Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №560/11976/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11976/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

10 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, в якій просила визнати бездіяльність незаконною та зобов`язати відповідача задовольнити заяву про надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 59 Конституції України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що на подану нею заяву до відповідача 26.05.2025 про надання вторинної правничої допомоги, не отримала відповіді в десятиденний термін про прийняте рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що 06.06.2025 за результатами розгляду звернення позивача від 26.05.2025 Північним МРЦ прийнято рішення № В-БВПД/108/108-04.6-5/11 від 06.06.2025, копія якого направлена на адресу ОСОБА_1 листом від 11.06.2025 № 108/108-04.6.1-5/2509, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача відсутні.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду та розглянути її заяву по суті позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено на здогадках та припущеннях, жодного доказу направлення їй відповіді від 06.06.2025 не надано, допомога їй відповідачем не надана відповідно до її заяви від 26.05.2025, а рішення суду направлено невчасно, у чому вона вбачає безпідставну злобу з боку відповідача та суду.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 26.05.2025 до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги надійшла заява ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з питання складення документів процесуального характеру у справі про перерахунок пенсії, визнання відмови ПФУ від 30.04.2025 протиправною, зобов`язання здійснити дії та відшкодування нанесеної моральної шкоди.

06.06.2025 за результатами розгляду звернення позивача від 26.05.2025 Північним МРЦ прийнято наказ № В-БВПД/108/108-04.6-5/11 від 06.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на підставі пункту 4-1 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» у зв`язку із тим, що вона використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону, а саме у зв`язку із тим, що позивачці одночасно надається безоплатна вторинна правнича допомога за сімома рішеннями про надання такої допомоги, тоді як законом передбачено обмеження - не більше ніж за шістьома рішеннями одночасно.

Копія зазначеного рішення направлена на адресу ОСОБА_1 листом Північного МРЦ від 11.06.2025 № 108/108-04.6.1-5/2509 з роз`ясненням підстав відмови та порядку оскарження такого рішення.

Під час апеляційного провадження на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 Північним МРЦ надано належним чином засвідчені копії наказу від 06.06.2025 № В-БВПД/108/108-04.6-5/11, листа від 11.06.2025 № 108/108-04.6.1-5/2509, а також копію журналу відправлення кореспонденції та копію опису вкладення до рекомендованого листа № 2100400208656.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правовідносини у сфері надання безоплатної правничої допомоги регулює Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 3460-VI безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

За приписами частини 4 статті 14 Закону № 3460-VI суб`єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьома рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 3460-VI у разі звернення особи, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення.

Частиною 2 статті 19 Закону № 3460-VI визначено, що якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз`ясненням порядку оскарження такого рішення.

Згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 20 Закону № 3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що Закон № 3460-VI встановлює чіткий порядок розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги: центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення зобов`язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні такої допомоги та надіслати копію відповідного рішення заявнику. При цьому законом передбачено обмеження щодо одночасного надання безоплатної вторинної правничої допомоги - не більше ніж за шістьома рішеннями одночасно.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, звернення ОСОБА_1 від 26.05.2025 було розглянуто Північним МРЦ 06.06.2025, тобто протягом 9 робочих днів з дня надходження звернення, що знаходиться в межах встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 3460-VI десятиденного строку. За результатами розгляду звернення Північним МРЦ прийнято наказ від 06.06.2025 № В-БВПД/108/108-04.6-5/11 про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 20 Закону № 3460-VI, а копія цього рішення разом із роз`ясненням порядку оскарження направлена на адресу ОСОБА_1 листом від 11.06.2025 № 108/108-04.6.1-5/2509.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями наказу від 06.06.2025 № В-БВПД/108/108-04.6-5/11, листа від 11.06.2025 № 108/108-04.6.1-5/2509, а також копією журналу відправлення кореспонденції, наданими Північним МРЦ на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 28.07.2026.

Таким чином, Північний МРЦ розглянув звернення ОСОБА_1 від 26.05.2025 у встановлений законом строк, прийняв відповідне рішення та направив його копію на адресу заявниці, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції винесено на здогадках та припущеннях і що жодного доказу направлення відповіді від 06.06.2025 не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факт прийняття Північним МРЦ рішення за зверненням ОСОБА_1 від 26.05.2025 та направлення копії цього рішення на адресу позивача. Зокрема, під час апеляційного провадження на виконання ухвали суду від 28.07.2026 відповідачем надано копії наказу від 06.06.2025, супровідного листа від 11.06.2025 та журналу відправлення кореспонденції. Крім того, 23.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направлено повідомлення про прийняте рішення та його копію на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом (№ 2100400208565), що підтверджується квитанцією та описом вкладення.

Отже, доводи апелянта про відсутність доказів направлення відповіді спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що допомога позивачу не надана відповідно до її заяви від 26.05.2025, колегія суддів зазначає, що предметом позову є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання вчинити дії. Суд першої інстанції правильно встановив, що Північний МРЦ не допустив бездіяльності, оскільки звернення позивача було розглянуто у встановлений законом строк та за його результатами прийнято відповідне рішення. Незгода позивача зі змістом прийнятого рішення (відмова у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги) не свідчить про бездіяльність відповідача та може бути предметом окремого оскарження в установленому законом порядку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та для зобов`язання відповідача вчинити дії, оскільки звернення ОСОБА_1 від 26.05.2025 було розглянуто у встановлений законом строк, за його результатами прийнято рішення, копія якого направлена на адресу заявниці.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.