Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №440/6523/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р.Справа № 440/6523/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, повний текст складено 05.06.26 року по справі № 440/6523/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області) задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром із застосуванням з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 набрало законної сил 27.11.2025.

До суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 440/6523/25 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 440/6523/25 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати до звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк, задоволено. Зобов`язано відповідача подати звіт до 16.01.2026.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 07.01.2026 про виконання рішення в адміністративній справі № 440/6523/25.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Доповнено мотивувальну частину ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 по справі № 440/6523/25 висновками про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/6523/25. Доповнено резолютивну частину ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 по справі № 440/6523/25 абзацом другим такого змісту: «Зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області протягом 90 днів з дня отримання цієї постанови подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 440/6523/25.»

05.06.2026 до суду надійшов звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про результати виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 440/6523/25, в якому просив суд прийняти звіт про повне виконання вищевказаного рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.06.2026 про виконання рішення в адміністративній справі № 440/6523/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 та хвалити нове судове рішення за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Полтавській області від 04.06.2026, яким відмовити ГУ ПФУ в Полтавській області у прийнятті звіту від 04.06.2026 щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 440/6523/25; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області забезпечити відповідно до п.1 частини першої ст. 371 КАС України негайне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області повторно подати протягом 30 днів новий звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 440/6523/25.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення у справі № 440/6523/25 жодним чином не відрізняється від трьох попередніх його звітів від 10.09.2025, від 23.10.2025, від 07.01.2026. Вказує, що суд не надав жодного обґрунтування протиправної поведінки відповідача з приводу ухилення від виплати з 27.11.2025 щомісячної пенсійної виплати у підвищеному розмірі на рівні 40 127.83 грн. Зазначає, що звіт відповідача від 04.06.2026 жодним чином не свідчить про виконання ним судового рішення у справі № 440/6523/25, а навпаки дає всі підстави стверджувати про відверте його ухилення від його виконання та виплати пенсії у належному розмірі більше як один місяць.

Також, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відзив на апеляційну скаргу від ГУ ПФУ в Полтавській області не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони належним чином повідомленні про час та дату судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 05.06.2026 про виконання рішення в адміністративній справі № 440/6523/25, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду виконане в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобов`язань та з урахуванням норм чинного законодавства. Суд зазначив, що виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду буде здійснена позивачу в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України2, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон України № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Розгляд звіту про виконання судового рішення повинен бути здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом України № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження.

Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав уважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, установлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19, які були підтримані в ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується прийняттям судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 440/6523/25 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, встановлено з 01.11.2025 в розмірі 40 127.83 грн. (перерахунок додається).

Нараховано заборгованість по пенсійній справі ОСОБА_1 на загальну суму 63 170.00 грн (розрахунок заборгованості додається).

Датою внесення до черги в реєстр судових рішень є 09.09.2025.

Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим № 821-5446 про, що надано відповідні докази.

Відкладена заборгованість за пенсійною справою ОСОБА_1 (з 01.03.2025 по 06.08.2025) становить 41 009.56 грн, поточна заборгованість (з 07.08.2025 по 31.10.2025), з дня набрання законної сили рішення суду, становить – 22 160.44 грн, з 01.11.2025 по 30.11.2025 становить — 7 896.25 грн, з 01.12.2025 по 31.12.2025 становить — 7 896.25 грн, з 01.01.2026 по 31.01.2026 становить — 7 896.25 грн, з 01.02.2026 по 28.02.2026 становить — 7 896.25 грн.

Проведено виплату поточної та відкладеної заборгованості держбюджету за Постановою КМУ № 821 в розмірі 33 190.85 грн, про що надано відповідні докази (витяг з підсистеми «ПВП ДКГ»).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821).

Дата набрання чинності Порядком № 821 - 17.07.2025.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Так, пунктом 3 Порядку № 821 визначено, що облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Згідно із п. 6 Постанови № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Враховуючи поданий звіт та додані до нього докази, суд зазначає, що пенсійним органом на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача, проте відповідачем здійснена лише часткова виплата нарахованих сум відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 821, отже рішення суду залишається невиконаним повністю.

Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що не можна вважати фактично виконаною постанову Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 шляхом здійснення виключно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що рішення суду наразі залишається невиконаним, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції з мотивів, що відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, які, на переконання суду апеляційної інстанції, не є достатніми для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі.

Разом з тим, згідно з частиною 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Приписами статті 382-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для доповнення резолютивної частини ухвали суду першої інстанції висновками про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 по справі № 440/6523/25 змінити.

Доповнити мотивувальну частину ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06. 2026 по справі № 440/6523/25 висновками про наявність підстав для встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/6523/25.

Доповнити резолютивну частину ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06. 2026 по справі № 440/6523/25 абзацом другим такого змісту:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом 90 днів з дня отримання цієї постанови подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 440/6523/25 у повному обсязі, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.» .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко