Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №160/9875/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9875/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року у справі №160/9875/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2026 №046150019169 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 12.12.1995 по 30.10.1997;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 від 23.01.2020 у справі №1-5/2018 (764/15) з 01.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.03.2026 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2026 №046150019169 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням віку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Крім того, в оскаржуваному рішенні до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не було зараховано період роботи з 12.12.1995 по 30.10.1997, підтверджений архівною довідкою №Т-2003-В/25-02/1 від 06.11.2025, оскільки, на думку відповідача, зазначена довідка не відповідає вимогам додатка №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вказує, що наявні в його трудовій книжці записи належним чином підтверджують періоди роботи на посадах, віднесених до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. На переконання позивача, після зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи з 12.12.1995 по 30.10.1997 його пільговий стаж за Списком №1 становитиме 7 років 9 місяців 19 днів, що дає йому право на зменшення пенсійного віку та призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правових висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), починаючи з 01.10.2025. Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2026 №046150019169 протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року у справі №160/9875/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2026 №046150019169 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи з 12.12.1995 по 30.10.1997. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та зарахованого цим рішенням періоду роботи. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

26.03.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

03.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046150019169 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідачем зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви:

до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи;

до пільгового стажу не зараховано період роботи з 12.12.1995 по 30.10.1997 згідно з архівною довідкою №T-2003-B/25-02/1 від 06.11.2025, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993. Відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи №2 від 13.02.2026, що дає право на призначення пенсії, заявнику необхідно надати наказ про переведення на посаду «плавильник».

Страховий стаж заявника становить 36 років 8 місяців 7 днів.

Пільговий стаж особи по Списку №1 - 05 років 11 місяців 0 днів.

Пільговий стаж особи по Списку №2 - 13 років 01 місяць 12 днів.

Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 41 рік 8 місяців 7 днів.

Враховуючи зазначене, вирішено відмовити ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням необхідного пенсійного віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення КСУ 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, як правильно зробив висновок суд першої інстанції, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо вимог в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1: з 12.12.1995 по 30.10.1997, суд, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.

Позивачем до матеріалів справи надано трудова книжка серії НОМЕР_2 від 13.04.1992 позивача містить наступні записи (№7-8) стосовно періоду роботи, що не зарахований відповідачем до пільгового стажу у Інженерно-виробничій фірмі «Кримет»:

12.12.1995 - прийнятий плавильником кольорових металів (наказ №191 від 12.12.1995);

30.10.1997 – звільнений за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ №170 від 30.10.1997).

Вказані у трудовій книжці дані, а також те, що позивач працював на роботах за посадами, що передбачені Списком №1 підтверджені архівною довідкою архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 06.11.2025 №Т-2003-В/25-02/1.

В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).

Трудова книжка, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірний період.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , та, як наслідок, необхідності його скасування із покладенням на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов`язку повторно розглянути заяву позивача від 26.03.2026 року про призначення пенсії за віком за пільгових умовах.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

У Х В АЛ ИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року у справі №160/9875/26 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов