Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №160/6719/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6719/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року у справі №160/6719/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.11.2024 №046350017744 про відмову у призначенні пенсії, зарахувати до пільгового та спеціального стажу відповідні періоди навчання і військової служби, а також зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 або повторно розглянути заяву від 04.11.2024 з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.11.2024 №046350017744 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання позивача з 26.05.2003 по 17.07.2003, з 09.02.2011 по 11.05.2011, з 21.04.2021 по 02.07.2021.

Зобов`язано відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі періоди військової служби позивача з 12.04.2016 по 18.08.2016, з 07.09.2016 по 24.12.2016, з 30.01.2017 по 12.03.2017, з 18.03.2017 по 21.03.2017, з 16.02.2023 по 23.02.2023, з 26.07.2023 по 21.08.2023, з 05.09.2023 по 29.09.2023, з 26.10.2023 по 31.10.2023.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно зарахував спірні періоди навчання до пільгового стажу, а також неправильно застосував положення законодавства щодо пільгового обчислення періодів військової служби.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Апеляційна скарга розглянута судом відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.11.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

За результатами її розгляду відповідачем прийнято рішення від 08.11.2024 №046350017744, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

При цьому пенсійний орган визначив загальний страховий стаж позивача 20 років 10 місяців 12 днів, стаж з урахуванням додаткових років – 32 роки 10 місяців 12 днів, пільговий стаж за провідними професіями – 3 роки 26 днів, навчання за фахом – 3 місяці 3 дні, стаж підземних робіт за відповідними професіями – 16 років 1 місяць 17 днів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таке рішення пенсійного органу не відповідає вимогам законодавства.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, законодавством прямо передбачено можливість зарахування часу відповідного професійного навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 26.05.2003 по 17.07.2003 проходив курсове навчання за професією гірника підземного та машиніста підземного устаткування.

Відповідно до трудової книжки позивача, 19.05.2003 його було прийнято на шахту Тернівська учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті, а після закінчення навчання позивач продовжив трудову діяльність у відповідній сфері.

Крім того, матеріалами справи підтверджується проходження позивачем навчання з 09.02.2011 по 11.05.2011 та з 21.04.2021 по 02.07.2021 у Філії «Учбово-курсовий комбінат» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Таким чином, наведені докази в їх сукупності свідчать про безпосередній зв`язок зазначених періодів навчання з професійною діяльністю позивача на підземних роботах.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування відповідних періодів навчання до пільгового стажу за Списком №1.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

При цьому законодавство передбачає спеціальні правила обчислення стажу для осіб, які проходили військову службу та брали безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 21.03.2017 №65 позивач безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення та захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України у періоди:

з 12.04.2016 по 18.08.2016;

з 07.09.2016 по 24.12.2016;

з 30.01.2017 по 12.03.2017;

з 18.03.2017 по 21.03.2017.

У цьому ж документі зазначено, що відповідні періоди підлягають пільговому обчисленню – один місяць служби за три місяці.

Крім того, довідкою військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 30.09.2024 №5773 підтверджено, що позивач у періоди з 16.02.2023 по 23.02.2023, з 26.07.2023 по 21.08.2023, з 05.09.2023 по 29.09.2023 та з 26.10.2023 по 31.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Так, подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді, а саме: постанова від 21 березня 2023 року (справа № 160/6146/19), постанова від 05 червня 2018 року (справа № 348/347/17), постанова від 30 липня 2019 року (справа № 346/1454/17), постанова від 02 квітня 2020 року (справа № 185/4140/17), постанова від 16 червня 2020 року (справа № 185/7049/16).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та характер роботи позивача на момент призову на військову службу, висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування зазначених періодів до спеціального та пільгового стажу в розрахунку один місяць служби за три є правильним.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Однак відповідач не довів, що при прийнятті оскаржуваного рішення ним були належним чином враховані всі документи, подані позивачем, та правильно застосовані норми законодавства щодо обчислення пільгового стажу.

З огляду на це висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.11.2024 №046350017744 є обґрунтованим.

Колегія суддів також погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши протиправність оскаржуваного рішення, правильно застосував положення матеріального та процесуального права, а його висновки відповідають фактичним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 160/6719/25 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року у справі №160/6719/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов