Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №160/37069/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/37069/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року у справі №160/37069/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №№047250024415 від 30.09.2025 р. щодо відмови у перерахунку пенсії, а саме не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.1993 по 31.12.1998 р. як самозайнятої особи - адвоката до страхового стажу – протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи з 01.12.1993 по 31.12.1998 р. як самозайнятої особи адвоката та здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з врахуванням повного страхового стажу.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що дії відповідача остання вважає незаконними та протиправними, оскільки надала в органи ПФУ документи, що свідчать про наявність у позивача необхідного стажу у вказаний період.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року у справі №160/37069/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №№047250024415 від 30.09.2025 р. щодо відмови у перерахунку пенсії, а саме не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.1993 по 31.12.1998 р. як самозайнятої особи - адвоката до страхового стажу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи з 01.12.1993 по 31.12.1998 року як самозайнятої особи адвоката та здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з врахуванням повного страхового стажу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу періоду здійснення адвокатської діяльності як самозайнятої особи з 01.12.1993 по 31.12.1998. За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про відмову, мотивоване відсутністю документів, що підтверджують сплату страхових внесків за зазначений період.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що під час вирішення питання щодо підтвердження страхового стажу відповідачем неправильно застосовано положення законодавства, яке регулює порядок підтвердження періодів діяльності осіб, які здійснювали незалежну професійну діяльність.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач з грудня 1993 року здійснювала адвокатську діяльність індивідуально після виходу зі складу Дніпропетровської обласної колегії адвокатів та перебувала на податковому обліку як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Ці обставини підтверджуються наказом про перехід на індивідуальну адвокатську діяльність та довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

При цьому наданою органом ДПС інформацією підтверджено, що документи щодо сплати платежів за відповідний період не можуть бути надані у зв`язку із закінченням строків їх зберігання, що не може розцінюватися як доказ несплати позивачем обов`язкових платежів.

Відповідно до частини третьої статті 44 та статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями самостійно витребовувати необхідні документи та перевіряти їх достовірність. Отже, сумніви пенсійного органу щодо повноти поданих документів не можуть автоматично покладатися на заявника та бути єдиною підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду до страхового стажу.

Колегія суддів також враховує, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження наявності у позивача заборгованості зі сплати обов`язкових платежів або доказів того, що у спірний період позивач не здійснювала адвокатську діяльність чи не перебувала на податковому обліку. Натомість саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до повторення правової позиції, викладеної у відзиві на позов, були предметом дослідження суду першої інстанції, отримали належну правову оцінку та не спростовують установлених судом фактичних обставин справи.

Суд першої інстанції всебічно дослідив докази, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та не допустив порушень норм процесуального права, які відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року у справі №160/37069/25- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов