Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №480/233/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р.Справа № 480/233/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук) по справі № 480/233/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оформлену листом від 09.12.2024, щодо нарахування та виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України № 230/96-ВР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , передбаченої ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України ''Про Державний бюджет'' на відповідний рік щомісячно, врахувавши всі законодавством підвищення і доплати, починаючи з 10.07.2024, а також провести виплату з дати перерахунку та з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, яке за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили 19.12.2025 позов задоволено.

У травні 2026 р. Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулось до суду із заявою, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 480/233/25 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії в розмірі 222 040,64 грн.

В обґрунтування заяви зазначило, що на виконання судового рішення пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте не виплатив стягувачу заборгованість протягом двох місяців з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з цим наявні підстави для зміни способу його виконання.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 заяву задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 480/233/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 10 липня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 222 040,64 грн.

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, задовольнивши заяву державного виконавця, фактично змінив судове рішення по суті.

Вказує, що у позовній заяві він просив зобов`язати пенсійний орган провести перерахунок та виплату пенсії, що і було задоволено судом. Натомість, стягнення коштів є іншим способом захисту прав позивача, який обмежує виконання судового рішення в повному обсязі.

Звертає увагу, що сума заборгованості є більшою, ніж та, що визначив суд першої інстанції до стягнення, а саме: 244 196,47 грн, тоді як судом стягнуто лише 222 040,64 грн. При цьому, заборгованість з пенсії за вказаним судовим рішенням збільшується щомісяця, що не взято до уваги судом першої інстанції.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції розглянуто заяву державного виконавця за відсутності позивача, який не повідомлений належним чином про дату та час її розгляду, що призвело до позбавлення останнього надати пояснення та заперечення до її розгляду по суті.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Сумській області не виконує судове рішення більше двох місяців з дня набрання ним законної сили в частині виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача виплат в розмірі 222 040,64 грн на користь позивача.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі № 480/233/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 10 липня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно та з урахуванням раніше виплачених сум.

Сторонами не заперечується, що на виконання судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провело ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 10.07.2024, проте не виплатило заборгованість з нарахованої пенсії.

Вирішуючи питання про зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом більше двох місяців не виплачується позивачу нарахована пенсія в розмірі 222 040,64 грн, у зв`язку з чим вважав за можливе змінити відповідний спосіб на стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача 222 040,64 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції не зазначив на підставі яких саме доказів він дійшов висновку, що сума заборгованості складає саме 222 040,64 грн.

Посилання суду першої інстанції на лист пенсійного органу колегія суддів оцінює критично з огляду на відсутність посилань на дату його складання чи номер, що унеможливлює встановлення конкретного листа, що слугував підставою для стягнення судом на користь позивача саме 222 040,64 грн.

В свою чергу, за твердженнями позивача, сума недоплачених коштів складає 244 196,47 грн та щомісяця збільшується.

Водночас, оцінка наведеним доводам позивача не надана судом першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції не визначив і період, за який підлягає стягненню спірна заборгованість.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для задоволення заяви у спосіб, визначений державним виконавцем є передчасним, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви державного виконавця.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд заяви за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату та час її розгляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2026, з урахуванням ухвали про виправлення описки, призначено до розгляду заяву державного виконавця від 14.05.2026 у відкритому судовому засіданні на 20.05.2026 на 09:50 год.

Доказів отримання копії вищевказаної ухвали та повістки позивачем до судового засідання матеріали справи не містять.

В свою чергу, 20.05.2026 судом, за відсутності позивача, розглянуто заяву, за наслідками якої постановлено оскаржувану ухвалу.

Тобто, розгляд заяви відбувся за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи, що судом першої інстанції розглянуто заяву без належного повідомлення ОСОБА_1 про її розгляд, колегія суддів дійшла висновку , що вказані порушення процесу є обов`язковою та безумовною підставою, передбаченою п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України для скасування судового рішення.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 480/233/25 скасувати.

Адміністративну справу № 480/233/25 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14.05.2026.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 10.08.2026 року