Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №580/775/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/775/26 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 232350002236 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29 жовтня 2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести починаючи з 15.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.10.2025 № 232350002236 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 15.02.2025 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (7763,17 грн).

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 580/9452/25 відповідач прийняв рішення від 29 жовтня 2025 року № 232850001174 про відмову позивачу у перерахунку пенсії, у обґрунтування якого зазначив, що оскільки розмір пенсії позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (7763,17 грн), перерахунку із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника заробітної плати в розмірі 1,11 з 01.03.2021, в розмірі 1,14 з 01.03.2022 та в розмірі 1,197 з 01.03.2023 пенсія не підлягала. Відповідно до Постанови № 127 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн, яка враховується під час подальших перерахунків. Відповідно до Постанови № 118 з 01.03.2022 встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 135,00 грн, яка враховується під час подальших перерахунків. Відповідно до Постанови № 168 з 01.03.2023 встановлено щомісячну доплату до пенсії в сумі 100,00 грн, яка враховується під час подальших перерахунків. Індексація пенсій із 1 березня 2024 року проводилась із застосуванням середньої заробітної плати 7994,47 грн (3764,40 грн x 1,17 х 1,11 x 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії)). Із 1 березня 2025 року пенсію позивача перераховано згідно з частиною 2 статті 42 Закону та Постановою № 209, із застосуванням середньої заробітної плати 8913,83 грн (3764,40 грн x 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2025 середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії)).

Рішення відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на соціальний захист, яке охоплює право на забезпечення у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від особи причин, а також у зв`язку зі старістю чи в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України у солідарній системі здійснюється призначення таких видів пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з виробництвом, а також інвалідності з дитинства) та пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV встановлено, що з метою забезпечення індексації пенсійних виплат щороку, починаючи з 1 березня, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої були сплачені страхові внески та який використовується при обчисленні пенсії.

Зазначеною нормою також передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при визначенні розміру пенсії, щороку підлягає збільшенню на коефіцієнт, що формується із 50 відсотків показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року проведення такого збільшення, порівняно із трьома календарними роками, які передували року, що є попереднім щодо року здійснення відповідного збільшення.

При цьому розмір такого коефіцієнта та порядок його застосування визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням мінімального розміру збільшення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

На виконання зазначених положень Кабінетом Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).

Положеннями пунктів 1 та 2 Порядку №124 врегульовано механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої були сплачені страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії. При цьому визначено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, здійснювався шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), що був використаний для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на коефіцієнт, визначений відповідно до абзацу першого пункту 4 цього Порядку.

Водночас кожний наступний перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням зазначеного показника проводиться з урахуванням уже збільшеного в попередні роки показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої були сплачені страхові внески та який застосовується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 встановлено порядок визначення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії. Зокрема, такий коефіцієнт визначається за формулою: К = (ЗСЦ + ЗСЗ) Ч 50% / 100% + 1%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках), а ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що обчислюється за формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) Ч 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої були сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року проведення збільшення, а Псзп (2) - відповідний показник за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року здійснення такого збільшення.

Крім того, Порядком №124 передбачено, що за відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України, необхідних для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, може бути збільшений. Водночас його розмір не може перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої були сплачені страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, за три календарні роки, що передують року проведення такого збільшення, порівняно з трьома календарними роками, які передували року, що є попереднім щодо року здійснення відповідного збільшення.

Відповідно до Порядку №124 розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, щороку визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому у випадку відсутності необхідних даних щодо заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, під час визначення відповідного коефіцієнта використовуються наявні показники заробітної плати (доходу), з яких сплачено страхові внески та які враховуються при обчисленні пенсії, із подальшим проведенням перерахунку такого коефіцієнта для підвищення пенсій відповідно до вимог зазначеного Порядку.

Положеннями Порядку №124 також передбачено, що перерахунок пенсій на його підставі здійснюється щороку починаючи з 1 березня.

Отже, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, у тому числі особам, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», держава визначила новий підхід до підтримання належного рівня пенсійного забезпечення громадян та забезпечення збалансованості видатків на його фінансування. Такий механізм спрямований на збереження купівельної спроможності населення в умовах зростання споживчих цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням єдиного механізму збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який використовується для обчислення пенсії. При цьому зазначений показник не є сталим, а підлягає щорічному перегляду, що має забезпечувати підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш соціально вразливих категорій пенсіонерів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова №127) було встановлено, що у 2021 році перерахунок пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, здійснюється з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,11.

Крім того, пунктом 2 Постанови №127 передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли до 31 грудня 2020 року включно, не були підвищені відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися у період із січня по липень 2021 року включно у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, яка виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», то з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата у розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. При цьому зазначена доплата враховується під час проведення наступних перерахунків пенсії відповідно до законодавства.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) визначено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,14. Крім того, передбачено, що якщо сума збільшення пенсії за результатами такого перерахунку не досягає 100 гривень, особі встановлюється щомісячна доплата у розмірі, якого не вистачає до зазначеної суми, яка також враховується під час наступних перерахунків пенсії.

Водночас пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Разом із тим пунктом 8 цього ж розділу встановлено, що у 2023 році, зокрема, положення частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої передбачено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) передбачено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Крім того, підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 встановлено, що з 1 березня 2024 року особам, яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, поданими до 31 грудня 2023 року включно, та пенсії яких не підлягають підвищенню з 1 березня 2024 року відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 зазначеного Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, установлюється щомісячна доплата до пенсії у розмірі 100 гривень. Така доплата виплачується додатково до щомісячних доплат, передбачених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168, у межах максимального розміру пенсії, встановленого законом. При цьому зазначені щомісячні доплати враховуються під час проведення наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який використовується для обчислення пенсії.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) також визначено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, у розмірі 1,115.

Отже, аналіз положень постанов Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» свідчить, що індексація пенсій у відповідні роки здійснювалася відповідно до Порядку №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, визначеного станом на 1 жовтня 2017 року, на відповідні коефіцієнти.

Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що положення Порядку №124 не повною мірою узгоджуються з вимогами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначені нормативно-правові акти по-різному визначають показник, який підлягає збільшенню під час проведення індексації.

Так, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії, тоді як Порядок №124 встановлює необхідність застосування для цієї мети показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеного станом на 1 жовтня 2017 року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ґрунтується, зокрема, на принципах законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, а також диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Відтак, у разі існування розбіжностей між положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №124 застосуванню підлягають саме приписи закону як нормативно-правового акта вищої юридичної сили. Кабінет Міністрів України, реалізуючи надані йому повноваження щодо визначення порядку проведення індексації, не вправі змінювати законодавчо визначений механізм обчислення показника, який підлягає збільшенню, або звужувати обсяг прав пенсіонерів, гарантованих Законом №1058-IV.

Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування означає, що всі умови функціонування відповідної системи, права та обов`язки її учасників визначаються виключно законом. Такий підхід забезпечує правову визначеність, унеможливлює свавільне нормативне регулювання та гарантує рівність прав усіх осіб незалежно від їхнього соціального чи економічного становища. Одночасно цей принцип передбачає прозорість механізму призначення і перерахунку пенсій, обчислення страхового стажу, визначення розміру страхових внесків та пенсійних виплат, що дає можливість особам чітко усвідомлювати обсяг своїх прав і обов`язків. Крім того, зазначений принцип є одним із проявів принципу соціальної справедливості, оскільки законодавчо визначені правила функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма її учасниками з урахуванням сплачених ними страхових внесків та тривалості набутого страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та величини заробітної плати (доходу) покликаний забезпечити соціальну справедливість у системі пенсійного страхування та сформувати належну мотивацію громадян до участі в цій системі. Реалізація зазначеного принципу передбачає безпосередню залежність розміру пенсійної виплати від тривалості набутого особою страхового стажу, тобто чим більшим є період, протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески, тим вищим має бути розмір призначеної їй пенсії. Такий підхід стимулює громадян до тривалішої трудової діяльності та сплати страхових внесків упродовж більшого періоду.

Водночас під час визначення розміру пенсійної виплати враховується також заробітна плата (дохід), з якої фактично сплачувалися страхові внески. Відповідно, більший розмір заробітної плати зумовлює сплату більшого обсягу внесків до Пенсійного фонду України, що, своєю чергою, безпосередньо впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, зазначений принцип заохочує громадян до офіційного працевлаштування та отримання легальної заробітної плати, з якої у встановленому законом порядку сплачуються страхові внески, оскільки ці обставини безпосередньо визначають рівень їхнього майбутнього пенсійного забезпечення.

Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на формування прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Його зміст полягає у забезпеченні належного взаємозв`язку між обсягом внесків, сплачених особою до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та рівнем її соціального забезпечення після досягнення пенсійного віку.

Отже, законодавче закріплення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність та довіру громадян до пенсійної системи, що є однією з ключових складових належного соціального захисту населення.

З огляду на викладене положення абзаців першого та другого пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у системному взаємозв`язку та відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Це означає, що під час проведення індексації пенсії збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який був безпосередньо врахований при первинному обчисленні пенсії особи.

В іншому разі підлягають застосуванню приписи частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Надане суду повноваження не застосовувати нормативно-правовий акт у разі встановлення його суперечності Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативно-правовому акту безпосередньо кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому належне дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ нормативного акта, який відповідає критерію «якості закону», тобто є доступним, передбачуваним у своєму застосуванні, достатньо чітким та не допускає свавільного втручання у права особи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи залишаються вони чинними на момент розгляду конкретної справи. Отже, за правовою позицією Верховного Суду положення таких нормативно-правових актів, як законодавчого, так і підзаконного характеру, не можуть бути застосовані судом навіть у випадку, якщо формально вони не втратили чинності. Відповідні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19.

Таким чином, у разі виникнення суперечності між положеннями підзаконного нормативно-правового акта та приписами закону застосуванню підлягають норми закону як акта, що має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного під час здійснення щорічної індексації пенсії позивача, призначеної у 2020 році відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який безпосередньо враховувався під час обчислення пенсії позивача, як це передбачено частиною другою статті 42 зазначеного Закону.

Одночасно під час такого перерахунку підлягають застосуванню відповідні коефіцієнти збільшення, установлені постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Отже, Порядок №124 підлягає застосуванню виключно у тій частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не змінює законодавчо визначеного механізму проведення індексації пенсій.

Зважаючи на загальновизнані засади пріоритетності закону над підзаконними нормативно-правовими актами, застосування з 2021 року під час індексації пенсій положень пункту 5 Порядку №124 у спосіб, який передбачає збільшення не того показника середньої заробітної плати, що був врахований при призначенні пенсії, а показника, визначеного станом на 1 жовтня 2017 року, не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та є протиправним.

За таких обставин абзаци перший і другий пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у спосіб, узгоджений із частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який був використаний для обчислення саме пенсії відповідної особи.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм матеріального права Верховний Суд виклав, зокрема, у постановах від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі №620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24, а також у низці інших судових рішень у подібних правовідносинах.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», установлюючи у 2021- 2023 роках щомісячні доплати до пенсії, а також застосовуючи у березні 2024 та 2025 років показник середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки замість застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який безпосередньо враховувався при обчисленні пенсії позивача, діяло не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У зв`язку із цим спірне рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний та ефективний спосіб поновлення порушеного права позивача, суд виходить із принципу верховенства права, гарантій захисту права власності, закріплених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також із необхідності забезпечення реального, а не формального судового захисту.

Ефективність такого захисту передбачає безпосереднє поновлення судовим рішенням порушеного права особи, яка звернулася до суду, без покладення на неї обов`язку повторно звертатися до суб`єкта владних повноважень, подавати додаткові заяви або виконувати інші умови, якщо всі необхідні для відновлення її права обставини вже встановлені під час судового розгляду.

Ураховуючи наведені обставини та з метою забезпечення повного й ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 15 лютого 2025 року перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, з якої сплачено страхові внески та який був врахований під час обчислення пенсії позивача, коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.

Крім того, починаючи з 1 березня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області слід зобов`язати здійснити подальший перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, попередньо збільшеного з урахуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.

За результатами проведення зазначених перерахунків відповідач зобов`язаний здійснити виплату пенсії позивачу в належному розмірі з урахуванням сум, фактично виплачених за відповідний період.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не дають правових підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Т.Р. Вівдиченко