Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №120/7040/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7040/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №025750009708 від 26.03.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 120/1203/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 025750009708 від 07 вересня 2023 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративною суду від 26.09.2024 у справі №120/1203/24, з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025, Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.09.2023 з урахуванням висновків суду, та 26.03.2025 року прийнято рішення №025750009708 про відмову в призначенні пенсії за віком, з наступних підстав:

- страховий стаж позивача становить 34 роки 7 місяців 22 дні.

За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.01.1992 по 10.12.1992, оскільки стаж набутий на території російської федерації.

Пільговий стаж у позивача відсутній.

До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 10.04.1996 по 30.04.2002 згідно довідки від 27.02.2023 №4, виданої філією «Вінницький спецкар`єр», оскільки в наказі про результати атестації робочого місця від 14.12.№22-К посада «свердлильника шпурів» відсутня, та період роботи з 19.12.2002 по 08.07.2012, оскільки відсутні переліки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до наказів про результати атестації робочих місць від 12.01.2004 №7 та від 26.06.2009 №41.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року та з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року, то суд вірно вказав, що частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відтак право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Суд установив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15 вересня 2023 року № 025750009708 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зокрема й з підстав відсутності у нього пільгового стажу роботи.

До такого стажу не зараховано період його роботи з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року з огляду на відсутність інформації про право підпису у довідці про пільговий характер роботи у виконуючого обов`язки начальника філії "Вінницький спецкар`єр" ОСОБА_2 , а також з огляду на те, що посада "свердлильник шпурів" відсутня в наказі про результати атестації робочого місця; період роботи з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року, оскільки відсутній перелік до наказів про результати атестації робочих місць від 12 січня 2004 року № 7 та від 26 червня 2009 року № 41.

Згідно з положеннями статті 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 3 - 5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пункту 8 та 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктами 3, 20 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (редакція Порядку № 637, чинна на момент роботи позивачки).

Відтак необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є: 1) встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також 2) документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 вересня 2023 року за результатами розгляду справи №620/2611/20.

Отже, для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року та з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року позивачу необхідно підтвердити відповідними документами умови праці за час виконання певної роботи, а також підтвердити такі умови праці проведеною атестацією робочого місця.

Як свідчать записи № 11-14 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 10 квітня 1996 року по 16 грудня 2002 року працював у Вінницькому спецкар`єрі за професією "свердлильник шпурів" ІІІ та ІV розряду.

Записами № 15-19 цієї трудової книжки підтверджується факт роботи позивача з 19 грудня 2002 року по 20 травня 2013 року у "Літинському райавтодорі". Зокрема в період з 19 грудня 2002 року по 01 березня 2007 року позивач працював за професією бурильщика IV розряду, з 01 березня 2007 року по 07 липня 2011 року - машиністом грохоту V розряду, з 07 липня 2011 року по 19 листопада 2012 року - дорожнім робочим ІІ розряду, з 19 листопада 2012 року по 20 травня 2013 року - трактористом МТЗ-82.

В підтвердження тих обставин, що виконувані позивачем роботи в періоди з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року та з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року дають йому право на пільгове пенсійне забезпечення ним долучалися до заяви про призначення пенсії довідка № 4 від 27 лютого 2023 року, видана філією "Вінницький спецкар`єр", та довідка № 32 від 09 березня 2023 року, видана філією "Вінницька дорожня експлуатаційна дільниця".

Так, із довідки від 27 лютого 2023 року № 4, що видана філією "Вінницький спецкар`єр", слідує, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у філії "Вінницький спецкар`єр" Літинського гірничо-дробильного цеху з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року та виконував роботи щодо свердлення, розсвердлення, зенкування крізних та глухих отворів в одній площині за професією "свердлильник шпурів", що передбачена Списком № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. У такій довідці зазначено, що підставою для її видачі слугували накази про прийняття та переведення за 1996-2002 роки, особова картка форми Т2, відомості по заробітній платі за період з 1996 року по 2002 рік.

Довідкою від 09 березня 2023 року № 32, що видана філією "Вінницька дорожня експлуатаційна дільниця", підтверджується те, що позивач працював повний робочий день у філії "Вінницька ДЕД" з 19 грудня 2002 року по 28 лютого 2007 року та з 01 березня 2007 року по 08 липня 2012 року та виконував роботи буріння свердловин, сортування щебеневої продукції за професією машиніст бурової установки, грохотника, машиніст конвеєра, що передбачена Списком № 2 розділу 1 підрозділу 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36. Підставою для видачі цієї довідки слугували особові рахунки, книга наказів, картки ф. Т-2, П-2.

При цьому, підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року слугувало те, що посада "свердлильник шпурів" відсутня в наказі про результати атестації робочого місця від 14 квітня 1994 року.

Як слідує зі змісту наданого позивачем наказу від 14 грудня 1994 року № 22-к "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням", по "Вінницькому спецкар`єру" згідно з рішенням атестаційної комісії облавтодора віднесено такі професії та посади: директор спецкар`єру, головний інженер, головний маркшейдер, головний механік, головний енергетик, інженер по ОПіТБ, машиніст екскаватору, машиніст бульдозеру, водії БеЛАЗів, машиніст конвеєра, грохотувальник, слюсар черговий по ремонту гірничого обладнання, електрослюсар, зайнятий на різані і ручному зварюванні, машиніст навантажувальних машин, асфальтобетонщики-варільщики, формунщик, електрогазозварник, зайнятий на різанні і ручному зварюванні, майстер асфальтобетонної дільниці, начальник цеху, механік цеху, енергетик цеху, майстер цеху.

Згадуваним вище наказом не віднесено професію "свердлильник шпурів" до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, які надають особі право на пільгове пенсійне забезпечення.

Водночас, для підтвердження у особи права на пільгове пенсійне забезпечення слід встановити як факт перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, так і документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації робочих місць. Проте в даному випадку проведеною роботодавцем позивача атестацією не підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за професією "свердлувальник шпурів", а тому доводи пенсійного органу про те, що позивач не має права для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 10 квітня 1996 року по 30 квітня 2002 року є обґрунтованими.

Судова практика Великої Палати Верховного Суду (справа № 520/15025/16-а) не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки у справі № 520/15025/16-а, на відміну від справи, що розглядається, на підприємстві атестація умов праці не проводилася. Натомість у цій справі, на підприємстві проведена атестація робочих місць, проте професія "свердлувальник шпурів", роботу за якою виконував позивач у спірний період, не була віднесена до посад зі шкідливими та важкими умовами праці.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року з тих підстав, що у поданих позивачем документах відсутній перелік до наказів про результати атестації робочих місць від 12 січня 2004 року № 7 та від 26 червня 2009 року № 41, то судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем долучався наказ № 7 від 12 січня 2004 року "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці та наказ № 41 від 26 червня 2009 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці".

Наказом № 7 від 12 січня 2004 року затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством, а також надано передбачені пільги і компенсації робітникам, які працюють на робочих місцях з шкідливими умовами праці згідно переліку (Додаток № 1).

Наказом № 41 від 26 червня 2009 року затверджено "Перелік професій робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (Додаток № 5)".

Водночас пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу період роботи позивача з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року лише з тих підстав, що позивач надав згадувані вище накази без Додатку № 1 та Додатку № 2.

Проте, відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1), при прийманні документів працівник сервісного центру:

- ідентифікує заявника (його представника);

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

- повідомляє про необхідність дооформления документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Відтак пенсійний орган при прийнятті (дослідженні) документів для призначення пенсії наділений широкими повноваженнями, реалізація яких дозволяє повідомити заявника про надання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії (зокрема й додатків до наданих позивачем наказів), а також надіслання відповідних запитів про витребування таких додатків самостійно. Проте пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями, що встановлені пунктом 4.2 згаданого вище Порядку, для встановлення права позивача на зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року, а відразу відмовив в призначенні пенсії.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.1992 по 10.12.1992, оскільки стаж набутий на території рф, з якою розірвано дипломатичні відносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу та призначення позивачу пенсії.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин). При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Отже, Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при призначенні пенсії, а також заробіток за відповідний період, який підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивач у період з 07.03.1989 по 10.12.1992 працював на посаді помічника бурильника на території рф.

Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного товариства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Таким чином, позивачем подано документи для підтвердження стажу роботи на території іншої держави - рф, тому такий стаж підлягає визнанню на території України. При цьому, доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Російській Федерації після 1991 огляду на те, що Російська Федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 суд вважає необґрунтованими, оскільки 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

Суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Отже, твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відсутність підстав для зарахування періодів роботи з 01.01.1992 по 10.12.1992 на території рф до страхового стажу ОСОБА_1 є безпідставними.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що періоди роботи з 01.01.1992 по 10.12.1992 на території рф, підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Отже, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2025 за № 025750009708 обгрунтовано визнано судом протиправним.

Водночас, визначаючись із тим, чи наявні усі передумови для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Відтак за загальним правилом, пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV або ж відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII призначається особі, яка:

- досягла 55 років;

- має не менше 30 років страхового стажу (для чоловіків);

- має не менше 12 років 6 місяців стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (для чоловіків).

Як слідує із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким позивачеві відмовлено в призначенні пенсії, вік заявника на дату звернення за призначенням пенсії становив 55 років. При цьому у рішенні йдеться про те, що страховий стаж позивача складає 34 роки 02 місяці 17 днів, а пільговий стаж у заявника станом на день звернення із заявою про призначення пенсії відсутній.

При цьому в ході розгляду цієї справи суд повторно дійшов висновку про передчасність висновків пенсійного органу щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року.

Відтак суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, приймаючи рішення від 26.03.2025 за №025750009708, не скористалося наданими йому повноваженнями та не надіслало запити для отримання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії (зокрема Додатків № 1 та № 2 до наказів від 12 січня 2004 року № 7 та від 26 червня 2009 року № 41 відповідно), а відразу прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.

Тобто пенсійним органом було проігноровано висновки суду у справі № 120/1203/24, якими наголошено на необхідності належного та всебічного дослідження цього питання саме управлінням Пенсійного фонду України. У результаті зазначене питання було повторно вирішено без усунення встановлених судом недоліків та без урахування правової позиції суду щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 19 грудня 2002 року по 08 липня 2012 року, а також без надання належної правової оцінки всім обставинам справи. За таких умов зроблено передчасний висновок про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, оскільки суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про призначення пенсії ОСОБА_1 , з метою захисту порушених прав позивача, суд обгрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 07 вересня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.