Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №580/14399/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/14399/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Воловика С.В.

Суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2021 року, з урахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2021 року включно з урахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що проходив військову службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. Оскільки відповідач не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2021 року, позивач вважає таку бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує його права.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2021 року, із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації;

- зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Прикордонника Лазаренка, будинок 1, код ЄДРПОУ 38646021) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.05.2021 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 580/14399/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду, передбачений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, з урахуванням продовження такого строку на період дії карантину, встановленого у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, до 30 червня 2023 року. На переконання скаржника, зазначений строк розпочав перебіг з 01.07.2023 та сплив задовго до звернення позивача з позовом 30 грудня 2025 року, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Щодо суті нарахування індексації скаржник наводить висновок про те, що місяцем підвищення доходу позивача (базовим місяцем) є березень 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

На момент звернення до суду позивач звільнений зі служби наказом №65 від 11.04.2023 звільнений зі служби 30.04.2023, у зв`язку із закінченням строку контракту.

Позивач 06.06.2025 звернувся до відповідача з заявою про проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2021 з урахуванням березня 2018 року як базового місяця.

Листом відповідач повідомив позивача про те, що ним здійснено нарахування та виплату індексації за зазначений період, проте з наданої довідки вбачається, що відповідачем виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснювалась.

Вважаючи зазначену бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), у пункті 2 прямо відносить грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу до доходів, які підлягають індексації.

За змістом пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, чинній з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення (місяць підвищення доходу).

Схему посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018. Оклад за посадою позивача з січня 2008 року не змінювався і вперше змінився лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову схему тарифних розрядів.

Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача (базовим місяцем), за яким має здійснюватися обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації його грошового забезпечення. Аналогічний правовий висновок для спорів осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту сформульовано Верховним Судом у пункті 58 постанови від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21 та в пункті 62 постанови від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22.

Колегія суддів звертає увагу, що саме цей висновок і покладено в основу оскаржуваного рішення судом першої інстанції, який застосував до спірних правовідносин абзаци перший, другий, а також третій, четвертий і шостий пункту 5 Порядку № 1078, що визначають порядок обчислення суми індексації в самому місяці підвищення доходу з урахуванням розміру такого підвищення. Апеляційна скарга відповідача жодним чином не заперечує визначення березня 2018 року як місяця підвищення доходу позивача і фактично відтворює ту саму аргументацію, що й відзив відповідача, поданий у суді першої інстанції. Спору щодо методології обчислення індексації між сторонами на цій стадії не існує.

Єдиною фактичною підставою апеляційної скарги є доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду. Скаржник обчислює цей строк за частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX (тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права), з урахуванням його продовження на період дії карантину, установленого у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, до 30 червня 2023 року, і доходить висновку, що цей строк сплив задовго до звернення позивача з позовом 30 грудня 2025 року.

Колегія суддів з такими доводами відповідача не погоджується.

11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення № 1-р/2025, яким частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України визнано такою, що не відповідає Конституції України, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Зазначена норма втратила чинність із дня ухвалення цього рішення, тобто з 11 грудня 2025 року.

Отже, вже на момент звернення позивача з позовом до суду (30.12.2025) норма, на яку посилається відповідач, не діяла, і жодного тримісячного обмеження для звернення до суду з вимогами про стягнення грошового забезпечення (включно з індексацією як його складовою) законодавство не передбачало. Апеляційна скарга, підписана представником відповідача 01.05.2026, тобто майже через п`ять місяців після ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025, це рішення не аналізує і не спростовує.

Колегія суддів додатково зауважує, що весь спірний період нарахування індексації (01.03.2018- 12.05.2021) виник до 19.07.2022 - дати, з якої частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України вперше запровадила тримісячне обмеження. До цієї дати частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України прямо передбачала, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, на що правильно вказав суд першої інстанції з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, а доводи апеляційної скарги про протилежне не спростовують цього висновку та не враховують чинного правового регулювання станом на час звернення позивача до суду і на час розгляду справи.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова