Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №400/6490/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6490/26

Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В. Дата і місце ухвалення: 04.06.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

03 червня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не завершенні адміністративної процедури за заявами ОСОБА_3 щодо призначення пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати відповідача завершити адміністративну процедуру шляхом: належного опрацювання поданих документів; встановлення всіх юридично значимих обставин; прийняття індивідуального адміністративного акту по суті заяв (про призначення або відмову у призначенні відповідних виплат);

- визнати, що подання заяви та прийняття документів до опрацювання породжує обов`язок суб`єкта владних повноважень завершити адміністративну процедуру шляхом прийняття рішення по суті. Встановити факт розпочатої та незавершеної адміністративної процедури, ініційованої ОСОБА_3 ;

- визнати протиправним ухилення відповідача від прийняття індивідуального адміністративного акта, що виражається у не завершенні розгляду заяв та відсутності рішення по суті;

- встановити, що смерть заявника після початку адміністративної процедури не припиняє обов`язку суб`єкта владних повноважень завершити її шляхом прийняття рішення по суті;

- зобов`язати відповідача здійснювати подальший розгляд заяв у порядку процесуального правонаступництва ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 19.06.2025р. її чоловік ОСОБА_3 подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про призначення пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворювання, пов`язаним із проходженням військової служби. Документи прийняті відповідачем до опрацювання, передані на обласний рівень та перебували у процедурі адміністративного розгляду. В листопаді 2025 року ОСОБА_3 помер. Наразі розпочата ІНФОРМАЦІЯ_3 адміністративна процедура розгляду заяви про призначення ОСОБА_3 пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги не закінчена, що є протиправною бездіяльністю відповідача.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 04.06.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір нібито має приватноправовий характер та пов`язаний із спадкуванням. Судом не враховано, що предметом позову не є спадкові правовідносини, поділ спадщини, визначення складу спадкового майна чи визнання права власності на спадкове майно. Предметом спору є виключно оскарження протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка полягає у неприйняті рішення за заявами ОСОБА_3 , незавершені адміністративної процедури щодо призначення йому пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги, а також невчиненні обов`язкових дій, передбачених законом у межах компетенції відповідача. Зазначені заяви були подані самим військовослужбовцем за життя, адміністративна процедура була розпочата та перебувала на стадії розгляду, що виключає можливість кваліфікації спірних правовідносин як спадкових.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції фактично підмінив предмет спору, оскільки замість оцінки законності бездіяльності суб`єкта владних повноважень здійснив аналіз спадкових правовідносин, що не було предметом спору. Така підміна призвела до помилкового висновку про непідсудність спору адміністративним судам та, як наслідок, до безпідставної відмови у відкритті провадження, без дослідження ключового питання — законності бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у даному випадку наявний класичний публічно-правовий спір, оскільки він виник у зв`язку з реалізацією суб`єктом владних повноважень своїх управлінських функцій щодо прийняття та опрацювання заяв, здійснення адміністративної процедури та прийняття рішення у визначений законом спосіб. Зазначення ОСОБА_1 свого статусу дружини померлого військовослужбовця ОСОБА_3 та члена його сім`ї здійснено виключно з метою підтвердження процесуальної заінтересованості у зверненні до суду після смерті заявника та жодним чином не змінює характеру спірних правовідносин.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст.55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Згідно ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Отже, систему адміністративних судів в Україні утворено для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності.

За приписами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є: суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин - у їх сукупності. Необхідною ознакою відповідача у адміністративній справі є здійснення ним у спірних правовідносинах публічно-владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 , як дружиною померлого ОСОБА_3 , бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не завершенні адміністративної процедури за заявами ОСОБА_3 щодо призначення пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи у відкритті провадженні у справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме: права власності на спадкове майно у вигляді не завершення адміністративної процедури за заявами ОСОБА_3 щодо призначення пенсії по інвалідності та одноразової грошової допомоги, яка належала спадкодавцю за життя, має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

Спірні правовідносини виникли між суб`єктом владних повноважень та ОСОБА_1 щодо реалізації прав померлого ОСОБА_3 в рамках публічно-правових відносин соціального забезпечення військовослужбовців.

Оскаржувана бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , як органу військового управління, безпосередньо стосується виконання останнім визначених законом обов`язків.

Нездійснення або затягування завершення адміністративної процедури з оформлення таких документів є публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

У даному випадку між сторонами у справі не виникли приватноправові відносини, що давало б колегії суддів підстави для висновку, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу, що судовий захист у порядку цивільного судочинства (на підставі норм ЦК України про спадкування) можливий лише тоді, коли пенсія або одноразова грошова допомога вже були нараховані (призначені) за життя військовослужбовця ОСОБА_3 , але фізично не отримані ним. Тільки тоді ці конкретні суми стають майном та включаються до спадщини.

За наведених обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спір носить ознаки приватноправового характеру та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у відповідності до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно вимог ст.320 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та, на підставі ч.2 ст.328 КАС України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук