Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №120/9458/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9458/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №023830032724 від 26.02.2025 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2025 ОСОБА_1 у віці 54 роки, звернулась через територіальний орган Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, окремий вид пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає/перераховує пенсію, ГУ ПФУ у Чернівецькій області.

26.02.2025 за результатами розгляду звернення позивача, ГУПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 023830032724 про відмову в призначенні пенсії за віком.

У рішенні визначено, що вік заявниці на момент звернення із заявою про призначення пенсії складає - 54 роки. При цьому пенсійний вік, визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 60 років.

Так, за наданими до заяви документами загальний страховий стаж позивача складає 35 років 10 днів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 26.02.2025 №023830032724 про відмову у призначенні пенсії, оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивачки не було в повній мірі досліджено наявність/відстуність підстав для призначення пенсії заявниці.

В той час, відповідно до матеріалів справи ГУ ПФУ в Чернівецькій області не було досліджено пільговий стаж позивачки для призначення пенсії за п. б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку із чим суд дійшов висновку про передчасність вимог про призначення пенсії.

Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання ГУ ПФУ в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 18.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.02.2025 позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви прийнято рішення від 26.02.2025 №023830032724 про відмову у призначенні пенсії з підстав недосягнення заявницею пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас із матеріалів справи вбачається, що позивачка, не погоджуючись із прийнятим рішенням, зазначала про наявність у неї права саме на пенсію за віком на пільгових умовах та вказувала на безпідставне незарахування до пільгового стажу періоду роботи обдирачем алмазів. Отже, предметом спору є не лише факт відмови у призначенні пенсії, а й повнота та належність розгляду пенсійним органом заяви позивачки щодо можливості реалізації нею права на пенсію на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить жодної оцінки обставин, пов`язаних із наявністю чи відсутністю у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не містить висновків щодо пільгового стажу, відповідності займаної посади Списку №2, результатів атестації робочих місць чи інших обставин, які мають юридичне значення для вирішення такого питання.

Натомість пенсійний орган обмежився виключно констатацією недосягнення позивачкою загального пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV, що свідчить про неповне дослідження всіх обставин, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач звернулася виключно із заявою про призначення пенсії за віком, а тому відповідач не був зобов`язаний досліджувати питання призначення пенсії на пільгових умовах, колегія суддів відхиляє.

Сам по собі зміст заяви не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку повно, всебічно та об`єктивно перевірити всі юридично значимі обставини, необхідні для реалізації особою права на пенсійне забезпечення. Орган Пенсійного фонду, розглядаючи звернення особи щодо призначення пенсії, зобов`язаний встановити наявність або відсутність усіх передбачених законом підстав для призначення відповідного виду пенсії, а прийняте рішення має містити належне мотивування щодо кожної із таких підстав.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у спірному рішенні відповідач взагалі не досліджував питання пільгового стажу позивачки. За таких обставин висновок суду про передчасність остаточного вирішення питання щодо права позивачки на пенсію на пільгових умовах є обґрунтованим.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах.

Обраний судом спосіб захисту відповідає положенням статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме повторний розгляд заяви із дослідженням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, забезпечує ефективне поновлення порушеного права та водночас не передбачає підміну судом дискреційних повноважень пенсійного органу.

При цьому суд першої інстанції не вирішував питання про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та не покладав на відповідача обов`язку призначити таку пенсію, а лише зобов`язав повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду, що повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.