Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/7303/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р.Справа № 440/7303/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/7303/26

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністества юстиції України, в якій просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 26.05.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП №81087879 з виконання постанови Департаменту патрульної поліції серії 5АВ №12959689 від 27.10.2025.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи, вважає, що повернення заяв через відсутність витребуваних документів ставить під загрозу завдання адміністративного судочинства, суд відіграє активну роль у зборі доказів та може сам перевірити необхідну інформацію, а також недолучення окремих документів, надання яких прямо не зазначено у законі, не повинно бути перешкодою для судового захисту.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у визначений судом десятиденний строк вимоги суду не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто, що у силу п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України зумовлює повернення позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статях 160, 161 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору.

Положеннями статті 160 КАС України передбачено вимоги до оформлення позовної заяви.

Так, відповідно до пунктів 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини 4, частини 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На виконання вимог частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

З аналізу наведених норм слідує, що залишення позовної заяви без руху та її подальше повернення можливе виключно у разі недодержання позивачем вимог статей 160, 161 КАС України, при цьому ухвала про залишення позовної заяви без руху повинна містити чітке визначення недоліків позовної заяви та спосіб їх усунення. Невиконання позивачем вимог такої ухвали у встановлений судом строк може бути підставою для повернення позовної заяви лише за умови, що виявлені судом недоліки дійсно стосуються невідповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 по справі №440/7303/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- засвідчених належним чином копій документів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у позовній заяві: паспорта громадянина України або витягу з реєстру територіальної громади та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також копії ідентифікаційного коду;

- позовної зави оформленої відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням наявності чи відсутності у відповідача електронного кабінету.

Спірною ухвалою від 26.06.2026 по справі №440/7303/26 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Поряд з тим, колегія суддів вказує, що приписами ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Колегія суддів звертає увагу, що окремих (обов`язкових) вимог щодо надання копії паспорта громадянина України або витягу з реєстру територіальної громади та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також копії ідентифікаційного коду (який зазначений при реєстрації позивачем електронного кабінету в системі «Електронний суд»), положення КАС не містять, у тому числі ст. 161 КАС України, яка передбачає перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №320/7112/21, що свідчить про відсутність обов`язку надавати копії визначені судом першої інстанції в ухвалі від 10.06.2026, про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позов поданий до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністества юстиції України, котрий відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Таким чином, підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 слугувало неусунення позивачем недоліків, визначених ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 про залишення позовної заяви без руху, а саме ненадання копій паспорта громадянина України або витягу з реєстру територіальної громади та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також копії ідентифікаційного коду; позовної зави оформленої відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням наявності чи відсутності у відповідача електронного кабінету, однак такі вимоги суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах процесуального закону, оскільки положення статей 160, 161 КАС України не передбачають обов`язкового додання до позовної заяви зазначених копії, а вимогами ч. 6 ст. 18 КАС України передбачено, зокрема, обов`язок органи державної влади реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв`язку з чим повернення позовної заяви з підстав їх неусунення є незаконним та необґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про залишення позовної заяви без руху, які в подальшому стали підставою для повернення позовної заяви.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Колегія суддів наголошує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, ЄСПЛ за результатами розгляду справиv. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у справіv. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до статті 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 по справі №440/7303/26 скасувати.

Справу №440/7303/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк