Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №240/14392/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14392/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася в суд із позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №064250010499 від 04.04.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ з 25.06.2024 року, зарахувавши до періоду проживання на території, яка віднесена до зони посиленого радіологічного контролю, періоди проживанні відповідно до довідок: Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області №105/1-24 від 04.02.2025 року про період проживання з 26.04.1986 року по 17.03.1992 року в селі Ковбащина Коростенського району Житомирської області, яке згідно Постанови Ради Міністрів України №106 від 23.07.1991 року відносилося до зони посиленого радіологічного контролю з щільністю забруднення ґрунту ізотопами цезію від 1 до 5 кі/км, а жителі даного населеного пункту користуються пільгами згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, на підставі господарської книги №11 за 1986-1990 роки, господарство №826, книги №10 господарство №735, та книги №10 господарство №743, а також погосподарської книги №1 за 1991-1995 роки, господарство №691; Відділу освіти, молоді і спорту Ушомирської сільської ради Ушомирського ліцею від 05.05.2025 №02-18/17 про період навчання та закінчення у 1987 році та отримання атестату №221414 (на той час Ушомирська середня школа); про період проживання на території, яка згідно Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року віднесена до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) від 07.03.2025 року №5258, виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчим комітетом Коростенської міської ради про період проживання з 17.03.1992 року по 17.01.1995 року за адресою АДРЕСА_1 та з 01.01.1996 року по 01.01.2000 року, з 04.03.200 року та по теперішній час за адресою АДРЕСА_2 .. Також врахувати період навчання в СПТУ згідно довідки №51 від 03.02.2025 року, у м. Житомир з 01.09.1987 по 15.05.1991.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2025 в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами скарги зазначає, що в період з липня 1989 року по 01 січня 1993 року щоденно їздила дизель-потягом із Житомира.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.03.2025 подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким прийнято рішення від 04.04.2025 №064250010499 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №796-ХІІ в зв`язку з непідтвердженням факту постійного проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року - 4 роки.

У вказаному рішенні зазначено, що в результаті аналізу наданих документів та документів в електронній пенсійній справі з`ясовано, що станом на 01 січня 1993 року документами підтверджено факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю - 01 рік 02 місяці 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Згідно довідки №51 від 03.02.2025 не зараховано період навчання у м. Житомирі з 01.09.1987 по 15.05.1991, оскільки місце знаходження СПТУ не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

З наведених положень Закону вбачається, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійно проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (частини друга та третя статті 55 Закону №796-XII).

Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.

Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01 січня 1993 року, то його необхідно обраховувати з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року.

Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.

Положення Закону №796-ХІІ за дотримання умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше ніж на 5 років.

Таким чином, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту статті 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» с. Ковбащина Коростенського району Житомирської області було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

к встановлено судом першої інстанції, згідно з довідкою відділу освіти, молоді і спорту Ушомирської сільської ради Ушомирського ліцею від 05.05.2025 №02-18/17 позивач навчалась в Ушомирській середній школі до 1987 році.

Відповідно до довідки Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області №105/1-24 від 04.02.2025 року позивач фактично проживала та була зареєстрована в період з 26.04.1986 року по 17.03.1992 року в селі Ковбащина Коростенського району Житомирської області, яке згідно Постанови Ради Міністрів України №106 від 23.07.1991 року відносилося до зони посиленого радіологічного контролю.

Відповідно до довідки про період проживання на території, яка згідно Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року віднесена до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) від 07.03.2025 року №5258, виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради, позивач в період з 17.03.1992 року по 17.01.1995 року проживала за адресою АДРЕСА_1 , з 01.01.1996 року по 01.01.2000 року та з 04.03.2000 року та по теперішній час проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Також, згідно довідки №51 від 03.02.2025 року, виданої Центром професійно-технічної освіти м. Житомира, позивач навчалась у СПТУ №15 м. Житомира з 01.09.1987 по 15.05.1991 року на денній формі навчання.

Оскільки місто Житомир не віднесено до зони посиленого радіологічного контролю, період навчання у СПТУ №15 м. Житомира не було враховано пенсійним органом до періоду проживання на території посиленого радіологічного контролю.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з висновком ГУ ПФУ в Харківській області, що період з липня 1989 року по 01 січня 1993 року складає менше 4 років, а факт навчання позивача у СПТУ №15 м. Житомира на денній формі навчання виключає можливість її постійного проживання у селі Ковбащина Коростенського району Житомирської області з 01.09.1987 по 15.05.1991 року.

У постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 556/1172/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Також, Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 572/245/17 та від 17 червня 2020 року у справі № 572/456/17 сформовано висновок про те, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, оскільки станом на 01 січня 1993 року позивач постійно не проживала та не працювала у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років, то вона не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 11 березня 2024 року в адміністративній справі № 500/2422/23.

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили наявність порушеного права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги, що позивач в період з липня 1989 року по 01 січня 1993 року щоденно їздила дизель-потягом із Житомира жодними доказами не підтверджено.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.