Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №753/22447/25 — Київський апеляційний суд

справа № 753/22447/25

головуючий у суді І інстанції Заруба П.І.

провадження № 33/824/1558/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пастуха Олега Володимировича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 48 000 грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10 жовтня 2025 року о 08 годині 34 хвилині по вул. Привокзальна, 1-а, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, що відокремлює трамвайні колії від проїзної частини, здійснив рух трамвайними коліями, відокремленими від проїзної частини.

При перевірці документів не мав при собі та не пред`явив свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, поліс ОСЦПВНТЗ та було встановлено, що громадянин керував транспортним засобом, не маючи відповідного права на керування транспортним засобом, а саме: не пересклав іспити в ТСЦ після позбавлення права керування транспортними засобами та вчинив повторно протягом року порушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, чим порушив пункт 2.1а ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пастух О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з протоколом, тому що не порушував повторно право керування.

Вказує, що ухвалою суду від 02 грудня 2025 року суд першої інстанції направив матеріали для дооформлення та на виконання указаної ухвали суду надано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №984035 від 16 червня 2025 року без підпису особи, яка її склала, складена відносно іншої особи, та не була вручена жодній особі.

Зазначає, що указана постанова є неналежним, недопустимим, недостатнім та недостовірним доказом, оскільки:

постанова не містить підпису особи, яка її винесла;

не міститься відомостей про вручення чи надсилання вказаної постанови особі, яка вчинила адміністративне правопорушення та відсутній запис про відмову від підписання постанови;

відмінні прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце проживання, та паспортні дані, а саме паспорт громадянина України НОМЕР_2 (протокол про адміністративне правопорушення) та паспорт громадянина України НОМЕР_4 (постанова серія ВАД №984035).

Вказує, що відеозапис, який долучено до матеріалів справи не містить жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Відео розпочинається з розмови ОСОБА_1 з представниками патрульної поліції біля автомобіля, та не містить жодного доказу керування транспортним засобом.

Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 зазначав, що йому відомо, що в базі поліції містяться відомості про притягнення його адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126, оскільки його брат працює в поліції, але він зазначав, що жодного він не вчиняв жодного правопорушення та така постанова не стосується його, про що є і відмітка у протоколі. Ця постанова стосувалась особи з прізвищем ОСОБА_2 . Сторона захисту звертала увагу суду першої інстанції, що можливо даний паспорт був використаний іншою особою через це і були помилки в прізвищах. Сам ОСОБА_1 не вбачав підстав для оскарження, вказаної постанови оскільки вона його не стосувалась та жодних правових наслідків для нього не становить.

Вказує, що оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія після його вилучення суд першої інстанції не вправі був застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а накладення стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на строком на 5 років суперечить принципу правової визначеності.

Адвокатом Пастухом О.В. було направлено клопотання про виклик в судове засідання свідків та витребування матеріалів, але вказані клопотання були відхилені та залишені поза увагою суду.

30 червня 2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Пастуха О.В. до апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 01 липня 2026 року о 16:15 год., у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує, що розгляд указаної справи вже неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням захисника у зв`язку із зайнятістю у проведенні слідчих дій, а згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на належне повідомлення захисника ОСОБА_1 - адвоката Пастуха О.В., апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (стаття 251 КУпАП).

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Пунктом 2.1.а) ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП підтверджується:

довідка за підписом старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП Касько С. про те, що згідно з обліково-реєстраційних баз даних УПП у м. Києві ДПП інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже притягався протягом року до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП від 16 червня 2025 року. У відповідності до вимог п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів. Станом на 10 жовтня 2025 року відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зберігається в територіальному сервісному центрі № НОМЕР_3 з 02 травня 2024 року, тобто переекзаменування ОСОБА_1 не проходив.

роздрукована з ЄДРСР копія постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 березня 2024 року у справі № 742/195/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП;

постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 984035 відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП.

відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України. На початку відео на 25 секунді коли працівник поліції почав представлятись ОСОБА_1 , останній одразу два рази повідомив, що у нього не має прав. Весь час ОСОБА_1 просив не складати відносно нього протокол.

На 22 хвилині відео працівник поліції вказує ОСОБА_1 , що він вже притягався до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП. Останній відповідає, що так, але на той момент він вже був особою, яка не має права керування транспортними засобами, ніякого штрафу у нього немає.

На 27 хвилині патрульний оголошує, що у червні ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на вул. Велика Васильківська.

На 27 хвилині 22 секунді ОСОБА_1 говорить, що його зупиняли працівники поліції, але вони зробили помилку у прізвищі, тому йому не приходив штраф. При з`ясуванні всіх обставин, працівником поліції встановлено, що в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП внесені дані по паспорту, який останній втратив.

На 29 хвилині 10 секунді ОСОБА_1 підтверджує факт втрати паспорту, і те що у нього новий паспорт. Далі працівник поліції почав складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Повторним відповідно до пункту 2 статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

У матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 984035 відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП (а.с. 34).

Сторона захисту не надала доказів оскарження та скасування цієї постанови, а тому вона є такою, що набрала законної сили.

Непереконливими для спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, є доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів вручення чи направлення цієї постанови, оскільки така постанова виносилася за його безпосередньої участі, а тому він не міг не знати про її існування.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 984035 відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП завірена належним чином старшим інспектором УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Касько С., про що свідчить відповідна печатка та підпис.

Крім того указана постанова роздрукована з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС.

Доводи апеляційної скарги про те, що паспортні дані в постанові серія БАД № 984035 від 16 червня 2025 року та актуальні паспортні дані ОСОБА_1 станом на теперішній час також не знайшли свого підтвердження, оскільки при складанні протоколу працівником поліції було встановлено, що ОСОБА_1 змінив паспорт у зв`язку з його втратою. ОСОБА_1 підтвердив вказане на відеозаписі. Інші всі дані ОСОБА_1 дата народження, місце проживання однакові.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія після його вилучення тому суд першої інстанції не вправі був застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а накладення стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом на строком на 5 років суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Також у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження 51-944 кмо 23) викладено висновок про те, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 33 КУпАП.

Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 5 статті 126 КУпАП.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Пастуха О.В. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пастуха Олега Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова