Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №560/2657/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2657/25

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду з 08.02.2023 по 12.02.2023,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_1 ) в якому просив:

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров`я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.20203 по 12.02.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров`я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.2023 по 12.02.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2020 №27 позивача з 05.02.2020 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.

Так, у довідці військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №235 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) зазначено, що позивач «08 лютого 2023 року отримав: Акубаротравму. Цефалгічний синдром. Суб`єктивний вушний шум. За обставин: 08 лютого 2023 року о 05 годині 00 хвилин, після виконання завдань з встановлення протитанкового мінного поля потрапив під артилерійський обстріл, в районі ведення бойових дій, а саме: населеного пункту Берестове, Бахмутського району Донецької області, під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та захисту Батьківщини відповідно до Указу Президента України № 71-2022 від 24.02.2022 року «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань». Поранення не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, під час отримання поранення перебував в засобах особистого захисту (кевларовий шолом, бронежилет). Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від «31» серпня 2023 року № 81.».

Позивач в період з 08.02.2023 по 12.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №746 від 12.02.2023).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2024 №334 позивач з 21.11.2024 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач, вважаючи порушеними його права на отримання додаткової винагороди, звернувся з даним позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови № 168 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 01.09.2023 №729 “Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (Наказ № 729).

Відповідно до пп. 1 п. 15 Наказу № 729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: 1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Таким чином, як Постановою № 168 так і Наказом № 729 визначено, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується, у тому числі, тим військовослужбовцям, які у зв`язку з травмою чи пораненням, пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі, і закордонних з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні висновки військово-лікарської комісії, в яких було б зазначено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) отримані позивачем в період з 08.02.20203 по 12.02.2023 пов`язані із захистом Батьківщини.

Однак, позивачем до суду апеляційної інстанції надано висновок ВЛК від 06.03.2026, яким встановлено, що отримана позивачем травма (контузія) у період з 08.02.20203 по 12.02.2023 пов`язана із захистом Батьківщини, а також матеріали службового розслідування військової частини від 26.02.2026, якими підтверджено факт помилки щодо невидачі відповідної довідки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Покладаючи в основу оскаржуваного рішення висновок про відсутність в матеріалах справи письмових доказів у підтвердження того, що поранення (контузія, травма, каліцтво) отримані позивачем в період з 08.02.20203 по 12.02.2023 пов`язані із захистом Батьківщини, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказані обставини потребували додаткового документального підтвердження.

Однак, суд першої інстанції не вчинив процесуальних дій щодо витребування відповідних доказів, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Вказані письмові докази були надані та досліджені на стадії апеляційного провадження та за результатами їх дослідження суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасні висновки суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду з 08.02.2023 по 12.02.2023, - задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров`я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.20203 по 12.02.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з закладі охорони здоров`я після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, з 08.02.2023 по 12.02.2023.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.