Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №761/48319/25 — Київський апеляційний суд

справа № 761/48319/25

головуючий у суді І інстанції Ковтуненко В.О.

провадження № 33/824/2920/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Масютіна Сергія Олександровича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Судом встановлено, що 03 листопада 2025 року приблизно о 11:10 год. у м. Києві на вул. Дегтярівська, 47 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ZAZ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Atlas», д.н.з. НОМЕР_2 , тим самим порушив пункт 10.3 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Масютін С.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не здійснив належної перевірки усіх істотних для справи обставин.

Фізична присутність ОСОБА_1 у судовому засіданні не може сама по собі свідчити про належне забезпечення його права на ефективний захист. Суд першої інстанції не з`ясував, чи усвідомлював апелянт, який є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій, правові наслідки свого формального визнання вини, чи розумів він відмінність між визнанням самого факту дорожньо-транспортної пригоди та юридичним визнанням усіх елементів складу адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, зокрема порушення саме п. 10.3 ПДР України, наявності вини та прямого причинного зв`язку між його діями і наслідками ДТП.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував психоемоційний стан апелянта, зумовлений проходженням військової служби в умовах воєнного стану, участю у бойових діях, отриманими пораненнями та відсутністю спеціальних юридичних знань. Формальне посилання суду на визнання вини не могло звільняти суд від обов`язку повно, всебічно й об`єктивно дослідити всі докази, перевірити механізм ДТП, оцінити дії обох водіїв та встановити, чи дійсно саме дії ОСОБА_1 перебували у прямому причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів.

Вказує, що оскаржувана постанова не містить належного аналізу механізму пригоди. Суд не встановив швидкість руху автомобіля марки «Volkswagen Atlas», не перевірив доводи щодо його руху зі значною та небезпечною для конкретної дорожньої обстановки швидкістю, не дослідив дотримання водієм «Volkswagen Atlas» вимог п. 12.1 ПДР України, не визначив момент виникнення небезпеки для руху, не встановив технічну можливість уникнення зіткнення, не перевірив дії іншого учасника ДТП та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про порушення апелянтом саме п. 10.3 ПДР України.

Зазначає, що схема місця ДТП не містить технічних даних, достатніх для категоричного висновку про винуватість ОСОБА_1 , не встановлює швидкість руху транспортних засобів, гальмівний шлях, час реакції водіїв, момент виникнення небезпеки, фактичну можливість водія «ZAZ Forza» уникнути зіткнення та причинний зв`язок між діями кожного з водіїв і наслідками пригоди. За таких умов схема могла бути лише одним із джерел точних даних, але не достатньою самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У справі залишилися не усунутими істотні сумніви щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП. Ці сумніви стосуються не самого факту дорожньо-транспортної пригоди, а наявності у діях апелянта складу адміністративного правопорушення, доведеності порушення саме п. 10.3 ПДР України, наявності вини та причинного зв`язку між його діями і пошкодженням транспортних засобів. Такі сумніви не можуть тлумачитися проти особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

ДТП, за матеріалами справи, відбулася 03 листопада 2025 року. Оскаржувана постанова постановлена 28 листопада 2025 року. На момент подання цієї апеляційної скарги строки, передбачені статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення у справах, підвідомчих суду, очевидно сплинули.

Одночасно захисником ОСОБА_1 - адвокатом Масютіним С.О. заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав не в день її винесення і не в межах десятиденного строку, передбаченого статтею 294 КУпАП, а лише 24 квітня 2026 року, що підтверджується відбитком штемпеля/відміткою на копії постанови. Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України. Проходження військової служби в умовах воєнного стану є об`єктивною обставиною, яка істотно обмежує можливість особи своєчасно отримувати судову кореспонденцію, оперативно реагувати на судові повідомлення, забезпечувати явку до суду, комунікувати із захисником, збирати докази та реалізовувати право на апеляційне оскарження у межах стислого десятиденного строку.

Від потерпілого ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення проти поновлення строку на апеляційне оскарження, у яких він посилається на те, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, визнав свою вину, а також сплатив присуджений судом штраф.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 28 листопада 2025 року.

Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 08 грудня 2025 року.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, майстер-сержантом військової служби за контрактом, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 24 грудня 2022 року по теперішній час, що підтверджується довідкою, виданою ВЧ НОМЕР_3

Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

На підставі викладеного, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 чи його захисником копії оскаржуваної постанови, а ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з`явилися, причину своєї неявки не повідомили.

Згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, відзиві та письмових поясненнях, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Так, згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом частини 1 статті 9 КУпАП невід`ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об`єктивну сторону правопорушення.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушено пункти 10.3 ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Пунктом 10.3 ПДР визначено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

схему місця ДТП, в якій зафіксовано положення автомобілів після ДТП, місце зіткнення та напрямок руху, яка підписано обома водіями-учасниками ДТП без зауважень та заперечень.

письмові пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що 03 листопада 2025 року приблизно о 11:15 год. він, керуючи автомобілем марки «ZAZ Forza», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Дегтярівська, 47, зі сторони вул. Зоологічної по лівій смузі, на світлофорі перед ним зупинилося авто, від пригальмував та на малій швидкості намагався перелаштуватися в правий ряд, але у правому ряду різко з`явилося авто, яке він не помітив у дзеркалі, сталося зіткнення правим бампером його авто з автомобілем, що рухався по правій смузі його лівою частиною;

письмові пояснення ОСОБА_2 , який зазначив, що 03 листопада 2025 року приблизно о 11:10 год. він, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Atlas», д.н.з. НОМЕР_2 , у м. Києві по вул. Дегтярівська, зі сторони вул. Олени Теліги, їхав у правому ряду, наближався до перехрестя щоб перетнути його на зелене світло. У момент під`їзду до світлофора з лівого ряду, який повертав у бік вул. Євгенія Мірошниченко, відчув удав у ліву частину автомобіля.

В апеляційні скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що схема місця ДТП не містить технічних даних, достатніх для категоричного висновку про винуватість ОСОБА_1 , не встановлює швидкість руху транспортних засобів, гальмівний шлях, час реакції водіїв, момент виникнення небезпеки, фактичну можливість водія «ZAZ Forza» уникнути зіткнення та причинний зв`язок між діями кожного з водіїв і наслідками пригоди.

Відповідно до положень розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція), у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема схема місця ДТП відповідно до додатку 8 до вказаної Інструкції, яку підписують учасники ДТП та поліцейський.

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються зокрема такі об`єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів.

Таким чином вимогами Інструкції не передбачено зазначення у схемі місця ДТП таких відомостей як швидкість руху транспортних засобів, гальмівний шлях, час реакції водіїв, момент виникнення небезпеки, фактична можливість водія «ZAZ Forza» уникнути зіткнення.

Апеляційний суд зауважує, що для встановлення швидкості руху транспортних засобів, моменту виникнення небезпеки та фактичної можливості водія «ZAZ Forza» уникнути зіткнення необхідні спеціальні знання, однак клопотання про призначення експертизи заявлене не було.

Наявна у матеріалах справи схема місця ДТП повністю відповідає вищезазначеним вимогам Інструкції, містить сталі орієнтири, які дають можливість однозначно встановити місце ДТП, має позначення місць зіткнень транспортних засобів.

Крім цього, указана схема підписана усіма учасниками ДТП, у тому числі і ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень.

Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, наданих у день вчинення ДТП зазначив, що він рухався лівій смузі та перед світлофором він намагався перелаштуватися у правий ряд, але у правому ряду різко з`явилося авто, яке він не помітив у дзеркалі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить у разі необхідності додаткової перевірки обставин справи дослідити докази, які не отримали належної оцінки суду першої інстанції, а також витребувати наявні відеозаписи з камер спостереження, записи відеореєстраторів, фотоматеріали з місця ДТП та повні письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Однак нові докази, які просить витребувати апелянт не конкретизовані (з яких камер та з яких відео реєстраторів апеляційний суд має витребувати докази, які саме фотоматеріали фотоматеріали; що має бути зазначено у повних поясненнях учасників ДТВ та яких відомостей не вистачає у тих поясненнях, які надані у день вчинення ДТП), а суд не наділений повноваженнями відшукування доказів з власної ініціативи.

Усі інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.3 ПДР, який знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із фактом настання ДТП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно і всебічно встановлено усі фактичні обставини та надано їм належну правову оцінку, а апелянтом не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та закриття провадження у зв`язку з відсутністю складену адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Масютіна С.О. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Масютіна Сергія Олександровича про поновлення строку на апеляційне скарження постанови суду задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Масютіну Сергію Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Масютіна Сергія Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова