у ОСОБА_1 , чи належать вони йому взагалі.

Направлення експерту матеріалів зі зразками, які сам суд вважає сумнівними, є грубим порушенням методики проведення почеркознавчих досліджень та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз від 08.10.98 № 53/5, оскільки експерт не має право самостійно збирати докази чи порівняльний матеріал.

Окрім цього, на думку представника апелянта суд проігнорував, що в матеріалах справи вже міститься висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020110170000113 від 17.02.2022 де встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі орендодавець в оспорюваних договорах оренди виконанні самим ОСОБА_1 , тобто з того ж питання з якого і просять повторно призначити експертизу.

Також, представник апелянта вказує, що адвокат Федоров О.С., не зазначає підстави незгоди з висновком експертів 29461?29463/21-32 від 17.02.2022 року, що проведений в рамках кримінального провадження експертами експертної установи МВС.

Суд безпідставно призначив технічну експертизу, вийшовши за межі предмета спору (ст. 13 ЦПК диспозитивність цивільного судочинства), оскільки позивач в позовних вимогах (пояснення, клопотаннях) неодноразово зазначав, що взагалі не підписував жодного договору не укладав додаткових угод, тому у такому випадку предметом розгляду (доказування) у справі є саме факт підписання чи не підписання (укладення) позивачем Договору, а не способу та часу їх виготовлення документів.

Предметом доказування у даній справі є виключно належність підпису на спірних договорах саме позивачу. Позивач не заявляв доводів про те, що документ виготовлено у інший час, що друкований текст вносився пізніше, чи що мала місце технічна підробка підпису (матеріали справи не містять таких заяв).

Незважаючи на це, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання в частині технічної експертизи (питання щодо часу виготовлення документів), фактично вийшов за межі позовних вимог та самостійно визначив нові обставини, які не входять до предмету доказування.

Суд послався на постанову Київського апеляційного суду від 24.07.2025, однак висновки цієї постанови не є обов`язковими в розумінні ст. 417 ЦПК України при новому розгляді в частині визначення обсягу доказування, оскільки суд апеляційної інстанції не вправі був наперед вирішувати питання про достовірність чи належність доказів.

Окрім цього, представник апелянта посилається на те, що судом взагалі не взято до уваги заперечення сторони відповідача про неможливість взяття відібраних адвокатом Федоровим О.С. зразків подчерку ОСОБА_1 , не взято до уваги заперечення адвоката Вак В.І. на клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача (адвокат Вак В.І.) не брав участі у даному засіданні, подавши заперечення проти призначення експертизи та розгляду такого клопотання за його відсутності. Представник відповідача -Очколяс О.С. також був відсутній в судовому засіданні. При цьому відсутність сторони відповідача в засіданні не може тлумачитись як його автоматична згода з запропонованою позивачем експертною установою. Суд мав би з`ясувати позицію всіх сторін в справі, або визначити установу на власний розсуд, але з дотриманням принципу змагальності, крім того з`ясувати перелік питань які хоче поставити сторона відповідача.

Судом також помилково не взято до уваги заперечення сторони відповідача про долучення до матеріалів справи (т. 6 а.с. 159-165) протоколу відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 , відібраних12.04.2021 адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, а також заперечення про призначення комплексної експертизи поданої стороною відповідача, при цьому суд обмежився тим, що зазначив, що представник подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відтак, на думку прдставника апелянта зазначені порушення норм процесуального права, невиконання Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає повноцінному та об`єктивному розгляду справи, з огляду на що, з підстав визначених ст. 379 ЦПК України, ухвала Згурівського районного суду Київської області підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» поданою представником - адвокатом Ваком Володимиром Івановичем на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 -адвокат Федоров О.С. подав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоров О.С. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Представник апелянта та інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо неможливості розгляду справи без їх участі не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасника справи, який прибув в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Так, 01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 -адвокат Федоров О.С. подав відзив на апеляційну скаргу у якому просив поновити строк на його подачу.

В обгрунтування доводів щодо поновлення строку адвокат зазначив, що згідно сформованої підсистемою Електронний Суд картки руху документу ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 29.04.2026 року об 11:00 год.

Однак, сторона позивача була об`єктивно позбавлена можливості реалізувати своє право на подання відзиву на апеляційну скаргу протягом визначеного судом строку, оскільки не отримувала копію самої апеляційної скарги з додатками.

Адвокат посилається на те, що копія скарги із відповідними додатками була направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1 (номер поштового відправлення 0760100091750). Згідно відомостей із офіційного вебсайту Укрпошта поштове відправлення номер 0760100091750 не вручене одержувачу та було повернене відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами та з метою належного захисту прав та інтересів позивача, 26 червня 2026 року адвокатом Федоровим О.С. самостійно подано до Київського апеляційного суду клопотання про ознайомлення із матеріалами даної справи, зокрема апеляційною скаргою та додатками до неї.

Таким чином, копію апеляційної скарги було отримано стороною позивача лише 26 червня 2026 року, тому п`ятиденний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу був пропущений з поважних, незалежних від сторони позивача причин, а відтак такий строк підлягає поновленню.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Питання про поважність причин пропуску такого строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

При відкритті апеляційного провадження колегія роз`яснила право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання вказаної ухвали.

Представником позивача дану ухвалу було отримано 29 квітня 2026 року, що останнім не заперечується, однак відзив було подано лише 01 липня 2026 року, що вказує на пропушення п`ятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відтак, колегія суддів аналізуючи доводи представника позивача щодо поновлення строків вважає, що вони не свідчать про поважність причин пропуску строку на подачу відзиву, оскільки після отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження в разі неотримання поштової кореспонденції з копією апеляційної скарги сторона позивача не була позбавлена можливості ознайомитись зі змістом апеляційної скарги у суді протягом розумного строку, а не майже через два місяці.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для поновлення строку навчинення процесуальної дії не вбачається, а тому відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О.С. підлягає залишенню без розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо призначення ескпертизи зазначив, що у провадженні Згурівського районного суду Київської області на новому розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові у даній справі від 08.03.2023, скасовуючи рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року, додаткове рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у мотивувальній частині вказав про те, що під час нового розгляду суду належить, зокрема, роз`яснити сторонам їх процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявити клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи; у випадку подання відповідного клопотання призначити у справі таку експертизу, за результатами проведення якої або в разі відмови від її проведення, розглянути заявлені позивачем вимоги відповідно до норм чинного законодавства.

04 червня 2025 року Згурівський районний суд Київської області, розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федорова О.С. про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документа, що було ним подане 30.01.2025, постановив ухвалу, якою дане клопотання задовольнив частково лише в частині почеркознавчої експертизи. Проте, Київський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Федорова О.С. на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 04.06.2025, своєю постановою від 24.07.2025 скасував ухвалу суду 04 червня 2025 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотивуючи своє процесуальне рішення Київський апеляційний суд вказав на те, що суд першої інстанції, призначивши лише один вид експертизи - почеркознавчу, і відмовивши у технічній експертизі документа, по суті обмежив позивача у реалізації його процесуальних прав на вільне обрання способів доказування, що є порушенням основоположного принципу диспозитивності цивільного процесу. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що мотивування суду першої інстанції про те, що клопотання про призначення технічної експертизи документів виходить за межі підстав позову є хибним, адже встановлення часу виготовлення документів безпосередньо корелює з доводами позивача про не укладення договорів та використання недійсних документів і є обставиною, яка підтверджує саме ті підстави позову, на які позивач посилається.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване судове рішення зазначив, що перевірка достовірності підпису в договорах оренди земельних ділянок б/н від 09 квітня 2020 року, які, як стверджує позивач, він не підписував, можлива лише шляхом вирішення питання, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства. З`ясування факту підписання чи непідписання правочину має вирішальне правове значення при вирішенні даного спору.

Крім того, з`ясування цього питання має важливе правове значення при вирішенні спору, так як у разі встановлення факту непідписання ОСОБА_1 договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина», реєстрація договорів оренди землі, які позивач не підписував, а також інших речових прав на спірні земельні ділянки, не відповідатиме вимогам закону, і порушуватиме суб`єктивні цивільні права власника на розпорядження належними йому земельними ділянками.

Враховуючи, що позивачем заперечується факт підписання договорів оренди землі від 09.04.2020, дана обставина має значення для вирішення спору, з`ясування якої потребує спеціальних знань, та з метою з`ясування об`єктивних обставин справи, правильного, всебічного її вирішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача в частині призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. А у відповідності до вимог ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документа, оскільки вважає, що висновок експерта має суттєве значення для правильного вирішення цієї справи.

Предметом спору в даній цивільній справі є договори оренди земельних ділянок б/н від 09 квітня 2020 року, які позивач ОСОБА_1 вважає неукладеними між ним та відповідачем ТОВ «Скіпщина», так як стверджує, що він їх не підписував і не передавав свої земельні ділянки в оренду відповідачу.

Зважаючи на те, що своє клопотання в частині призначення технічної експертизи документа сторона позивача ґрунтує на твердженні про те, що позивач ОСОБА_1 ніколи не підписував вищевказаних документів, питання щодо часу виготовлення спірних документів, з точки зору суду, також має відношення до предмету доказування в рамках даної справи, відтак клопотання представника позивача в частині призначення технічної експертизи документів також підлягає до задоволення.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема, щодо можливого способу підробки документів, шляхом внесення неправдивих відомостей у бланки, які могли бути підписані раніше, а також з метою недопущення обмеження позивача у реалізації його процесуальних прав на вільне обрання способів доказування, суд першої інстанції вважав за доцільне задовольнити клопотання представника позивача про призначення у справі комплексної судової експертизи, оскільки питання належності чи неналежності підпису на спірних документах позивачу та час їх вчинення має вирішальне значення для даної справи, а без проведення відповідного дослідження дане питання з технічної точки зору вирішити не можливо.

Представник позивача у клопотанні про призначення судової експертизи просив проведення експертизи доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Будь-яких заперечень з цього питання від сторони відповідача до суду не надходило.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вважав за можливе проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, суд першої інстанції вважав необхідним для проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа надати матеріали цивільної справи № 365/229/21 та оригінали договорів оренди землі від 09.04.2020. При цьому суд звернув увагу, що у т. 6 а.с. 159-165 міститься протокол відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 , відібраних 12.04.2021 адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, який не є представником ОСОБА_1 відповідно до ордеру про надання правничої (правової) допомоги № 113818, що викликає сумніви у достовірній належності цих підписів ОСОБА_1 .

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване судове рішення, у межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Апеляційний суд наголошує на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, одними із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частин 1-5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до частин 1-5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до частини 5 статті 104 ЦПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Отже, положеннями ЦПК України чітко визначено, що суд призначає експертизу, у разі коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі№ 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19).

Таким чином, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17).

Так, предметом даного спору є договори оренди земельних ділянок б/н від 09 квітня 2020 року, які позивач ОСОБА_1 вважає неукладеними між ним та відповідачем ТОВ «Скіпщина», так як стверджує, що він їх не підписував і не передавав в оренду відповідачу.

Враховуючи обставини справи та те, що дані питання вже були предметом розгляду касаційної та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа, оскільки позивач наполягає на тому, що договори оренди землі від 09 квітня 2020 року є неукладеними, і припускає, що «спосіб підробки договорів оренди землі... міг бути вчинений як шляхом підробки підпису позивача в договорах оренди, так і внесення неправдивих відомостей в якісь незаповнені бланки, де можливо міститься підпис позивача, які він міг підписати бувши введеним в оману відповідачем, ще до набуття права власності на земельні ділянки, тобто в інший період до 08 квітня 2020 року».

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу, що стороною позивача було обрано певний спосіб захисту своїх прав та останній наділений правомі доводити порушення своїх прав у передбачений законном спосіб, як то звернутись з клопотанням про призначення експертизи.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції враховуючи стадію розгляду справи, а саме стадію підготовчого розгляду дійшов вірного висновку пронаявність підстав для призначення експертизи в силу обставин справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для призначення експертизи, зокрема і технічної, оскільки дані експертизи не виходять за межі розгляду справи.

Доводи апелянта про наявність висновку та його допустимість є передчасними, оскільки аналіз доказів у справі здійснює суд при ухвалені рішення по суті справи, а тому враховуючи стадію розгляду справи сторони наділені правом надати суду всі докази, які на думку сторони доводять обставини на які вони посилаються, а тому доводи апелянта щодо наявного висновку не приймає.

Щодо експертної установи, колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції враховуючи обставини справи та позиції сторін щодо призначення експертизи дійшов вірного висновку щодо визначення експертної установи, оскільки за приписами ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд з урахуванням обставин справи, має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Окрім цього, у матеріалах справи відсутнє заперечення сторони відповідача щодо вказаної позивачем експертної установи.

Також, колегія суддів вбачає, що представник апелянта подав до суду першої інстанції заперечення на клопотання про призначення експертизи, які зареєстровані 26 січня 2026 року та заяву про розгляд справи за його відсутності, що вказує на те, що останньому було відомо про подане клопотання та останній свою думку щодо нього виклав у письовій формі, а тому твердження про розгляд питання щодо призначення експертизи за відстуності представника відповідача є безпідставними, оскільки сторони вільні у користуванні своїми правами.

Щодо невідібрання зрзків, колегія суддів звертає увагу, що частиною першою статті 107 ЦПК України передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Пунктом 3.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено, що експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Згідно з пунктами 1.3, 1.6, 1.7 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

За змістом пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

За змістом пункту 1.13. Рекомендацій достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Також п. 2 ч. 6 ст. 72 ЦПК України передбачає, що експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Таким чином, беручи до уваги обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні експертизів не допустив порушення норм процесуального права, оскільки при постановлені ухвали визначив обсяг матеріалів, які будуть надані експерту для підготовки висновку.

Оскільки, суд не є спеціалістом у вказаній галузі призначених експртиз, то визначення достатності та якості наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації, враховуючи те, що експерт наділений правом заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Посилання на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, на думку суду не є такими, які вказують на обставини, які б свідчили про наявність підстав для скасування ухвали, оскільки дані вимоги несуть рекомендаційний характер.

Інші доводи апеляційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду та виходять за межі вирішеного питання судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання про призначення експертизи дійшов вірних висновків про наявність для цього правових підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» подану представником - адвокатом Ваком Володимиром Івановичем - залишити без задоволення.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова