Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №560/7747/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7747/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

10 серпня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.03.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №222550018084 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.2014 по 31.12.2023 до пільгового стажу за список N 1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 27.04.2025 перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 N 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи. На думку відповідача, позивач не набув права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки згідно із записами трудової книжки з 01.10.2015 працював за сумісництвом лікарем ортопедом-травматологом, а така професія не надає права на застосування положень зазначеного Закону.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Рішенням від 02.05.2025 №222550018084 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що до пільгового стажу за списком N 1 не зарахований період роботи з 01.12.2014 по 31.12.2023, оскільки відповідно до відомостей трудової книжки позивач працював за сумісництвом з 01.10.2015 лікарем ортопедом-травматологом.

Позивач оскаржив вказане рішення до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пільгової довідки від 19.01.2024 №25 позивач у період з 01.12.2014 по 31.12.2023 працював повний робочий день у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні на посаді помічника командира взводу, особового склад якого безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт, які передбачені списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, пільгова довідка від 19.01.2024 №25 містить усі необхідні відомості щодо характеру виконуваної роботи, займаної посади, періоду роботи, посилання на відповідний розділ Списку №1 та підтверджує зайнятість позивача повний робочий день на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Будь-яких доказів недостовірності зазначеної довідки, її скасування, відкликання роботодавцем або невідповідності її змісту вимогам законодавства відповідачем під час судового розгляду не надано.

За змістом частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, дії чи бездіяльності.

Разом із тим відповідач не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права на зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу або спростовували відомості, викладені у пільговій довідці.

Більше того, фактично орган Пенсійного фонду не заперечував ані факту роботи позивача у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні, ані відповідності займаної ним посади Списку №1, ані факту видачі роботодавцем уточнюючої довідки, обмежившись лише посиланням на здійснення позивачем роботи за сумісництвом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав неправомірним рішення відповідача, оскільки позивач відповідно до записів трудової книжки з 01.10.2015 працював за сумісництвом лікарем ортопедом-травматологом.

Як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №222550018084, саме зазначена обставина була покладена відповідачем в основу висновку про незарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.

Разом із тим ні під час прийняття спірного рішення, ні в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодної норми матеріального права, яка б передбачала, що сам по собі факт роботи особи за сумісництвом є безумовною підставою для незарахування спеціального стажу або позбавляє особу права на застосування положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Натомість статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється, зокрема, на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості, які зайняті повний робочий день на роботах, передбачених Списком №1.

Отже, визначальним критерієм для застосування положень зазначеного Закону є не наявність чи відсутність іншої роботи за сумісництвом, а фактичне виконання роботи, що відноситься до Списку №1, із зайнятістю повний робочий день.

Як встановлено судом першої інстанції, зазначена обставина підтверджується уточнюючою довідкою від 19.01.2024 №25, достовірність якої відповідачем не спростована.

При цьому відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач фактично не працював повний робочий день у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні, що режим його роботи не відповідав вимогам законодавства або що роботодавцем безпідставно підтверджено спірний період роботи як такий, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що на момент прийняття рішення позивачем не було подано уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку №637.

Колегія суддів зазначає, що такі твердження спростовуються самим змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №222550018084.

Так, у зазначеному рішенні відповідач прямо послався на пільгову довідку Другого воєнізованого гірничорятувального загону від 19.01.2024 №25 та навів відомості щодо періоду роботи позивача, підтвердженого цією довідкою.

Отже, на момент прийняття спірного рішення зазначений документ перебував у розпорядженні органу Пенсійного фонду та був предметом його оцінки.

За таких обставин посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відповідна довідка нібито не подавалася до органу пенсійного забезпечення, суперечить власним висновкам відповідача, викладеним у спірному рішенні, а тому не може бути покладене в основу висновку про законність відмови у перерахунку пенсії.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як встановлено судом першої інстанції, позивач працював у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні на посаді, яка відповідно до уточнюючої довідки належить до Списку №1 та передбачає зайнятість повний робочий день.

Наведені обставини повністю відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до якої дія цього Закону поширюється, зокрема, на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості, зайнятих повний робочий день на роботах за Списком №1.

Водночас апелянтом не наведено будь-яких доказів, які б свідчили про те, що посада позивача не відноситься до відповідної категорії працівників або що уточнююча довідка містить недостовірні відомості.

Посилання ж апелянта на окремі положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку №383, Порядку №637 та Порядку №22-1 без наведення конкретних обставин неправильного застосування судом першої інстанції відповідних норм права не спростовують правильності висновків суду та фактично зводяться до цитування положень чинного законодавства.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності свого рішення.

Однак у ході судового розгляду відповідач не подав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що робота позивача за сумісництвом виключала можливість зарахування спірного періоду до спеціального стажу або що така обставина відповідно до вимог чинного законодавства позбавляла позивача права на застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки період роботи з 01.12.2014 по 31.12.2023 не зарахований до пільгового стажу позивача, тому для належного захисту прав останнього необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 вказаний період до пільгового стажу за списком №1.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №222550018084 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача є протиправним.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 27.04.2025 перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 N 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України могли б бути підставою для скасування ухваленого рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.