Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №280/9771/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9771/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 в адміністративній справі №280/9771/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.09.2019, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач відзив на скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити позивачу обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є особою з інвалідністю III групи, отримує пенсію по інвалідності та має необхідний страховий і спеціальний стаж роботи за Списком №1, що підтверджується рішенням органу Пенсійного фонду України від 24.03.2025 №084050003213, відповідно до якого страховий стаж позивача становить 61 рік 3 місяці 22 дні, у тому числі стаж роботи за Списком №1 — 20 років 3 місяці 19 днів.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведена норма визначає самостійні умови обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком та пов`язує виникнення такого права саме з наявністю у особи необхідного трудового стажу, у тому числі пільгового, а не з досягненням віку, встановленого для призначення пенсії за віком.

Буквальне тлумачення частини другої статті 29 Закону №1788-ХІІ свідчить, що законодавець використав словосполучення «є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком», а не «особа має право на призначення пенсії за віком». Таким чином, визначальним критерієм є саме наявність необхідного стажу, а не одночасне виконання всіх умов для призначення пенсії за віком як окремого виду пенсійного забезпечення.

Колегія суддів також враховує, що позивач не звертався із заявою про переведення на пенсію за віком, а просив здійснити саме обчислення вже призначеної пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до спеціальної норми частини другої статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, посилання відповідача на статті 10, 28 та 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють умови призначення пенсії за віком або переведення з одного виду пенсії на інший, не спростовують права позивача, що виникає саме на підставі статті 29 Закону №1788-ХІІ.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача через вебпортал Пенсійного фонду України із проханням здійснити відповідний перерахунок. Відповідач по суті розглянув таке звернення, перевірив страховий стаж позивача, навів мотиви відмови та фактично прийняв рішення щодо відсутності у позивача права на отримання пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком. Отже, відповідачем було реалізовано владні управлінські повноваження, а тому відповідний лист є предметом судового контролю незалежно від його назви чи форми.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на момент звернення у відповідача вже перебували всі необхідні документи пенсійної справи позивача, відомості щодо його страхового та спеціального стажу були сформовані самим органом Пенсійного фонду, а тому відсутність окремої заяви встановленої форми за наведених обставин не могла бути самостійною підставою для відмови у реалізації права на належне пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою встановлених обставин та не містять обставин, які б спростовували висновки суду першої інстанції або свідчили про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 в адміністративній справі №280/9771/25 є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування або зміни відсутні.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції всебічно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин, ґрунтуються переважно на іншому тлумаченні норм матеріального права та не містять обставин, які відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 в адміністративній справі №280/9771/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов