Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №540/8043/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №540/8043/21

Суддя: Ступакова І.Г.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 540/8043/21

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата і місце ухвалення: 15.06.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом Національного природного парку «Джарилгацький» до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Скадовськ-Марина», про визнання незаконним та скасування пункту припису, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2021 року Національний природний парк «Джарилгацький» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Скадовськ-Марина», про визнання незаконним та скасування пункту 3 припису Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 23.11.2021р. №06/1-14/895/21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Національний природний парк «Джарилгацький» є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) проведено позапланову перевірку НПП «Джарилгацький», за наслідками якої складено акт від 23.11.2021р. №06/1-14/895/21. Актом перевірки, серед іншого, зафіксовано здійснення позивачем господарської діяльності без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». На підставі вказаного акту перевірки відповідачем видано припис від 23.12.2021р. №06/1-14/895/21, пунктом 3 якого зобов`язано НПП «Джарилгацький» у термін до 01.02.2022р. оформити висновок з оцінки впливу на довкілля. Вказаний пункт припису позивач вважає незаконним та зазначав, що ПП «Джарилгацький» відповідно до КВЕДів діяльності не вправі вести господарську діяльність щодо надання послуг рекреаційного призначення, а саме: розміщення ресторанних комплексів, лаундж - зон, об`єктів життєзабезпечення та необхідної інфраструктури. Позивач стверджував, що він не має жодного відношення до плавучого причалу проекту ПЖ0316 Джарилгацький, дебаркадеру ДДЗ та стоянкового судна «Павло Полуботок». Господарську діяльність з розміщення дебаркатеру ДДЗ «Павло Полуботок» для забезпечення швартовки плавзасобів, організації посадки та висадки пасажирів здійснює ТОВ «Скадовськ – Марина», що погоджено листом Херсонської обласної державної адміністрації від 05.07.2021р. №74800/0-21/01-01-55/314-7817. За наведених обставин, за твердженнями позивача, саме ТОВ «Скадовськ – Марина», як суб`єкт господарювання, який здійснює плановану господарську діяльність, зобов`язане отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, як це передбачено положеннями Закону №2059-VIІІ та Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1026.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт три припису Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 23.11.2021р. №06/1-14/895/21.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Національного природного парку «Джарилгацький» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 15.06.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Національного природного парку «Джарилгацький».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що в діях позивача відсутні ознаки «планованої діяльності» у контексті п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Цитована судом стаття 3 Господарського кодексу України прямо передбачає існування некомерційної господарської діяльності. НПП «Джарилгацький», як державна установа, здійснює саме некомерційну господарську діяльність з управління та розпорядження заповідними землями. Проведення засідань Науково-технічної ради та офіційне погодження розміщення об`єктів третіх осіб на своїй території є елементом цієї господарської діяльності.

Також, апелянт посилається на те, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» захищає екологічну безпеку. Для природного середовища немає значення, хто саме організував туристичний хаб і чи отримує Нацпарк від цього прибуток. Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону №2059-VIII поняття «планована діяльність» включає не лише будівництво об`єктів, а й будь-яке «інше втручання в природне середовище». Встановлення в охоронній заповідній акваторії НПП «Джарилгацький» острова Джарилгач, район маяків, сезонного плавпричалу та ресторану з лаундж-зоною є прямим втручанням в природне середовище. Згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», проведення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для будь-якої планованої діяльності та втручань у природне середовище. Особливо це стосується територій природно-заповідного фонду, до яких належить і Національний природний парк «Джарилгацький».

Посилається апелянт і на те, що при постановленні оскаржуваного рішення судом здійснено не правильне тлумачення п.12 ч.3 ст.3 Закону №2059- VIII, зазначивши, що вказана норма закону стосується виключно «курортних містечок та готельних комплексів», а тому ресторан на воді та причал нібито не підлягають ОВД. За твердженнями апелянта, законодавець у п.12 ч.3 ст.3 Закону №2059-VIII чітко визначив, що обов`язковій оцінці підлягає вся галузь «туризм та рекреація» на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ) чи в їх охоронних зонах. Надання туристичних та рекреаційних послуг (плавучий ресторан, лаундж-зона, туристичний хаб) безпосередньо на території та в охоронній акваторії заповідного острова Джарилгач повністю підпадає під визначення планованої рекреаційної діяльності.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на момент проведення перевірки активна господарська діяльність на об`єкті була відсутня виключно з об`єктивних причин — через завершення курортного сезону. Проте, згідно з витягом з протоколу №1 чергового засідання Науково-технічної ради НПП «Джарилгацький» від 23.04.2021р., до порядку денного було прямо включено розгляд та погодження встановлення сезонних плавпричалів для здійснення господарської діяльності. Це беззаперечно доводить, що перед початком нового курортного сезону НПП «Джарилгацький» мав отримати висновок з ОВД.

Апелянт стверджує, що відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», саме на адміністрацію Нацпарку покладено імперативний обов`язок щодо охорони, збереження та додержання режиму цієї заповідної зони. Відсутність у реєстраційних документах установи КВЕДів на ресторанний чи готельний бізнес не звільняє її від обов`язку дотримуватися закону на власній території. Припис Державної екологічної інспекції Південного округу не змушує Нацпарк самостійно надавати рекреаційні послуги чи вести ресторанну діяльність. Він винесений з метою зобов`язати державну установу, як єдиного відповідального розпорядника території, припинити правопорушення, не допускати дій, які можуть завдати шкоди заповідним об`єктам, та впорядкувати дозвільну екологічну документацію на підконтрольній їй заповідній території.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, НПП «Джарилгацький» створений відповідно до Указу Президента України від 11.12.2009р. №1045 та є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

НПП «Джарилгацький» є юридичною особою, зареєстрованою 19.12.2011р., основним видом діяльності за кодом КВЕД є 91.04 Функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників (основний), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Парк розташований на території Скадовського району Херсонської області.

Згідно пунктів 1.1, 1.2. Положення про Національний природний парк «Джарилгацький», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020р. №65, Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

На підставі наказів від 16.11.2021р. та від 17.11.2021р. №1461-06/2-22, у період з 17.11.2021р. по 23.11.2021р. старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання Національний природний парк «Джарилгацький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 23.11.2021р. №06/1-14/895/21, яким, серед іншого, зафіксовано здійснення позивачем господарської діяльності без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об`єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України. Тобто, розміщення будь яких об`єктів в охоронній зоні Національний природний парк «Джарилгацький» і які, потенційно, можуть призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду повинні розташовуватись на основі оцінки впливу на довкілля.

Відповідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Згідно пп.12 п.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінці впливу на довкілля підлягає розміщення готельних комплексів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах.

На території Національного природного парку «Джарилгацький» здійснюються наступні види природокористування, що потребують отримання лімітів: використання територій в рекреаційних та освітньо-виховних цілях; використання природних ресурсів ПЗФ у наукових цілях.

У зв`язку із відсутністю оцінки впливу на довкілля внаслідок розміщення плавзасобу «Павло Полуботок» на момент проведення перевірки не можливо встановити можливі негативні наслідки на навколишнє середовище.

Протоколом №1 засідання Науково-технічної ради Парку від 23.04.2021р., після розгляду звернення ТОВ «Скадовськ-Марина» від 04.04.2021р. №1-04, погоджено встановлення сезонного пасажирського плавпричалу проекту ГІЖ031 б Джарилгацький ДДЗ «Павло Полуботок» в межах території (акваторії) НПП «Джарилагцький» острова Джарилгач, район маяків (кв. 130, координати 46°00” 50,6 N330408.8” Е) для забезпечення швартовки плавзасобів, організації посадки та висадки пасажирів.

Херсонська обласна державна адміністрація листом від 05.07.2021р. №74800/0-21/01-01-55/314-7817 повідомила директора ТОВ «Скадовськ-Марина», що не заперечує проти розміщення дебаркадеру. В той же час, згідно відкритих джерел (https://cutt.lv/OEMWi (сторінка в соцмережі ТОВ «Скадовськ-Марина») на базі дебаркатеру ДДЗ «Павло Полуботок» розташовано плавучий ресторан, лаунж-зона, об`єкти життєзабезпечення та необхідної інфраструктури.

Таким чином, за висновками перевіряючих, надання даного виду туристичних та рекреаційних послуг потребує здійснення оцінки впливу на довкілля згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

23.11.2021р. старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складно припис №06/1-14/895/21, пунктом 3 якого зобов`язано Національний природний парк «Джарилгацький» у термін до 01.02.2022р. оформити висновок з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Не погоджуючись з правомірністю вказаного пункту припису №06/1-14/895/21 від 23.11.2021р. Національний природний парк «Джарилгацький» оскаржив його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Національного природного парку «Джарилгацький» та скасовуючи п.3 припису Державної екологічної інспекції Південного округу №06/1-14/895/21 від 23.11.2021р., виходив з того, що в розумінні пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2059-VIII поняттям «планована діяльність» охоплюється планова господарська діяльність, яка своєю чергою, передбачає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень. За висновками суду, наведені відповідачем в акті перевірки обставини, з якими він пов`язує необхідність оформлення НПП «Джарилгацький» висновок оцінки впливу на довкілля, не узгоджуються з визначенням поняття «планована діяльність» у контексті приписів пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2059-VIII. Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів розміщення готельних комплексів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах НПП «Джарилгацький», у т.ч. шляхом їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до наявних у справі документів, власником судна «Павло Полуботок», призначення та тип понтон дебаркадеру є Волков В.В. Згідно листа ТОВ «Скадовськ-Марина» від 03.12.2021р., адресованого НПП «Джарилгацький», судно «Павло Полуботок» є стоянковим судном, а не готельно-ресторанним комплексом. На судні відсутні приміщення для проживання відпочиваючих та приготування страв.

Суд звернув увагу, що матеріалами справи не підтверджено віднесення НПП «Джарилгацький» до суб`єктів господарювання, які ведуть планову господарську діяльність в сфері туризму та рекреації. А відтак, обов`язуючи НПП «Джарилгацький» оформити висновок з оцінки впливу на довкілля згідно ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Частиною першою статті 42 Конституції України проголошено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

У той же час, у частині першій статті 50 Конституції України закріплено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

З огляду на вищезазначені конституційні положення колегія суддів доходить висновку, що поняття «безпека життя і здоров`я людини» слід розуміти у широкому значенні, яке охоплює різноманітні сфери суспільно-управлінських відносин, в яких застосування та тлумачення норм законодавства слід розглядати, головним чином, в аспекті створення максимальних гарантій безпечності людини та її відчуття захищеності, що також є основою суспільного інтересу. Пріоритет такого інтересу, за загальним правилом, над приватним інтересом (зокрема, у формі права власності, права на підприємницьку діяльність) у випадку їх конкуренції підтверджується також положеннями частини першої статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2023 року у справі №240/29665/21.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон №2059-VIII).

Згідно статті 1 Закону №2059-VIII під впливом на довкілля (далі - вплив) слід розуміти будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 3 Закон №2059-VIII передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті.

Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 3 Закону №2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, туризм та рекреацію:

лижні траси, лижні витяги і канатні дороги та відповідні комплекси споруд на площі 5 гектарів і більше;

яхт-клуби, яхтові стоянки та місця базування катерів місткістю понад 50 суден або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах;

курортні містечка та готельні комплекси поза межами населених пунктів місткістю не менш як 100 номерів або площею 5 гектарів і більше; курортні містечка та готельні комплекси в межах населених пунктів місткістю не менш як 50 номерів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; курортні містечка та готельні комплекси на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; оголошення природних територій курортними;

постійні місця для кемпінгу та автотуризму площею 1 гектар і більше або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах;

гольфклуби площею 3 гектари і більше або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах;

тематичні розважальні парки площею 1 гектар і більше.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі №520/8633/18, поняттям «планована діяльність» охоплюється планована господарська діяльність, що включає, зокрема, будівництво, реконструкцію об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Як вже зазначалося колегією суддів, перевіркою встановлено, що протоколом №1 засідання Науково- технічної ради Парку від 23.04.2021р., за зверненням ТОВ «Скадовськ – Марина» від 04.04.2021р. №1-04, погоджено встановлення сезонного пасажирського плавучого причалу пректу ПЖ0316 Джарилгацький, ДДЗ, «Павло Полуботок» в межах території (акваторії) НПП «Джарилгацький» острова Джиралгач, район маяків для забезпечення швартовки плавзасобів, організації посадки та висадки пасажирів. Згідно відкритих джерел на базі дебаркатеру ДДЗ «Павло Полуботок» розташовано плавучий ресторан, лаундж-зона, об`єкти життєзабезпечення та необхідної інфраструктури.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що розміщення будь-яких об`єктів в охоронній зоні Національний природний парк «Джарилгацький» і які, потенційно, можуть призвести до негативного впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, має бути здійснено на основі оцінки впливу на довкілля; надання даного виду туристичних та рекреаційних послуг потребує здійснення оцінки впливу на довкілля згідно пп.12 п.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені відповідачем в акті перевірки обставини, з якими він пов`язує необхідність оформлення НПП «Джарилгацький» висновку оцінки впливу на довкілля, не узгоджуються з визначенням поняття «планована діяльність» у контексті приписів пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII, оскільки:

по-перше, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НПП «Джарилгацький» є державною установою, основним видом діяльності якого є функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників. Позивач не здійснює господарську діяльність у сфері готельно-ресторанного комплексу;

по-друге, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) не надано доказів розміщення готельних комплексів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах НПП «Джарилгацький», у т.ч. шляхом їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

Що ж до посилань апелянта на факт надання НПП «Джарилгацький» туристичних та рекреаційних послуг з огляду на погодження розміщення сезонного пасажирського плавпричалу проекту ГІЖ0316Джарилгацький ДДЗ «Павло Полуботок» в межах території (акваторії) НПП «Джарилгацький» острова Джарилгач, район маяків, для забезпечення швартовки плавзасобів, організації посадки та висадки пасажирів, на якому розташовано плавучий ресторан, лаунж-зона, об`єкти життєзабезпечення та необхідної інфраструктури, то, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, дебаркадером є плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів; пристань.

Дебаркадер не є курортним містечком та готельним комплексом в розумінні п.12 ч.3 ст.3 Закону №2059-VIII, на яку відповідач посилається в акті перевірки.

Згідно листа ТОВ «Скадовськ-Марина» від 03.12.2021р., адресованого НПП «Джарилгацький», судно «Павло Полуботок» є стоянковим судном, а не готельно-ресторанним комплексом, на судні відсутні приміщення для проживання відпочиваючих та приготування страв.

Доказів протилежного Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.

ТОВ «Скадовськ-Марина» листом від 03.12.2021р., адресованим відповідачу, повідомило, що у 2021 році відбулось презентаційне відкриття (протягом 3 годин) туристичного хабу, але ніякої діяльності не велось. «Павло Полуботок» має усі документи Регістра судноплавства України, у тому числі Свідоцтво про запобігання забрудненню навколишнього середовища. Розташування даного плавзасобу в даному місці погоджено Науковою радою НПП «Джарилгацький», Херсонською ОДА, Капітанією Херсонського порту та поінформовано усі державні установи, які мають до цього відношення (Скадовський прикордонний загін, МИС, поліція, Скадовська РДА та інші). Знаходження судна на плаву та відстань у 15 метрів від берега з осадкою судна 1 м ніяким чином не можуть впливати на течію, яка взагалі природньо відсутня вздовж берега острову Джарилгач, а тим більше на природній рух біоресурсів та їх кількість. Жодних викидів ніколи не відбувалось, у зв`язку із їх відсутністю як таких.

Зазначене у сукупності, на думку колегії суддів, спростовує доводи відповідача щодо віднесення НПП «Джарилгацький» до суб`єктів господарювання, які ведуть планову господарську діяльність в сфері туризму та рекреації.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), як суб`єктом владних повноважень, за якого частиною другою статті 72 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності прийнятих рішень, не доведено надання НПП «Джарилгацький» виду туристичних та рекреаційних послуг, які потребують здійснення оцінки впливу на довкілля згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

За наведених обставин, суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував пункт 3 припису Державної екологічної інспекції Південного округу від 23.11.2021р. №06/1-14/895/21.

Доводи апеляційної скарги відповідача таких висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) та скасування рішення від 15.06.2026р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua